Справа № 2-1577

2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 березня 2010 року                                             с. Покотилівка

    Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Назаренко О.В.,

за участі секретаря Кучер В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області,

УСТАНОВИВ:

    2.06.2009 року до суду подано позов ОСОБА_1, в якому позивач просить суд визнати за ним право власності на самочинно зведений гараж з півпідвалом, що розташований в АДРЕСА_1.

    В судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги і пояснив, що йму, к і іншим особам надано право на будівництво гаражу, який зведено без належним чином затвердженого проекту, але стверджує, що для цієї мети була відведена земельна ділянка, тому позов просив задовольнити.

    Представник відповідача в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомлено, тому суд розглянув справу за відсутності представника відповідача.

    Вислухавши в судовому засіданні пояснення позивача і дослідивши надані суду докази, суд вважає необхідним повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

    Судом встановлено, що відповідно до насадної копії технічного паспорту, акту обстеження, виконаного комунальним підприємством Архітектурне бюро Харківського району» позивач самочинно побудував гараж з півпідвалом, що розташований в АДРЕСА_1.

    Відповідно до ст. 376 ч. 3 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

    Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, що встановлено ст. 125 Земельного Кодексу України. Надане суду рішення № 115 від 10.03.1998 року не є підставою для набуття позивачем права власності або права користування земельною ділянкою. Доказів державної реєстрації такого права суду не надано. Інші докази, надані позивачем не мають суттєвого значення для справи, в тому числі рішення про надання дозволу на збереження самовільно зведеного нерухомого майна.

    За таких обставин суд вважає, що підстави для визнання за позивачем права власності на самовільно зведене нерухоме майно – відсутні, тому суд повністю відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог і на підставі ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем відносить за його рахунок.

    Керуючись ст. ст. 10,11,60,61,88,212-215 ЦПК України, ст. 376 ч. 3 ЦК України, ст. 125 ЗК України, суд

ВИРІШИВ:

    ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог – повністю відмовити.

    Судові витрати понесені ОСОБА_1 віднести за його рахунок.

На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів  з дня проголошення рішення суду а також, апеляційну скаргу на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Харківської області через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано.

Якщо було подано таку заяву, але апеляційна скарга не була надана в строк, встановлений  ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя:                                     Назаренко О.В.