Справа № 2-34

2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2010 року                                             с. Покотилівка

    Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Назаренко О.В.,

за участі секретаря Шевчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Мереф’янської міської ради Харківського району Харківської області про поновлення порушеного права,

УСТАНОВИВ:

    12.01.2006 року до суду подано позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2. Судом притягнуто до участі у справі в якості співвідповідача Мереф’янську міську раду, на землях якої розташовані ділянки сторін. В своєму позові позивач просить суд поновити порушене право позивача, усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою позивача і зобов’язати відповідача звільнити проїзну частину дороги від цоколю будинку, дерев, кущів та іншого.

    В судовому засіданні позивач повністю підтримала позовні вимоги і пояснила, що позивач побудував на об’їзді дорозі цоколь садового будинку, висадив дерева і кущі, засмітив дорогу будівельними матеріалами.

    Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, після чого неодноразово в судові засідання не з’являвся, причин неявки суду не повідомляв, тому суд закінчив розгляд справи за відсутності відповідача, про що позивач не заперечувала.

    Вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін і дослідивши надані суду докази, суд вважає необхідним відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

    Відповідно до ст. 16 ЦК України встановлено, що  кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і встановлені способи захисту такого права.

    Позивач надала суду копію членської книжки садовода садового товариства «Овочівник», зі змісту якої встановлено, що позивач користується земельною ділянкою № 84 в другому кварталі. Довідкою садового товариства «Овочівник» від 9.06.06 року підтверджено, що відповідач користується земельною ділянкою № 96. Ці обставини не заперечуються сторонами. Доказів належності сторонам земельних ділянок на праві власності суду не надано.

    Для з’ясування, чи були порушені права позивача діями відповідача по справі призначено проведення судової експертизи. Відповідно до висновку № 3476/1527 від 21 лютого 2008 року судом встановлено, що фактичне землекористування ділянкою позивача не відповідає відомостям генерального плану забудови, в тому числі встановлено, що об’їзна дорога має менший розмір ніж 6 метрів, але її ширина не суперечить діючим нормам ДБН 360-92**. Встановлено, що спірний проїзд фактично використовуються лише на ділянці прилеглій до ділянок № № 84-88 і є тупиковим. Тобто в якщо від ділянки позивача № 84 рухатись в напрямку ділянки відповідача № 86 можливо лише дістатися до ділянки № 88, а далі рухатися не можливо, оскільки в цій частині дорога закінчується, а саме створює тупик. Таким чином, позивач не користується і об’єктивно не може використовувати частину дороги, що прилегла до ділянки відповідача з причин, що не залежать від дій відповідача. Позивач в судовому засіданні не навела ні доказів ні об’єктивних і розумних пояснень, для чого їй необхідно користуватися цією частиною дороги, оскільки позивач має вільний проїзд по дорозі, що не є прилеглою до ділянки відповідача і має проїзд що забезпечує вільний доступ позивачу для користування її земельною ділянкою. Висновок експерта також містить відомості про те, що земельні ділянки сторін не є сусідніми, не мають спільних меж, а тому наявні незначні порушення меж земельної ділянки відповідача не порушують і не можуть порушувати права позивача на користування її земельною ділянкою. Експертом складена схема, яка має доступний вигляд для осіб, що не є спеціалістами, з якої явно вбачається, що відповідач своїми діями не порушує і не може порушувати права позивача на користування її земельною ділянкою, земельна ділянка позивача забезпечена більш вільним проїздом, ніж земельна ділянка відповідача і відсутні будь-які перешкоди у позивача щодо вільного доступу до її земельної ділянки.

    Таким чином судом встановлено, що дії відповідача не порушують і не можуть порушити права позивача на користування її земельною ділянкою, а тому відсутні підстави для захисту прав позивача, оскільки такі права не порушені. За таких обставин суд повністю відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог і на підставі ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем суд відносить за рахунок позивача.

    Керуючись ст. ст. 10,11,60,61,88,212-215 ЦПК України, ст. 16 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

    ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог повністю відмовити.

    Судові витрати, понесені ОСОБА_1 віднести за її рахунок.

На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів  з дня проголошення рішення суду а також, апеляційну скаргу на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Харківської області через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано.

Якщо було подано таку заяву, але апеляційна скарга не була надана в строк, встановлений  ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя:                                     Назаренко О.В.