Справа № 2-38

2010 року

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2010 року                                             с. Покотилівка

    Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Назаренко О.В.,

за участі секретаря Шевчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, 3-ті особи ОСОБА_6, приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7, комунальне підприємство «Харківське районне бюро технічної інвентаризації», про визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу квартири і частини будинку,

ВСТАНОВИВ:

    22.02.2006 року до суду подано позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, 3-ті особи ОСОБА_6, приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7, комунальне підприємство «Харківське районне бюро технічної інвентаризації». Позовні вимоги були уточнені позивачем 18.05.2006 року, 2.11.2006 року, 28.09.2009 року. В своєму позові позивач просить суд визнати частково недійсним договір купівлі-продажу квартири, що розташована в АДРЕСА_1, укладений 21 травня 2004 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_7 в частині покупця ОСОБА_2, визнавши позивача покупцем и визнавши за позивачем право власності на квартиру, розташовану в АДРЕСА_1, а також просить суд визнати частково недійсним договір купівлі-продажу 1\3 частини будинку, що розташований в АДРЕСА_2, укладений 6 вересня 2004 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_7 в частині покупця ОСОБА_3 визнавши позивача покупцем и визнавши за позивачем право власності на 1\3 частини будинку, що розташований в АДРЕСА_2.

    В судовому засіданні позивач повністю підтримала позовні вимоги і пояснила суду, що у 2004 році позивач з чоловіком вирішили переїхати на постійне місце проживання до Росії і вирішила продати свою квартиру. При цьому на отримані від продажу кошти позивач бажала придбати для себе квартиру і приватний будинок на випадок повернення до України. Ведення справ усно доручила своїй дочці, яка повинна була придбати житло, але відповідач ОСОБА_2 на кошти, отримані від позивача придбала квартиру на своє ім’я і на ім’я свого чоловіка ОСОБА_3, хоча продавці нерухомості отримували кошти від позивача і розуміли,  що покупцем була позивач. З тих причин, що між відповідачами після розірвання шлюбу є спір про поділ цього нерухомого майна, позивач не має можливості повернути у свою власність придбане нерухоме майно, хоча квартира і частина будинку були придбані за особисті кошти позивача. Угоди позивач просить визнати частково недійсними в частині покупця, оскільки вважає себе покупцем як квартири, так і частини будинку, а також просила визнати за собою право власності на зазначене нерухоме майно.

    Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю, пояснивши, що її мати, передала гроші, виручені від продажу квартири, що належала матері, а відповідач замість належного оформлення купівлі-продажу нового нерухомого майна, оформила квартиру на своє ім’я, а частину будинку на ім’я свого чоловіка, скориставшись довірою матері.

    Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що спірна квартира і частина будинку куплені за кошти подружжя і є власністю його і його дружини ОСОБА_2, з якою у відповідача розглядається спір про поділ цього майна як майна подружжя, тому просив позивачу відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

    Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, але особисто подав заяву про розгляд справи за його відсутності і зазначив в заяві, що він отримав кошти за продаж частини будинку від ОСОБА_2, але підтверджує, що ці кошти передала йому через відповідача ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 і йому це було достовірно відомо. Позовні вимоги визнав повністю.

    Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, але особисто подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і зазначив в заяві, що при продажу ним квартири була присутня ОСОБА_1, яка безпосередньо і передала кошти відповідачу за квартиру. Проти позову не заперечував.

    ОСОБА_6, приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_7, комунальне  підприємство «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» подали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, тому суд розглянув справу за відсутності зазначених третіх осіб. Сторони не заперечували проти розгляду справи за відсутності 3-х осіб.

    Вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін, показання свідків і дослідивши надані суду докази, судом встановлено наступне.

    Сторони не заперечують тих обставин, що відповідач ОСОБА_2 є дочкою позивача ОСОБА_1. Сторонами також не заперечуються те, що на час укладання спірних правочинів відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 перебували у шлюбі з 14 листопада 2003 року. Це також підтверджено копією свідоцтва про одруження НОМЕР_1, виданого Покотилівською селищною радою Харківського району Харківської області 14 листопада 2003 року.

    Відповідно до договору купівлі-продажу від 21 травня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_7 реєстровий № 2061 квартиру, що розташована в АДРЕСА_1 продав ОСОБА_5 за 31980 гривень. Покупцем цієї квартири згідно тексту договору зазначена ОСОБА_2.

    Квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2, що підтверджено витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 3788349 від 08.06.2004 року.

    Відповідно до договору купівлі-продажу від 6 вересня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_7 реєстровий № 3384 1/3 частину житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_2 продав за 20178 гривень ОСОБА_4. Покупцем за текстом цього договору зазначено відповідача ОСОБА_3. Ця частина будинку зареєстрована за ОСОБА_3, що підтверджено витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 5386338 від 10.11.2004 року і витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів № 88535 від 06.09.2004 року.

