ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"12" червня 2007 р. Справа № 5/156-07
Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу
за позовом | Комунального підприємства “Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс”, м. Біла Церква |
до | Приватного підприємства “Форт”, м. Узин |
про | зобов’язання укласти договір оренди |
за участю представників:
позивача: | Кільдяшева О. Ю. –дов. № 4 від 09.01.2007 р. |
відповідача: | не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. |
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства “Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс” (далі –Позивач) до Приватного підприємства “Форт” (далі –Відповідач) про зобов’язання відповідача укласти договір оренди з Управлінням комунальної власності Білоцерківської міської ради.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на Рішення Білоцерківської міської ради від 02.06.2006р. № 49 “Про надання повноважень єдиного орендодавця”, згідно з яким Управлінню комунальної власності Білоцерківської міської ради були надані повноваження єдиного орендодавця цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, цілісних майнових комплексів структурних підрозділів комунальних підприємств, нерухомого майна (будівель, споруд, нежитлових приміщень) з 01.09.2006р. В зв’язку з чим позивач втратив повноваження орендаря по договору оренди від 01.05.2005р. № 149-А, укладеного між сторонами у справі. Внаслідок не переукладання договору оренди позивач зазначає, що порушуються права територіальної громади м. Біла Церква, в частині управління нерухомим майном (частина виробничого корпусу № 4 площею 500,30 м2), яке є предметом договору від 01.05.2005р. № 149-А. укладеного між сторонами у справі.
В судовому засіданні представник позивача повністю підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 28.04.2007 року та від 29.05.2007 року, в судове засідання двічі не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Між сторонами у справі 01.04.2005 р. було укладено Договір оренди № 149-А на нежитлове приміщення (частину виробничого корпусу № 4. площею 500,30 м2), що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гайок, 4а.
02.06.2006 р. Білоцерківською міською радою було прийнято рішення № 49 “Про надання повноважень єдиного орендодавця”, згідно з яким, управлінню комунальної власності Білоцерківської міської ради були надані повноваження єдиного орендодавця цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, цілісних майнових комплексів структурних підрозділів комунальних підприємств, нерухомого майна (будівель, споруд, нежитлових приміщень) з 01.09.2006 р.
Таким чином позивач з 01.09.2006р. втратив повноваження орендодавця по вищезазначеному Договору.
Судом встановлено, що позивач неодноразово повідомляв відповідача про необхідність приведення орендних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства з врахуванням вимог рішення Білоцерківської міської ради № 49 від 02.06.2006 р., що підтверджується копіями листів № 202 від 14.07.2006 р. та № 276 від 07.08.2006 р., які залучені до матеріалів справи, а також надсилав претензію про приведення орендних відносин у відповідність до чинного законодавства. Вищезазначені листи та претензія відповідачем були залишені без відповіді та задоволення.
В зв’язку з чим відповідач звернувся до суду з вимогою про зобов’язання відповідача укласти договір оренди з Управлінням комунальної власності Білоцерківської міської ради.
Разом з тим, відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарсь кого суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захи стом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інте ресів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ст. 2 ГПК України підприємства та організації звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інте ресів.
Це право кореспондується з повноваженнями суду щодо захисту цих прав та охоронюваних законом інтересів, які передбачені Законом України "Про судоустрій України".
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи держа вної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Консти туцією та законами України.
Згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Статтею 15 ЦК України пе редбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способами захисту ци вільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немай-нової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу міс цевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
З поданої позивачем позовної заяви не вбачається, які права і охоронювані законом інтереси позивача порушені чи оспорені в даному випадку.
Крім того суд зазначає, що відповідно до положень ст. З ЦК України до загальних засад цивільно го законодавства належать, зокрема: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторо ни є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного зако нодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Також ст. 770 ЦК України встановлено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
З огляду на викладене, у даній справі позивачем заявлені вимоги, які за своїм змістом не відповідають матеріально –правовим способам захисту порушеного права, визначеним законом. Позивачем не доведено факту порушення свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Враховуючи обставини справи, а також те, що предмет позову у даній справі не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд відмовляє в позові.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
В позові відмовити.
Дата підписання рішення 09.07.2007р.
Суддя