Справа № 2-а-148/2010 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

           12  березня 2010 року Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого-судді КУЛІГІНОЇ Т.Д.,  при секретарі  ЦИКУНОВІЙ Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі адміністративну справу за позовом  ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Жовтневої районної у місті ради, УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОГО КАЗНАЧЕЙСТВА УКРАЇНИ У МІСТІ КРИВОМУ РОЗІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОГО КАЗНАЧЕЙСТВА УКРАЇНИ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ  про оскарження  відмови Управління праці та соціального захисту населення в перерахунку державної допомоги та стягнення коштів,

                                                           В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Жовтневої районної у місті Кривому Розі ради про оскарження  відмови Управління праці та соціального захисту населення в перерахунку державної допомоги та стягнення коштів.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

З вересня 2007 року перебуває на обліку у відповідача і отримує державну допомогу по догляду за дитиною до трьох років відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Відповідач, як орган, що призначає і здійснює виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» нараховував їй суму допомоги на дитину невірно, оскільки згідно з зазначеним законом допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму і виплачується на кожну дитину окремо. Відповідно до ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років встановлений у наступному розмірі: з 1  жовтня  2007 року - 470 гривень.

У вересні 2009 року позивачка звернулась до відповідача з проханням про доплату державної допомоги, але отримала відмову, оскільки згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку нараховується у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленому для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідач, керуючись нормами законів, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року по справі № 1-29/2007, невірно нарахував та встановив позивачці розмір сум, гарантованих державою - допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідно до проведених позивачкою розрахунків, з врахуванням виплачених сум допомоги, відповідач за вказаний період недоплатив 12531 гривень 55 копійки.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити, посилаючись на ті самі підстави.

Представник відповідача Управління Державного казначейства України у м. Кривому Розі у судове засідання не з’явився, надавши лист про можливість розгляду справи у  їх відсутність.

Представник відповідача УПСЗН виконкому Жовтневої районної у місті Ради у судове засідання не з’явився, надавши письмові заперечення проти позову, просила в позові відмовити. Свої заперечення обґрунтовувала наступними підставами. Позивачем порушено строк позовної давності, так як відповідно до п.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007, на яке посилається позивач, було оприлюднене і набрало сили 09 липня 2007 року, тобто на момент звернення позивача до суду пройшло більше року. Крім того, рішення КСУ набрало законної сили 09.07.2007 року, не має зворотної сили, та його дія втратила силу 31.12.2007 року.

Згідно з ч.2 ст. 95 Конституції України визначено, що виключно ЗУ «Про державний бюджет України» на відповідний рік визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір та цільове спрямування цих видатків. Тобто, норми, введені ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» є пріоритетними відносно інших законодавчих актів та діють протягом бюджетного року. Виходячи з положень Конституції України, з урахуванням фінансових можливостей держави, закони України «Про державний бюджет України» кожного року визначають розмір соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Статтею 56 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, щодо допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірах, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Призначення допомоги (розмір та строки надання) проводиться через програмне забезпечення, яке розробляє державне підприємство «Інформаційно - обчислювальний центр» м. Київ на підставі доручення Міністерства праці та соціальної політики України та не може бути змінено управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Жовтневої районної у місті ради.

Відповідно до п.1 ст. 21 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників та розпорядників нижчого рівня.

Статтею 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що головним розпорядником бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, передбаченими ЗУ «Про Державний бюджет України» є органи, уповноважені відповідно Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України забезпечувати їх діяльність в особі їх керівників, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України та інші спеціалізовані суди, установи та організації, які визначені Конституцією України або входять до складу Кабінету Міністрів України, в особі їх керівників.

Визнання рішення КСУ від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 норм ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким призупинялась норма ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років неконституційним не надає законодавчого права для застосування показника прожиткового мінімуму.

Рішення КСУ не може бути реалізовано, оскільки не було внесено змін до ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» і не були збільшені видатки на виплати соціальної допомоги. У разі внесення змін до ЗУ «Державний бюджет України на 2007 рік» та збільшення видатків на виплату державної допомоги органи праці та соціального захисту населення матимуть можливість виплачувати допомогу у збільшених розмірах згідно до вимог Рішення КСУ від 09.07.2007 року.

Дослідивши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково,  за наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивачка перебуває у відповідача Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Жовтневої районної у місті ради на обліку з вересня  2007 року і відповідно до положень ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» має пільги відповідно до вимог цього Закону, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

Згідно ч.ч.2,3 ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою.