    Крім цього, реєстрація прав власності спірного нерухомого майна за зазначеними особами підтверджена довідкою комунального підприємства «Харківська районне бюро технічної інвентаризації» № 1130 від 16.11.2005 року і листом КП «ХРБТІ» № 909 від 28.08.2007 року.

    Копією договору купівлі-продажу квартири від 20 травня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_9 реєстровий № 2260, підтверджено, що 20.05.2004 року позивач ОСОБА_1 продала ОСОБА_10 і малолітньому ОСОБА_11 квартиру, розташовану в АДРЕСА_3. продаж вчинено за 53200 гривень. Ця обставина підтверджує доводи позивача в тій частині, що позивач мала кошти на купівлю спірної квартири і частини будинку, оскільки сума продажу цієї квартири дорівнює загальній вартості спірної квартири і частини будинку. Крім того, підтверджено, що спірна квартира що розташована в АДРЕСА_1 придбана на наступний день після продажу позивачем своєї квартири, а будинок, що розташований в АДРЕСА_2 куплений на початку вересня того ж року.

    Агенцією нерухомості приватним підприємством «Центр плюс» суду надана письмова інформація листом від 5.12.2005 року про те, що в березні 2004 року до агенції звернулась ОСОБА_1 за консультацією і просила підібрати варіант купівлі квартири і будинку, або його частини. Було підібрано такі варіанти і безпосередньо після розшуку варіантів була придбана квартира, а варіант купівлі частини будинку був підібраний через тиждень. З тих причин, що продавці частини будинку у Мерефі не мали всіх документів для продажу частини будинку цей продаж було здійснено лише у вересні. Від імені ОСОБА_1 за їх усною домовленістю діяла відповідач ОСОБА_2

    Відповідно до довідки Роганського ВУЖКГ  від 21.11.2005 року в спірній квартирі, що розташована в АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 і її чоловік ОСОБА_6.

    Відповідно до довідки виконавчого комітету Мереф’янської міської ради підтверджено, що в будинку, розташованому в АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_2 і її дочка ОСОБА_12. Відповідач ОСОБА_3 не зареєстрований в спірній квартирі і частині будинку.

    Суду також надана розписка відповідача ОСОБА_2 про отримання від позивача грошових коштів для купівлі нерухомого майна на ім’я позивача. Наданими копіями договорів на інформаційне обслуговування агенцій нерухомості «Реал», «Харків-Ріелтер», ЧП «Центр Плюс» підтверджено, що при огляді квартири що розташована в АДРЕСА_1 і частини будинку, розташованого в АДРЕСА_2 діяла ОСОБА_2,а відповідач ОСОБА_3 не приймав участі в підборі варіантів купівлі нерухомого майна.

    Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 і ОСОБА_14 підтвердили доводи позивача про те, що позивач був фактичним покупцем будинку і квартири і від її імені за усною домовленістю діяла відповідач ОСОБА_2

    Зазначені обставини і докази свідчать про те, що спірне нерухоме майно було куплене за кошти позивача ОСОБА_1 і вона мала намір отримати це нерухоме майно у власність. Ці обставини і надані на їх підтвердження докази не спростовані відповідачем ОСОБА_3, який є єдиним із відповідачів, що не визнав позов. Крім того, ОСОБА_3 не надав суду доказів того, що на спільні кошти із ОСОБА_2 було придбана спірне нерухоме майно. Та обставина, що ОСОБА_3 не зареєструвався у частині будинку, що зареєстрована за ним на праві власності, не зареєструвався в квартирі, що оформлена на ім’я ОСОБА_2 і не проживає в цих житлових приміщеннях, доводить відсутність дійсного наміру відповідача ОСОБА_3 на час укладання угод купівлі-продажу використовувати спірне нерухоме майно для себе особисто.

    Таким чином суд вважає доведеним, що при укладанні договору купівлі-продажу квартири, що розташована в АДРЕСА_1, укладений 21 травня 2004 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_7 реєстровий № 2061 продавець і покупець свідомо приховали, що дійсно ця угода укладена за участю покупця ОСОБА_1, на кошти якої було придбано це нерухоме майно і насправді договір укладався і виконувався як покупцем ОСОБА_1, яка передавала власні кошти продавцю і користується разом зі своїм чоловіком цією квартирою, тобто сторонами було приховано інший правочин, а саме договір купівлі-продажу квартири, що розташована в АДРЕСА_1, укладений 21 травня 2004 року між ОСОБА_5 і  ОСОБА_1.

