УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

 Іменем   України

22 жовтня 2008 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді     Франовської К.С.

суддів     Широкової Л.В., Микитюк О.Ю.

при секретарі судового     Забеліній О.О.

засідання з участю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану на рішення Чуднівського районного суду від 27 травня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про виділ частки квартири в натурі для звернення стягнення на неї. –

встановила:

У квітні 2007 р. ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про виділ в натурі Уг частини квартири АДРЕСА_1. Чуднівського району для звернення на цю частку стягнення, посилаючись на те, що за рішенням суду від 14 грудня 2004 р. з ОСОБА_2 на його користь стягнуто суму боргу за договором позики 44571 грн. Рішення звернуто до виконання. Оскільки іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення, боржник не має, він порушує питання про виділ в натурі частини квартири, що належить відповідачу для звернення стягнення на цю частину.

У лютому 2008 р. державний виконавець ВДВС Чуднівського райуправління юстиції, на виконанні якого знаходиться виконавчий лист № 2-820 від 07.04.2005 p., виданий Чуднівськшм райсудом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 43279 грн. 80 коп., в порядку ст.50 Закону України „Про виконавче провадження" звернувся в суд з поданням про визначення належної ОСОБА_2 частки у майні, що є спільною сумісною власністю, - квартирі АДРЕСА_1.

Ухвалою судді Чуднівського районного суду від 19 лютого 2008 р. позовна заява ОСОБА_3 та подання державного виконавця об'єднані в одне провадження.

Рішенням Чуднівського районного суду від 27 травня 2008 р. позов ОСОБА_3 та подання державного виконавця ВДВС задоволено. Постановлено виділити у власність ОСОБА_2 частину квартири АДРЕСА_1 в натурі з приміщеннями - кімнату 6, ОСОБА_4 - кімнати 2,4,5 та вбудовану шафу 3. У спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 залишено

Справа № 22ц/1681     Головуючий у суді 1-ї інстанції Кондратюк A.M.

Категорія 57     Суддя-доповідач Франовська К.С.

коридор, кухню, ванну, вбиральню, зобов'язано ОСОБА_4 сплатити ОСОБА_2 3959 грн. за переодержану частку при поділі. Зобов'язано ВДВС передати ОСОБА_3 у власність частину квартири, що належить ОСОБА_2

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати з поверненням справи на новий розгляд з тих підстав, що суд, ухвалюючи рішення, не врахував, що відповідач ОСОБА_4 заперечувала проти звернення стягнення на частину квартири, а крім того, виконання рішення здійснюється іншим шляхом - відрахуваннями з пенсії та шляхом реалізації описаного майна (меблів, предметів домашнього вжитку, кролів, та ін.).

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, рішення - скасуванню з ухваленням нового, з таких підстав.

Встановлено, що рішенням апеляційного суду Житомирської області від 07 квітня 2005 р. зобов'язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 на виконання укладених договорів позики 8166 дол. США. а при неможливості повернення, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 43279 грн. 80 коп. (вартості 8166 дол. США). Рішення набрало чинності і звернуто до виконання.

Згідно з актом опису і арешту майна, складеного державним виконавцем ВДВС Чуднівського РУЮ від 13.03.2006 р. (а.с.63), описано майно ОСОБА_2 - вулики, кролі, предмети домашнього вжитку на 6320 грн. та половина квартири вартістю 12 тис. грн. На це майно накладено арешт.

Як встановлено судом апеляційної інстанції при розгляді справи за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця, описана квартира АДРЕСА_1, належить ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності і тому частки кожного співвласника не визначені. Висновки щодо даного факту, викладені у судовому рішенні, мають преюдиційну силу.

Відповідно до ст.369 ЦК співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

При визначенні розміру часток співвласників, вважається, що вони є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між співвласниками, законом або рішенням суду.

Приймаючи до уваги, що питання щодо спільної власності на квартиру між подружжям ОСОБА_4 не вирішувалось ні шляхом домовленості, ні за судовим рішенням, то суд вважає їх частки рівними і визначає в порядку вимог ч.2 ст.370 ЦК частку ОСОБА_2 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 в ІА

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_3 про виділ належної ОСОБА_2 частки у праві власності на квартиру в натурі, суд допустив помилку у застосуванні норм матеріального права, внаслідок чого ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам закону.

Так, відповідно до роз'яснень п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04 жовтня 1991 року „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок" при вирішенні справ про виділ в натурі часток будинку, що є спільною частковою власністю, судам слід мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Вирішуючи позовні вимоги про виділ належної ОСОБА_2 частки в квартирі в натурі, суд не звернув уваги на те, що за висновками судово-технічної експертизи, квартира знаходиться на другому поверсі 8-квартирного жилого будинку і за технічними умовами поділ її на дві ізольовані з самостійними виходами є неможливим, тому експерт вказує на порядок користування квартирою.

Відтак, оскільки виділ частки в квартирі в натурі є неможливим, у позові ОСОБА_7 слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.371 ЦК виділ частки з майна, що є у спільній власності, для звернення стягнення на неї здійснюється в порядку, встановленому ст.366 ЦК.ч.2 ст.366 ЦК визначено, що у разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу, кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов'язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 309, 313-314. 316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Чуднівського районного суду від 27 травня 2008 року в частині вирішення вимог за позовом ОСОБА_3 скасувати і ухвалити нове, яким у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про виділ половини квартири, належної ОСОБА_2 в натурі відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного   суду.