Справа № 2-380/10 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

16.04.2010  року  Солом’янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого  судді              Оксюти Т.Г.

при    секретарі                                 Уваровій Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерного комерційного банку «Київ»» в особі Центрального Солом'янського відділення про стягнення трьох відсотків річних, індексу інфляції та відшкодування моральної шкоди, -  

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання договору банківського вкладу у зв’язку з істотним порушенням його умов та стягнення на користь споживача банківських послуг банківського вкладу та процентів, обґрунтовуючи свої вимоги тим що, 15.01.2009 року між ним та відповідачем укладено договір банківського №104-09.

Відповідно до умов вищевказаного договору відповідач відкрив позивачу депозитний рахунок НОМЕР_1, на який позивач вніс 15.01.2009 року готівкою 31500 грн.

Згідно п. 1.2 цього ж договору банківський вклад був залучений на строк 6 місяців, з 15.01.2009 року по 14.07.2009 року включно, з датою повернення 15.07.2009 року.

За користування грошима відповідач зобов’язався нараховувати щомісячно 25,50% річних, які повинен був згідно з п.п 2.2. договору сплачувати їх щомісячно.

З виписки по особовому рахунку позивача за період з 15.01.2009 року по 02.04.2009 року, відповідач сплатив позивачу 02.02.2009 року 352,11 грн. нарахованих процентів за фактичну кількість днів у січні 2009 року з дати укладання договору.

Однак, вже в березні 2009 року відповідач всупереч положенням договору та нормам актів цивільного законодавства вчинив правопорушення, нарахувавши за лютий 2009 року 616,19 грн. процентів, але сплативши позивачу тільки 500,00 грн.

Згідно листа №588106 від 17.04.2009 року у відповідача виник борг перед позивачем в сумі 798,40 грн.

Зазначає, що він тричі попереджав АКБ «Київ» про неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов’язання та пропонував відповідно до п. 5.2 договору, вирішити це питання шляхом врегулювання розбіжностей в досудовому порядку.

Однак, з відповідей наданих АКБ «Київ» вбачається, що відповідач відмовився від зобов’язання в односторонньому порядку щодо щомісячної виплати процентів.

Вважає, що вищевказаними діями відповідач порушив його законні права, а тому просив позов задовольнити.

Позивач в судовому засіданні неодноразово уточнював свої позовні вимоги та в останній редакції просив стягнути з відповідача на його користь борг з виплати процентів за користування банківським вкладом з врахуванням процентів за безпідставне збереження грошей, 3% річних та інфляційних витрат в розмірі 874,80 грн.

Застосувати наслідки недійсності нікчемного п. 4.9 договору банківського вкладу №104-09 від 15.01.2009 року, стягнувши з кореспондентського рахунку 32000178901 АКБ «Київ» в Головному управлінні Національного Банку України по м. Києву і Київській області чи з будь – якого іншого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на його користь моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечував посилаючись на те, що відповідно до ч. 2 ст. 58 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов’язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Правління Національного Банку України від 06.02.2009 року №53 в АКБ «Київ» призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік – з 09.02.2009 року до 09.02.2010 року та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців – з 09.02.2009 року до 09.08.2009 року з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку.

Постановою Правління Національного Банку України від 06.08.2009 року №465 продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів ПАТ «АКБ «Київ» до 09.02.2010 року.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 85 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня) інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).

Тобто, для стягнення 3% річних та індексу інфляційних витрат з банку відсутні  правові підстави.

На підставі вищевикладеного просив у позові відмовити.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди  друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

    Судом встановлено, що 15.01.2009 року між ОСОБА_1 та АКБ «Київ», правонаступником якого є ПАТ «АКБ «Київ»», було укладено договір №104-09 про банківський вклад (депозит) «Новорічний» у національній валюті, за умовами якого банк відкрив вкладнику вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1, а вкладник вніс на цей рахунок грошові кошти в сумі 31500,00 грн. (а.с. 6).  

Умовами п. 3.2.3 вищевказаного договору після закінчення строку, на який був залучений банківський вклад (депозит), банк зобов’язався повернути вкладнику суму банківського вкладу (депозиту) та нарахованих процентів готівкою з каси банку або шляхом зарахування на поточний рахунок вкладника №2620.2.50.01846.05, відкритий в СФ АКБ «Київ», в день повернення банківського вкладу (депозиту), вказаного в п.1.2 цього договору. Якщо цей день припадає на вихідний або неробочий день, повернення проводиться на наступний робочий день.

