УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-6165 Головуючий в 1 інстанції - Поліщук Н.В.
Доповідач - Білич І.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Білич І.М.
суддів: Євтушенко О.І., Коротуна В.М.
при секретарі: Тороп Л.В., Турченко Ю.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивачів - ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05 травня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру обов'язкової частки у спадщині.
встановила:
У серпні 2007 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до ОСОБА_4 з позовом про зменшення розміру обов'язкової частки у спадщині. Посилаючись на те , що вони є спадкоємцями за заповітом своєї бабусі - ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. До спадкового майна, на час відкриття спадщини, належали будинок та земельна ділянка, що знаходиться вАДРЕСА_1. Під час переоформлення спадщини, їм стало відомо, що відповідач по справі - ОСОБА_4 отримав належну йому за законом обов'язкову частину у* спадщині - половину того, що мав би отримати під час спадкування за законом, тобто Ул частину всього належного ОСОБА_5 майна. З таким поділом спадкового майна позивачі не погоджуються. Вказуючи , що відповідач відносився до спадкодавця вороже, ніколи не підтримував матеріально, не доглядав за ділянкою та будинком. Протягом останніх 10 років вони постійно проживали з спадкодавцем , доглядали і допомагали їй, а також доглядали за будинком і земельною ділянкою.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 05 травня 2008 року позивачам було відмовлено у задоволенні заявлених вимог.
Не погодившись з рішенням суду представник позивачів подав апеляційну скаргу, де ставить питання про скасування рішення районного суду і постановления нового по задоволення заявлених вимог. Мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та представник позивачів підтримали апеляційну скаргу, та просили її задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін які з'явилися у судове засідання , перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає , що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни , якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Судом встановлено , що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. 27 вересня 2003 року ОСОБА_5 склала заповіт, відповідно до якого заповіла все майно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних частках кожному.
Звертаючись до суду з позовом позивачі зазначали , що проживаючи разом із спадкодавцем проводили будівельні та ремонтні роботи . Відповідач у проведенні будь - яких будівельних робіт участі не приймав, не допомагав ані матеріально, ані фізично. Лише вони несли всі турботи по догляду за хворою бабусею. Після її смерті разом зі своїми родинами вони продовжують проживати у спірному будинку, доглядають за ним і земельною ділянкою, несуть витрати по сплаті комунальних платежів і податків, а також інші матеріальні та грошові витрати.
При цьому відповідач по справі ні за життя ОСОБА_5, ні після її смерті не звертався до них щодо допомоги у здійсненні догляду за спадщиною останнього. Всі витрати по організації поховання ОСОБА_5 несли вони та їх батьки, відповідач ОСОБА_4 участі в цьому не приймав, а лише з'явився на похорон.
Тому, з урахуванням викладених обставин позивачі просили, відповідно до п.2 ч. 1 ст. 1241 ЦК України зменшити розмір обов'язкової частки у спадщині ОСОБА_4, враховуючи відносини, які склалися між спадкоємцем та спадкодавцем.
Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог суд виходив з того , що позивачами не надано доказів на підтвердження таких відносин між спадкоємцем та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення та дають суду підстави для зменшення розміру обов'язкової частки у спадщині.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає , що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі , надані сторонами докази , правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон , який їх регулює.У відповідності до вимог ст. 213 ЦПК України ухвалив рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені у судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги про те , що суд не вжив всіх передбачених законом заходів до всебічного , повного та об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи , неповно з'ясував обставини , що мають значення для справи не відповідають матеріалам справи , висновків суду не спростовують.
При цьому слід також відзначити , що звертаючись до суду позивачі ставили питання про зменшення розміру обов'язкової частки відповідача у спадщині . У той час як на момент звернення з позовом до суду відповідач на позивачі по справі уже отримали відповідні правоуснановлюючи документи ( свідоцтва про право на спадщину за законом, державні акти на право власності на землю ), що підтверджували їх право власності на спадкове майно.
Жоден з цих правових документів не оскаржений , не скасований сторонами та зареєстровані у відповідних держаних органах.
Згідно ч.1 ст. 1241 ЦК України повнолітні непрацездатні діти спадкодавця спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Відповідач по справі протягом 2005-2007 років реалізував своє право на отримання обов'язкової частки у спадщині, що підтверджується відповідними правовстановлюючими документами.
На момент отримання позивачами ( 23.09.2005) року свідоцтв про право на спадщину за заповітом , останні також не висловлювали заперечень з приводу видачі відповідних документів на ім'я відповідача по справі.
За таких обставин , колегія суддів приходить до висновку , що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права , підстав для його скасування нема.
Керуючись ст.ст. 303,304, 305,307, 308, 313, 315,317 ЦПК України, колегія суддів ,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника позивачів - ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05 травня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців.