Справа № 2-158

2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010 року                                            с. Покотилівка

    Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Назаренко О.В.,

за участі секретаря Шевчук А.В.,

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області про скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

    10.07.2007 року до Харківського районного суду Харківської області з позовом звернувся ОСОБА_2 до Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області, в якому позивач просить суд скасувати рішення Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області позачергової 9-ї сесії п’ятого скликання від 12 квітня 2007 року в частині приватизації земельної ділянки площею 0,15 Га, розташованого в АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

    В судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги і пояснив суду у 1994 року йому була виділена земельна ділянка, якою він користується до цього часу позивач користується цією земельною ділянкою, обробляє її, розпочав будівництво садового будинку, а коли звернувся до відповідача із заявою про приватизацію цієї ділянки, то йому було незаконно відмовлено в надані дозволу на розроблення технічної документації для отримання у власність земельної ділянки.

    Представник Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив, тому суд розглянув справу за відсутності представника відповідача.

    Вислухавши в судовому засіданні пояснення позивача і дослідивши надані суду докази, суд вважає необхідним повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

    Відповідно до ст. 393 ЦК України правовий  акт  органу  державної   влади,   органу   влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Суд вважає, що цією нормою слід також керуватися і при захисту права особи на стадії набуття права власності в процесі приватизації  втому числі приватизації земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян.

    Оскільки позивач просить захистити його право на набуття у власність земельної ділянки, для визначення процедури отримання у власність земельної ділянки слід виходити із положень ст. 118 ч. 1 Земельного Кодексу України, відповідно до якої встановлено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

    Як встановлено судом із змісту рішення позачергової 9-ї сесії V скликання Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області позивач звернувся до відповідача із заявою про передачу йому безкоштовно у власність земельну ділянку площею 0,15 Га розташовану в АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, але цим рішенням позивачу було відмовлено в приватизації ділянки з причин відсутності прямих доказів виділення цієї ділянки та не використанням її за призначенням.

    Оскільки позивач звернувся із заявою про виділення земельної ділянки як такої, що перебуває в його користуванні і посилається на ту обставину, що ця ділянка була виділена йому у встановленому законом порядку, то відповідно до ст. 60 ЦПК України позивач зобов’язаний надати суду докази того, що у 1994 року йому у встановленому законом порядку виділено у користування земельна ділянка, розташована в АДРЕСА_1.

    Станом на 1994 рік порядок передачі у користування земельних ділянок був встановлений ст. 19 ЗК України в ред. 1990 року, відповідно до якої на підставі виготовленої і погодженої у встановленому порядку технічної документації щодо землевідведення районна рада приймала рішення про передачу у користування земельної ділянки. Момент виникнення права користування земельною ділянкою визначений ст. 22 ЗК України в ред. 1990 року, якою встановлено, що право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення  землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

    Відповідно до листа Харківської регіональної філії «Центру Державного земельного кадастру при державному комітеті по земельних ресурсах» Харківського районного відділу № 253/02 від 06.02.2007 року та № 272 від 13 лютого 2007 року свідчать про те, що документи, які посвідчують право користування позивачем земельною ділянкою – відсутні.

    Рішенням № 352 від 10.11.1994 року Кулиничівської селищної ради народних депутатів Харківського району Харківської області вирішено затвердити список забудовників під індивідуальну забудову по дослідному господарству «Українка» на 1995 рік і під № 64 зазначено ОСОБА_2 Цим рішенням позивачу земельна ділянка не виділялась. Довідка профспілкового комітету інституту тваринництва УААН № 148 від 8 лютого 2007 року про те, що позивачу виділена у 1995 року земельна ділянка в розмірі 0,15 Га за адресою АДРЕСА_1 не має посилання на рішення органу місцевого самоврядування щодо надання у користування позивачі землі, тому така довідка не може бути визнана документом, що підтверджує виділення позивачу у користування земельної ділянки у встановленому законом порядку.

    Надані позивачем копії рішень і державних актів, якими були виділена земельні ділянки іншим особам на тій же вулиці лише підтверджує той факт, що інші земельні ділянки виділені у встановленому законом порядку на підставі рішень Кулиничівської селищної ради.

    Таким чином позивачем не надано рішення Кулиничівської селищної ради і документа, що підтверджує право користування земельною ділянкою, що розташована в АДРЕСА_1, не надано доказів відведення такої ділянки у користування в натурі на місцевості. З таких обставин суд вважає, що позивач не має права на отримання у власність земельної ділянки відповідно до ст. 118 ч. 1 ЗК України в ред. 2001 року з відповідними змінами в порядку набуття права власності на ділянку, що знаходиться у його користуванні, оскільки не доведено факт отримання позивачем у встановленому законом порядку права користування такою земельною ділянкою.

    За таких обставин суд вважає, що рішення Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області позачергової 9-ї сесії п’ятого скликання від 12 квітня 2007 року не порушує права позивача і прийнято у встановленому законом порядку в межах компетенції позивача і у відповідності до діючого законодавства, тому суд повністю відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог і на підставі ст. 88 ЦПК України судові витрати суд відносить за рахунок позивача.

    Керуючись ст. ст. 10,11,60,61,88,212-215 ЦПК України, ст. 19,22 ЗК України в ред. 1990 року, ст. 118 ч. 1 ЗК України в ред. 2001 року, ст. 393 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

    ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог – повністю відмовити.

    Судові витрати, понесені ОСОБА_2 віднести за його рахунок.

На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів  з дня проголошення рішення суду а також, апеляційну скаргу на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Харківської області через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано.

Якщо було подано таку заяву, але апеляційна скарга не була надана в строк, встановлений  ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя:                                     Назаренко О.В.