13.08.2009 року ПАТ «АКБ «Київ» повернув ОСОБА_1 суму банківського вкладу 31528,66 грн., що підтверджується заявою на видачу готівки №39 (а.с. 36).

Позивач просив стягнути 3% річних та суму індексу інфляції в сумі 874,80 грн., у зв’язку з тим, що ПАТ «АКБ «Київ» в порушення умов договору повернуло йому суму банківського вкладу з нарахованими процентами пізніше, а саме 13.08.2009 року, ніж це передбачено умовами договору – 15.07.2009 року, на що слід зазначити наступне.

    Згідно ч.1 ст.1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Згідно до ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенні законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи те, що 15.01.2009 року між ОСОБА_1 та ПАТ «АКБ «Київ»» був укладений договір 104-09 про банківський вклад (депозит) «Новорічний» у національній валюті, суд приходить до висновку, що вони дійшли згоди щодо істотних умов договору та взяли на себе зобов’язання щодо виконання даного договору.

Встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 06.02.2009 р. №53 в ПАТ «АКБ «Київ» призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік – з 09.02.2009 р. до 09.02.2010 р., та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців -  з 09.02.2009 р. до 09.08.2009р. з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку.

Постановою Правління Національного банку України від 06.08.2009 р. №465 продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів ПАТ “АКБ “Київ” до 09.02.2010 р.

    Згідно вимог ч. 2 ст. 58 Закону України « Про банки та банківську діяльність», банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

    Згідно п. 2 ч. 3 ст. 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). Крім того, договором про розрахунково-касове обслуговування, який підписується сторонами з укладенням депозитного договору, передбачаються проценти за користування ресурсами на поточному рахунку, на який зараховуються кошти з депозитного рахунку на дату повернення банківського вкладу.

    Три проценти річних, передбачені ст. 625 ЦК України, не можуть нараховуватись під час дії мораторію, а також, якщо договором передбачений інший розмір відсотків.

    Більш того, ч. 7 ст. 80 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що акціонери, кредитори (вкладники) банку не мають права вимагати припинення або дострокового виконання зобов’язань банку та відшкодування їм збитків при виконанні заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення банку.

    Враховуючи, що в ПАТ «АКБ «Київ» Національним Банком України з 06.02.2009 року призначено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів до 09.02.2010 року та керуючись вимогами ст. ст. 58, 85 Закону України « Про банки і банківські діяльність», суд приходить до висновку про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог.

Що стосується позовної вимоги про застосування наслідків недійсності нікчемного п. 4.9 договору банківського вкладу №104-09 від 15.01.2009 року, шляхом стягнення з кореспондентського рахунку 32000178901 АКБ «Київ» в Головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області чи з будь – якого іншого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь позивача моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн., то слід зазначити наступне.

Згідно п. 4.9 договору №104-09 про банківський вклад (депозит) «Новорічний» у національній валюті від 15.01.2009 року, після закінчення строку, на який був залучений банківський вклад (депозит), він вважається вкладом на вимогу та обліковується на поточному/поточному картковому рахунку з процентною ставкою, яка встановлена в банку для вкладів на вимогу на цей момент.

Вищевказаний пункт договору та сам договір є дійсними, в судовому порядку не оскаржувались і нікчемними не визнавались.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що застосувати наслідки недійсності нікчемного п. 4.9 договору банківського вкладу №104-09 від 15.01.2009 року неможливо та ця вимога не ґрунтується на вимогах закону.

Крім того, відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка  її завдала, за наявності її вини.

П.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв’язку з ушкодження здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків.

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами носять договірний характер і відшкодування моральної шкоди в такому випадку законом не передбачено. Крім того, позивач не надав суду доказів, які підтверджують факт заподіяння йому моральних страждань або втрат немайнового характеру.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач не довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Керуючись ст. ст.3, 15, 16, 626, 629, 1058, 1060, 1061 ЦК України, ст.ст. 10, 57-60, 84, 88, 209, 212-214, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерного комерційного банку «Київ»» в особі Центрального Солом'янського відділення про стягнення трьох відсотків річних, індексу інфляції та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя