справа № 2–1383/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

16 квітня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого                                   - судді  Макаренко Г.В.,

при секретарі                            -   Шалапуді Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив ухвалити рішення, яким стягнути з  ОСОБА_1 заборгованість в сумі 226 433,90 дол. США за кредитним договором № 49.35/319/07-НВС від 15.06.2007 року, згідно умов якого позивач надав відповідачеві кредит в розмірі 212000,00 дол. США з остаточним терміном повернення кредитних ресурсів до 15.06.2023 року зі сплатою фіксованої процентної ставки в розмірі 1,83 % та перемінної процентної ставки, що на момент укладення договору становила 11,00 % річних. Позивач вказує, що ним умови кредитного договору були виконані належним чином, однак відповідач ухиляється від виконання взятих на себе обов’язків та порушує умови договору.

В судовому засіданні представник позивача подала заяву про збільшення позовних вимог та просила стягнути з відповідача заборгованість станом на 30.03.2010 року в розмірі 250903,22 дол. США, що за курсом НБУ становило 1993328,81 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення заявлених вимог, однак не заперечував факту отримання відповідачем кредитних ресурсів.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15 червня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 49.35/319/07-НВС.

Згідно умов вказаного договору позивач надав відповідачеві кредит в розмір 212000,00 дол. США з остаточним терміном повернення кредитних ресурсів 15.06.2023 року, зі сплатою фіксованої процентної ставки в розмірі 1,83 % та перемінної процентної ставки, що на момент укладення договору становила 11,00 % річних і корегується 1 березня та 1 вересня кожного року протягом строку дії договору, виходячи з розміру процентних ставок за депозитними вкладами фізичних осіб, встановлених банком на ці дати.  

Позивачем умови вказаного кредитного договору були виконані в повному обсязі, що підтверджується документами, які містяться в матеріалах справи.

Згідно п.2 ч. 1  Кредитного договору відповідач приймав на себе зобов'язання повертати отриманий кредит та сплачувати проценти за його користування 15 числа кожного місяця.

Відповідачем порушувався графік внесення платежів, що встановлений умовами Кредитного договору, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 206318,62 дол. США. за кредитом, 37025,40 – за відсотками.

Пункт 6 ч. 2. договору передбачає, що у разі недотримання позичальником умов цього договору боржнику нараховується пеня за кожний день в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної у п. 3 ч. 1 договору від суми простроченого платежу, за яким виникло прострочення.

Сума нарахованої пені становить 7559,19 дол. США.  

У відповідності до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. На підставі п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Крім того, ст. 1050 Цивільного кодексу України встановлюється, що якщо договором установлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочкою), то при простроченні повернення чергової частини позикодавець має право зажадати дострокового повернення частини позики, що залишилася, й сплати відсотків, що йому належать.

Згідно п. 3.2.4 ч. 2 Кредитного договору, у разі недотримання позичальником умов цього договору, а також у разі погіршення фінансового стану позичальника, банк має право вимагати дострокового повернення суми виданого кредиту, сплати нарахованих процентів за користування ним, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору.

Загальна сума заборгованості за кредитом станом на 30.03.2010 року складає 250903,22 дол. США, з них:

-   заборгованість за кредитом - 206 318,62 дол. США;

-   заборгованість по сплаті відсотків – 37025,40 дол. США;

-   пеня за несплату основного боргу – 161,42 дол. США;

-   пеня за несплату відсотків – 7397,77 дол. США.

Відповідно до правила ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Посилання представника відповідача на те, що даний кредитний договір є оспорюваним правочином, оскільки був укладений сторонами з порушенням норм чинного законодавства, а відтак не створює для сторін юридичних наслідків, не може бути прийняте судом до уваги виходячи з наступного.

Частиною 3 ст. 215 ЦПК України визначено, що оспорюваний правочин визнається недійсним судом. Однак, відповідач не звертався до суду з позовними вимогами до позивача про визнання даного договору не дійсним.

Крім того, зі змісту ст.ст. 627, 628 ЦК України вбачається, що відповідно  до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними.

Заперечуючи проти вимог позивача представник відповідача також вказав, що укладений сторонами правочин є удаваним, оскільки між ним та позивачем фактично було укладено договір про надання кредиту в національній валюті України в розмірі  1262500 гривень 00 копійок, до цього правочину мають застосовуватись правила, що регулюють надання саме такого кредиту.

Дане твердження представника відповідача не може братись судом до уваги, оскільки відповідно до положень матеріального закону, укладаючи удаваний правочин сторони мають на меті приховати фактично існуючі зобов’язальні правовідносини, іншими, які є відмінними за своєю юридичною природою, ніж правочин, яким такі правовідносини оформлені.  

Таким чином, твердження представника відповідача про те, що в договорі зазначена інша валюта зобов’язання, ніж та, яку мали на увазі сторони, при укладенні даного договору, не може свідчити про наявність ознак удаваності вищевказаного правочину.

Крім того, суд надає оцінку тій обставині, що заявляючи про недійсність правочину, відповідач одночасно ставить питання про удаваність даного правочину, в той час як такі твердження є взаємовиключними.

В судовому засіданні представник відповідача заявив про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення пені, оскільки для даного виду вимог законом встановлена спеціальна позовна давність в один рік.

Відповідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частиною 2 ст. 258 ЦК України визначено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Оскільки представником відповідача зроблено заяву про застосування судом позовної давності, а представником позивача не надано доказів поважності причин її пропущення за період з липня 2007 року по грудень 2009 року, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за період з липня 2007 року по грудень 2009 року є таким, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, та ту обставину, що відповідачем неналежним чином виконувались умови Кредитного договору, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню: заборгованість за кредитом в розмірі 206318,62 дол. США; заборгованість по відсоткам - 37025,40 дол. США; пеня за несплату основного боргу – 125,91 дол. США; пеня за несплату відсотків - 7062,85 дол. США.

Загальна заборгованість відповідача становить 250 532,78 дол. США, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення складає 1985672,71 грн.

250532,78 дол. США * 7,9258 =  1 985 672,71грн.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, судові витрати, понесені позивачем у вигляді судового збору в сумі 1700 грн. 00 коп. та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 169, 212, 213,  214, 215,  215 ЦПК України; ст. ст. 258, 526, 530, 1054 ЦК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк»  заборгованість за Кредитним договором в сумі 1 985 672 (один мільйон дев’ятсот вісімдесят п’ять тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 71 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк»  судовий збір в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот)  грн. 00 коп. та 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя