Справа № 2-а-5932/08/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2009 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сорочко Є.O.,

при секретарі Ясинському С. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області, управління Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області про зобов’язання нарахування недоплаченої пенсії, як дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області про зобов’язання нарахування недоплаченої суми пенсії, як дитині війни за 2006-2007 роки в розмірі 2733, 30 грн. Свої вимоги мотивує тим, що вона є дитиною війни та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» пенсія щомісячно повинна підвищуватися на 30% від мінімальної пенсії за віком. Але, всупереч того, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами, розмір пенсії щомісячно протиправно не підвищувався на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Позивач в судове засідання не з’явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав клопотання про заміну неналежного відповідача на управління Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області, оскільки позивач значиться на обліку у останнього та отримує там пенсію.

Ухвалою суду управління Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області було залучено до участі в справі в якості другого відповідача.

Представник управління Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності та письмові заперечення, в яких в задоволенні вимог позивача просять відмовити, оскільки позивач за період 2006 - 2007 року, отримує підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Особам, які мають право на пільги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів. Позивач обрав підвищення до пенсії, встановлене учасникам війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Таким чином вважають, що оскільки позивач отримує підвищення відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», то не має права на підвищення, передбачене Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

ОСОБА_1 являється дитиною війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1від 02.03.1984 року та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», редакція якого діяла до 1 січня 2008 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів. Згідно ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Як вбачається з довідки управління Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі позивач отримувала підвищення до пенсії, встановлене учасникам війни відповідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, оскільки позивач отримує підвищення відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», то управління Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі не виплачувавши позивачу підвищення до пенсії як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» діяло правомірно.

В частині вимог позивача до управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області суд вважає за необхідне відмовити, оскільки згідно клопотання управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки

Чернігівської області, а також письмових заперечень управління Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області ОСОБА_1 перебуває на обліку та одержує пенсію за віком саме в УПФУ в Прилуцькому районі.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Таким чином, оскільки в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, то судові витрати компенсації не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області, управління Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області необхідно відмовити за необгрунтованістю.

Керуючись ст. ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області, управління Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі Чернігівської області -відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.