Справа № 2-1390
2010 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2010 року с. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Назаренко О.В.,
за участі секретаря Шевчук А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Жовтневої сільської ради про визнання права власності
УСТАНОВИВ:
18.05.2009 року до суду подано позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Жовтневої сільської ради Харківського району Харківської області, в якому позивач просить суд визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 як за забудовником, визнати за ОСОБА_4 право власності на зазначений будинок с порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, як померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а також позивач просить визнати за нею право власності на цей будинок в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
В судовому засіданні позивач повністю підтримала позовні вимоги і пояснила суду, що мати чоловіка ОСОБА_3 залишила заповіт на ім’я чоловіка позивача. За цим заповітом ОСОБА_4 фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, а позивач проживала на день смерті із чоловіком, тому вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідачем подана суду заява, в якій жовтнева сільська рада просить суд розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Вислухавши в судовому засіданні пояснення позивача і дослідивши надані суду докази, суд вважає необхідним повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Позивачем надана суду довідка № 13 від 26.12.2008 року комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» встановлено, що будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 побудований в 1920 році. Ця довідка не містить посилання на будь-які правовстановлюючі документи, а лише повторюються відомості, що містяться в довідці Жовтневої сільської ради від 954 від 22.12.2008 року. Копія цієї довідки суду не надано, але позивач надав довідку № 953 від 22.12.2008 року, в якій зазначено, що цей будинок зареєстрований в погосподарській книзі № 14 Жовтневої сільської ради за 1996-2000 роки, особовий рахунок № 593 за ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач просить суд визнати за ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 як за забудовником. Відповідно до норм Цивільного кодексу Української РСР в ред. 1963 року були відсутні норми закону, відповідно до яких у судовому порядку за забудовником визнавалось право власності. Крім того, доказів будівництва будинку ОСОБА_3 суду не надано, а запис в погосподарській книзі, на думку суду, не є документом, що посвідчує право власності, оскільки погосподарська книга є формою статистичної звітності, що витікає з положень Наказу Держкомстату № 409 від 26.10.2009 року «Про затвердження порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами», а також Наказів Держкомстату № 162 від 24.06.2005 року, № 95 від 18.04.2005 року, № 45 від 7.02.2005 року, № 497 від 30.08.2004 року, № 234 від 17.07.2000 року, № 48 від 22.02.1995 року Мінстату.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України позивач зобов’язаний надати суду докази на підтвердження обставин, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 81 років, що підтверджено копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданим Жовтневою сільською радою Харківського району Харківської області. Враховуючи ту обставину, що відомості технічної інвентаризації спірного будинку свідчать про рік забудови 1920, суд вважає, що за ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати право власності на цей будинок як за забудовником – не можливо, оскільки на рік забудови ОСОБА_3 перебували лише у виці 4-х років. Таким чином, достовірно встановити факт набуття ОСОБА_3 права власності на будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 і підстави набуття такого права у судовому засіданні на підставі наданих доказів достовірно встановити не можливо, тому суд відмовляє позивачу в задоволенні цієї частини позовних вимог.
При житті ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Жовтневого виконкому реєстровий № 26, яким все своє майно сину ОСОБА_4. Копії свідоцтва про народження ОСОБА_4 суду не надано, тому чітко визначити, що чоловік позивача є сином ОСОБА_3 на підставі наданих доказів не можливо. Крім того не доведено, що на час відкриття спадщини будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 був власністю спадкодавця і такі обставини на встановлені в судовому засіданні, тому цей будинок не входив до спадкової маси як самостійний об’єкт нерухомого майна. Крім того, суду не надано прямих доказів відповідно до ст. 549 ЦК України в ред. 1963 року, факту фактичного прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_3 Надана довідка № 953 від 22.12.2008 року Жовтневої сільської ради про те, що на день смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, нібито проживав разом із спадкодавцем, суд не приймає в якості доказу, оскільки довідка сама по собі не є документом, що може підтвердити такі факти, а також довідка не містить посилання на джерело такої інформації, тому суд таку довідку не приймає в якості допустимого засобу доказування і вважає, що її зміст є недостовірним, оскільки не базується на об’єктивних даних.
За таких обставин суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог, в частині в якій позивач просить суд визнати за ОСОБА_4 право власності на зазначений будинок с порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, як померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач також просить суд визнати за нею право власності на цей будинок в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, але такі вимоги також не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1268 ч. 3 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову про неї.
Між тим, відповідно до ст. 1299 ЦК України прав власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації і спадкоємець зобов’язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Крім того, для отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно спадкоємець зобов’язаний звернутися до нотаріальної контори відповідно до ст. 1297 ЦК України.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України в склад спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилося в наслідок його смерті.
Суду не надано доказів належності на день смерті на праві власності ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1, не надано доказів звернення позивача нотаріальної контори для видачі свідоцтва про право власності на спірний будинок, не надано доказів реєстрації права власності відповідно до такого свідоцтва, тому суд відмовляє позивачу в задоволенні позову в цій частині позовних вимог.
Враховуючи наведене, суд повністю відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог і на підставі ст. 88 ЦПК України судові витрати відносить за рахунок позивача.
Керуючись ст. ст. 10,11,60,61,88,212-215 ЦПК України, ст. ст. 549 ЦК України в ред. 1963 року, ст. ст. 1218,1268,1297,1299 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог – повністю відмовити.
Судові витрати, понесені ОСОБА_1 – віднести за її рахунок.
На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду а також, апеляційну скаргу на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Харківської області через Харківський районний суд Харківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано.
Якщо було подано таку заяву, але апеляційна скарга не була надана в строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддя: Назаренко О.В.