АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1687 2008 Головуючий по 1 інстанції
р.
Категорія: № 30 Смоляр А.О.
Доповідач в апеляційній
Інстанції Василенко Л.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2008 р. колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В.Г.
суддів Василенко Л.І. Демченка В.А.
при секретарі Петренко С.П.
з участю прокурора
адвокатів
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ВП «Черкаська ТЕЦ» ВАТ «Черкаське хімволокно» на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 серпня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ВП «Черкаська ТЕЦ» ВАТ «Черкаське хімволокно», ТОВ «Черкасизалізобетонстрой» та КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
встановила:
21.09.2007 р. ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ВП «Черкаська ТЕЦ» ВАТ «Черкаське хімволокно», ТОВ «Черкасизалізобетонстрой» та КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
В обгрунтування заявлених вимог вказала, що вона разом з сім'єю проживає в будинкуАДРЕСА_1. Навпроти їхнього будинку на відстані 2-х метрів, одразу за тротуаром, на закріпленій за її будинком вуличній прибудинковій території, проходить магістральна тепломережа яка прямує до мікрорайону «Митниця». Проте, відповідач, який використовує теплотрасу, не проводить ніяких робіт по утриманню та благоустрою території, тримає її в антисанітарному стані, а тому вона вимушена прибирати сміття, проводити її благоустрій за власні кошти.
Не маючи фізичної змоги впоратись з прибиранням території, вона була вимушена оплачувати послуги приватного прибиральника додатково один раз на тиждень на протязі 2003 -2004 років, а в 2005 - 2007 роках один раз на місяць. Таким чином їй були нанесені матеріальні збитки на суму понад 10 000 грн., з яких сума 6150 грн. стверджується квитанціями. На ряду з цим вона та члени її сім'ї постійно відчувають дискомфорт, так як фактично внаслідок винних дій відповідача, її було принижено як людину, її соціальний статус був опущений до рівня двірника, внаслідок чого вона постійно перебуває в нервовому напруженні і депресії. У оточуючих, які проходять біля її будинку, та знайомих складається таке враження, що побудувавши та маючи охайний будинок фактично живе на сміттєзвалищі.
Просила суд стягнути з відповідача на її користь 15 000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди, 3275 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, а саме витрат на поточний відновлювальний ремонт в період з 2002 по 2005 p., витрати в сумі 6150 грн. понесені на прибирання вуличної прибудинкової території та 705 грн. понесені на усунення наслідків великих промоїн. Зобов'язати відповідача утримувати територію в належному стані.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 серпня 2008 р. позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. Стягнуто з ВП «Черкаська ТЕЦ» ВАТ «Черкаське хімволокно» на її користь 6 150 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього стягнуто 16 150 грн.
Стягнуто з ВП «Черкаська ТЕЦ» ВАТ «Черкаське хімволокно» державне мито в доход держави в сумі 551 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.
Зобов'язано ВП «Черкаська ТЕЦ» ВАТ «Черкаське хімволокно» утримувати в належному стані територію охоронюваних зон трубопроводів та інженерних комунікацій теплотрас, в тому числі і ділянку яка розташована біля будинку АДРЕСА_1.
Придніпровським районним судом м. Черкаси 01 серпня 2008 p., також, було винесено окрему ухвалу в адресу Черкаського міського голови для здійснення заходів по приведенню Правил по утриманню території м. Черкаси, затверджених Черкаською міськрадою рішенням № 3 - 181 від 20.03.2003 р. у відповідність до Законів України та прокурору м. Черкаси для здійснення нагляду за дотриманням Законів України в Черкаській міській раді.
Копію ухвали направлено директору ВП «Черкаська ТЕЦ» ВАТ «Черкаське хімволокно» для прийняття мір по недопущенню вказаних порушень в діяльності підприємства в майбутньому.
В апеляційній скарзі ВП «Черкаська ТЕЦ» ВАТ «Черкаське хімволокно» просить рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її частково задовольнити.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивачки районний суд прийшов до висновку, що позов є частково обґрунтованим. При цьому, виходив з того, що на червоній лінії вулиці П. Комуни в м. Черкаси біля будинку № 18, який належить позивачці на праві приватної власності, проходить магістральна тепломережа, з розташуванням в цій же зоні теплової камери УТ-9, яка є підземною спорудою з наявними в ній трьома шахтно колодязними входами-виходами, які знаходяться на поверхні ґрунту. Так як вказана магістральна тепломережа є комунікацією, яка використовується ВП «Черкаська ТЕЦ» ВАТ «Черкаське хімволокно», суд першої інстанції, керуючись ст. 73 ЗК України, ЗУ «Про трубопровідний транспорт» та Постановою КМУ від 30.03.1994 р. «Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони», прийшов до висновку про те, що саме даний відповідач повинен нести всі обов'язки по обслуговуванню території, на якій розташовані інженерні комунікації магістрального трубопроводу, який ним використовується та охоронюваної зони, яка розташована над підземними інженерними спорудами теплотраси, а не позивачка, яка може нести такі обов'язки лише на добровільних засадах і на підставах і умовах відповідного договору.
Однак, судова колегія вважає, що справа була розглянута з порушенням норм процесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.
Згідно до ч. 1 п. 4 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачка являється власником будинку АДРЕСА_1 та разом з сім'єю проживає в даному будинку.
Спір, з приводу якого позивачка звернулась до суду з даним позовом, стосується відшкодування матеріальної та моральної шкоди пов'язаної з утриманням та прибиранням території загального користування, прилеглої до її присадибної ділянки.
Зі змісту статті 12 ЗК України, вбачається, що розпорядження землями територіальної громади міста, у тому числі надання їх у користування та передача у власність громадян та юридичних осіб, належить до повноважень міської ради та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.
Закон України «Про благоустрій населених пунктів» визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.
Так згідно до змісту ст. 5 наведеного Закону управління у сфері благоустрою населених пунктів серед інших здійснюють і органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.
Зокрема, у відповідності до ст. 10 вказаного Закону до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів, наряду з іншими, належить: організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях; затвердження правил благоустрою території населених пунктів; визначення на конкурсних засадах підприємств, установ, організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою; здійснення контролю за станом благоустрою та утримуванням територій, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, їх озелененням, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.
За статтею 26 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій присадибної ділянки проводиться її власником або користувачем цієї ділянки.
Власник або користувач присадибної ділянки може на умовах договору, укладеного з органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, забезпечувати належне утримання території загального користування, прилеглої до його присадибної ділянки.
Черкаською міською радою, відповідно до вимог наведеного ЗУ «Про благоустрій населених пунктів», рішенням від 20.03.2003 р. № 3 - 181, затверджено Правила утримання території міста Черкаси, які регулюють правовідносини учасників щодо утримання території м. Черкаси та визначають комплекс заходів, необхідних для забезпечення чистоти і порядку в ньому.
Згідно до другого розділу учасниками правовідносин відповідно до Правил є керівники та інші посадові особи підприємств та організацій незалежно від форм власності та відомчої належності, підприємці, громадяни, а також посадові особи уповноважені здійснювати контроль за дотриманнями ними цих Правил.
При цьому перелічені учасники правовідносин, в тому числі і громадяни, які мають житлові будинки, будівлі та споруди іншого призначення у особистій власності або користуванні, зобов'язані забезпечувати постійне утримання територій та об'єктів у належному технічному стані і зовнішньому вигляді, благоустрій прилеглих територій.
Наведені Правила визначають і межі прибирання, благоустрою та озеленення прилеглої території.
Як вбачається з листа управління земельних ресурсів у м. Черкаси Черкаської області № 2316-25-01 від 09.04.2008 р. земельна ділянка, яка знаходиться вздовж по вул. П. Комуни відноситься до земель загального користування (вулиць) міської ради а. с. 132.
Зміст листа Черкаської міської ради за № 533-01-18 від 10.04.2008 p., адресованого ВП «Черкаська ТЕЦ» ВАТ «Черкаське хімволокно», свідчить про те, що з приводу вирішення спору, стосовно утримання земельної ділянки по вул. П. Комуни між вул. Гоголя та бул. Шевченка, відповідач звертався саме до Черкаської міської ради до компетенції якої відносяться спірні правовідносини, а. с. 133.
Крім того, в суді апеляційної інстанції були досліджені матеріали цивільної справи № 2 - 112/07 за позовом ОСОБА_3 до КП ВЖ РЕУ № 3 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 6150 грн. та моральної шкоди в сумі 5000 грн. Зі змісту позову вбачається, що вимоги позивачки по даному позову стосувались також матеріальних витрат пов'язаних з прибиранням прилеглої до її будинку території, а саме оплати послуг приватного прибиральника на протязі 2003 - 2007 років в сумі 6150 грн. та моральної шкоди.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 05.10.2007 р. ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Таким чином беручи до уваги те, що саме до повноважень Черкаської міської ради входить розподіл повноважень між учасниками спірних правовідносин та враховуючи, що відповідач - ВП «Черкаська ТЕЦ» ВАТ «Черкаське хімволокно», за рахунок якого частково задоволені позовні вимоги, категорично заперечує проти тощо, що саме він повинен утримувати в належному стані прилеглу до будинку позивачки територію, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин справи не залучив до участі у справі Черкаську міську раду, що відповідно до наведеної вимоги цивільно - процесуального законодавства є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід усунути зазначені вище порушення і вирішити спір у відповідності до вимог закону.
Враховуючи, що судова колегія прийшла до висновку про скасування рішення суду першої інстанції, скасуванню підлягає і винесена по справі окрема ухвала.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ВП «Черкаська ТЕЦ» ВАТ «Черкаське хімволокно» задовольнити частково.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 серпня 2008 року та окрему ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 серпня 2008 року скасувати.
Справу направити до Придніпровського районного суду м. Черкаси для розгляду в іншому складі суду.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.