Згідно до ст. 15 вказаного Закону, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

 Статтею 56 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленому для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, абзац З частини 2 статті 56 (489-16) ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленому для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих, у порядку, встановленому кабінетом Міністрів України, - визнані неконституційними і втрачають чинність з дня ухвалення конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідачем була призначена державна допомога що виплачується сім’ям з дітьми з урахуванням  положень п. 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яке визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України  від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007.

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України, ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» акти втрачають чинність від дня прийняття рішення про їх неконституційність.

Суд вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітет у Жовтневої районної у місті ради по нарахуванню та виплаті позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є неправомірними з 09 липня 2007 року по грудень місяць 2007 року включно, і стягненню підлягає сума недоплаченої допомоги саме за цей період.

Статтею 62 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до шести років встановлений з 01 квітня 2007 року -463 гривні, з 01 жовтня 2007 року у розмірі 470,00 гривень.

Враховуючи суми прожиткового мінімуму для дитини віком до шести років відповідно до статті 62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», також сплачені відповідачем суми, розмір недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 08.09.2007 року по 31 грудня 2007 року, включно складає 1235 гривень 65 копійок, з наступного розрахунку:

Вересень 2007 року: 463 гривень (встановлений прожитковий мінімум для дітей віком до шести років)/ 31 день  – 103,08 грн. (фактично отримана сума допомоги за грудень 2007р.)  = 240, 44 грн.

Жовтень 2007 року: 470 гривень (встановлений прожитковий мінімум для дітей віком до шести років)  – 130,63 грн. (фактично отримана сума допомоги за грудень 2007р.)  = 339,36 грн.

Листопада 2007 року: 470 гривень (встановлений прожитковий мінімум для дітей віком до шести років)  – 140,05 грн. (фактично отримана сума допомоги за грудень 2007р.)  = 329,954 грн.

Грудень 2007 року: 470 гривень (встановлений прожитковий мінімум для дітей віком до шести років) – 144,10 грн. (фактично отримана сума допомоги за грудень 2007р.)  =325,90 грн.

Таким чином, різниця в виплаченій та відповідно до закону недоотриманої допомоги по догляду за дитиною за вказаний період , яка має бути стягнута з відповідача, становить – 1235 гривень 65 копійок.

Доводи представника відповідача, викладені в письмових запереченнях та клопотанні, суд вважає безпідставними.

Так, частиною 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. З пояснень позивача було встановлено, що про порушене право вона дізналася з засобів масової інформації, а саме що є Рішення Конституційного суду і з аналогічним позовом звернення до судів України. Дана обставина дає суду підстави вважати, що строк позовної давності позивачем не пропущено.

Між тим, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особі встановлюється строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо суд визнав причину пропущення звернення до суду поважною, справа розглядається і вирішується в порядку встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення , що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Зважаючи на те, що зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі та /або за колом осіб, то втрата чинності нормативно-правовим актом, яким відбулося зупинення дії певного закону, за правовими наслідками є поновлення дії цього закону, а відповідно і поновлення прав і обов'язків осіб, які є учасниками правовідносин, що є предметом регулювання такого закону.

При цьому, статтею 74 Закону України «Про Конституційний Суд України» визначено, що Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Між тим, у п. 5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 конкретно зазначено, що «рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними», тому доводи відповідача є безпідставними щодо неможливості зворотної дії у часі вказаного рішення Конституційного Суду України.

На думку суду, відсутність порядку перерахунку, розмір допомоги та строки надання неможливість з боку відповідача внести зміни до автоматизованої системи та відсутність відповідного фінансування не може бути підставою для відмови у позові, так як жодним нормативним актом України не передбачено, що право позивача на отримання підвищення до зазначеної допомоги виникає лише після належного та своєчасного фінансування і встановлення порядку обчислення такого підвищення.

Доводи відповідача щодо неможливості реалізації Рішення Конституційного суду не заслуговують на увагу, оскільки правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання допомоги по догляду за дитиною засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Згідно до статті 71 ч. І КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно, відповідач по справі не довів у судовому засіданні правомірність своїх дій щодо призначення та виплати допомоги. Його доводи у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд приходить до висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про допомогу сім’ям з дітьми» в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини віком до шести років з 09 липня 2007 року по грудень 2007 року, включно.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення суми допомоги за 2008 рік та зобов’язання відповідача у подальшому  виплачувати позивачці допомогу по догляду за дитиною до трьох років у розмірі не нижчому за прожитковий мінімум, встановлений законом  для працездатних осіб на момент виплати даного виду державної допомоги, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ті. 14 ст. 71 Закону України « Про державний бюджет на 2007 рік» , яким було призупинено дію ч. І ст. 15 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік» , яким було призупинено дію ч.І ст. 15 Закону № 2811-ХН та ч.2 ст. 56 Закону № 489-V, яким ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-XII викладено в іншій редакції були визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № брп/2007, у зв’язку з чим втратили чинність з дня прийняття цього Рішення, тобто з 09.07.2007 року та діяли до кінця бюджетного (2007) року.

Наведене узгоджується з абзацом другим пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду
України №1-рп/99 від 09 лютого 1999 року , яким визначено , що дію нормативно-правового акту в часі "треба
розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт , під час дії якого вони настали або мали місце, тобто на час дії бюджету відповідного року

Відповідно до положень Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік» та розділу 11 і розділу  Ш Закону України « Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стаття 15 Закону України « Про державну допомогу сім»ям з дітьми» була викладена в наступній редакції: « допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом , встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців , але не менше 130 грн.

Як вбачається з наданої довідки про проведені виплати з січня 2008 року по жовтень 2008 року позивачці було сплачено по 130 грн. 00 коп., щомісячно.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 28/2008  №-10-рп/2008 положення наведених законів, якими   визначено розмір державної допомоги по догляду за дитиною   не визнавалися неконституційними , діяли в часі в січня-жовтні 2008 року , що свідчить про їх чинність та про правомірність дій відповідача щодо нарахування і виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного  віку у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупний доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Згідно ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право
звернутись з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері
публічно-правових відносин.    

Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення права, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду-справи факту такого порушення не встановлено, у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення  позову.

Таким чином, правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав , свобод чи інтересів , то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже   порушене право, а не те, яке може бути порушено  у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Аналізуючи вищенаведені обставини та положення законодавчих актів , суд приходить до висновку , що в
період з 01 січня 2008 року по грудень 2008 року Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Жовтневої районної у місті Ради діяло на підставі , у межах повноважень та у спосіб , що передбачені законами України , що відповідно свідчить про відсутність підстав у суду для задоволення адміністративного позову щодо зобов'язання донарахувати суму допомоги за 2008 рік та зобов’язання відповідача у подальшому  виплачувати позивачці допомогу по догляду за дитиною до трьох років у розмірі не нижчому за прожитковий мінімум, встановлений законом  для працездатних осіб на момент виплати даного виду державної допомоги , що відповідно є підставою для відмови у задоволенні цієї частини позовних вимог.    

На підставі викладеного та керуючись ст. З, ч.2 ст.19, ч. З ст.51 Конституції України, ст. 15 Закону України «Про допомогу сім’ям з дітьми», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 року, ст.ст.8-12, 69, 71, 87, 94, 99, 104,105, 158, 159, 160,162, 163, Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

В  И Р І Ш И В:

 Позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Жовтневої районної у місті ради, УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОГО КАЗНАЧЕЙСТВА УКРАЇНИ У МІСТІ КРИВОМУ РОЗІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОГО КАЗНАЧЕЙСТВА УКРАЇНИ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ  про оскарження  відмови Управління праці та соціального захисту населення в перерахунку державної допомоги та стягнення коштів – задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Жовтневої районної у місті ради міста Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - протиправними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Жовтневої районної у місті ради міста Кривого Рогу Дніпропетровської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 суму допомоги по догляду за дітьми  до досягнення ними трирічного віку на двох дітей : ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1235 гривень 65 копійок.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Жовтневої районної у місті ради міста Кривого Рогу Дніпропетровської області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3,40 гривень.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Апеляційного Адміністративного суду  Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу  протягом десяти днів з дня його проголошення.

 Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного Адміністративного суду  Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне   оскарження.

                                    СУДДЯ : (підпис)    Т.Д. КУЛІГІНА

З оригіналом згідно.

Постанова не набрала законної сили.

Голова Жовтневого районного

Суду м. Кривого Рогу О.В. ПРИХОЖАНОВ Т.Д. КУЛ