    Крім того, суд вважає доведеним, що при укладенні договору купівлі-продажу 1\3 частини житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_2, укладений 6 вересня 2004 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_7 реєстровий № 3384 продавець і покупець свідомо приховали, що дійсно ця угода укладена за участю покупця ОСОБА_1, на кошти якої було придбано це нерухоме майно і насправді договір укладався і виконувався як покупцем ОСОБА_1, яка передавала власні кошти продавцю через свою дочку ОСОБА_2 і  як власник дозволила після цього дочці ОСОБА_2 і онуці проживати в цій частині будинку, тобто сторонами було приховано інший правочин, а саме договір купівлі-продажу 1\3 частини житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_2, укладений 6 вересня 2004 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_1.

    При цьому суд вважає, що відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 недобросовісно скористалися нагодою безпідставно заволодіти нерухомим майном за рахунок позивача.

    Відповідно до ст. 203 ч. 1 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до ст. 328 ч. 2 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Правочинами, що оспорює позивач, порушені права позивача на набуття права власності на нерухоме майно і відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 безпідставно набуто нерухоме майно за рахунок позивача, і незаконність такого набуття права власності встановлена в судовому засіданні. Відповідно до вимог ст. ст. 1212, 1213 ЦК України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути потерпілому це майно незалежно від того, чи безпідставне набуття майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Таке майно підлягає поверненню в натурі. Крім того, положенні ст. 1212 ЦК України застосовуються і при поверненні виконаного за недійсним правочином.

    Відповідно до ст. 215 ч. 3 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін, або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин.

    Відповідно до ст. 235 ч. 1 ЦК України визначено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Враховуючи наведені обставини суд вважає, що оспорені позивачем правочини є удаваними лише в частині покупця нерухомого майна, оскільки продавці мали дійсний намір продати це майно на умовах, встановлених договорами купівлі-продажу, але було приховано, що договори купівлі-продажу квартири і частини будинку реально укладались і виконувались за участі позивача як покупця і за її рахунок.

Таким чином, правочини, що оспорює позивач в частині зазначення покупців слід визнати удаваними і такими, що приховують іншу особу покупця, а саме особу позивача.

В такому випадку суд відповідно до ст. 235 ч. 2 ЦК України повинен керуватися правилами того правочину, який насправді був вчиненій. Тому суд вважає необхідним визнати частково недійсним договір купівлі-продажу квартири, що розташована в АДРЕСА_1, укладений 21 травня 2004 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_7 реєстровий № 2061, в частині особи покупця ОСОБА_2, визнавши ОСОБА_1 покупцем за цим договором і визнати частково недійсним договір купівлі-продажу 1\3 частини житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_2, укладений 6 вересня 2004 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_7 реєстровий № 3384, в частині особи покупця ОСОБА_3, визнавши ОСОБА_1 покупцем за цим договором.

    Відповідно до ст. 328 ч. 1 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Оскільки судом визнано покупцем за оспорюваними правочинами позивача ОСОБА_1, то суд вважає, що саме позивач за цими правочинами набула права власності на спірне нерухоме майно, безпідставно набуте відповідачами майно за недійсним правочином підлягає поверненню позивачу, що відповідно до ст. 16 ч. 2 п. 1 ЦК України можливо здійснити шляхом визнання за позивачем права власності на спірне майно. Тому суд вважає необхідним визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, що розташована в АДРЕСА_1 і на 1/3 частину будинку, розташованого в АДРЕСА_2.

Враховуючи наведене суд повністю задовольняє позовні вимоги і відповідно до ст. 88 ЦПК України вважає необхідним пропорційно від суми задоволених позовних вимог стягнути солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 319 (триста дев’ятнадцять) гривень 80 коп. сплаченого державного мита, а також стягнути солідарно з ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 201 (двісті одну) гривню 78 коп. сплаченого державного мита.

    Керуючись ст. ст. 10,11,60,61,88,212-215 ЦПК України, ст. ст. 203 ч. 1, 215 ч. 3, 217, 235, 328, 1212,1213 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

    позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

    Визнати частково недійсним договір купівлі-продажу квартири, що розташована в АДРЕСА_1, укладений 21 травня 2004 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_7 реєстровий № 2061, в частині особи покупця ОСОБА_2, визнавши ОСОБА_1 покупцем за цим договором.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, що розташована в АДРЕСА_1.

    Визнати частково недійсним договір купівлі-продажу 1\3 частини житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_2, укладений 6 вересня 2004 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_7 реєстровий № 3384, в частині особи покупця ОСОБА_3, визнавши ОСОБА_1 покупцем за цим договором.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину будинку, розташованого в АДРЕСА_2.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 319 (триста дев’ятнадцять) гривень 80 коп. сплаченого державного мита.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 201 (двісті одну) гривню 78 коп. сплаченого державного мита.

На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів  з дня проголошення рішення суду а також, апеляційну скаргу на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Харківської області через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано.

Якщо було подано таку заяву, але апеляційна скарга не була надана в строк, встановлений  ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя:                                     Назаренко О.В.