Справа № 22-Ц-3972/2008 року                                         Головуючий 1 інстанції:    

Категорія - „поновлення на роботі"         Слободін М.М.    

    Доповідач : Піддубний P.M.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 серпня 2008 року.     м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого судді   Малінської СМ.,

суддів     Кіся П.В., Піддубного P.M.,

при секретарі     Каплоух Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 23 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Олексіївської виправної колонії № 25 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області про поновлення на роботі, внесення змін до трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановила:

У грудні 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Олексіївської виправної колонії № 25 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області ( Олексіївська колонія), в якому просив поновити його на роботі на посаді лікаря терапевта, замінити запис у трудовій книжці щодо звільнення на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 листопада 2005 року по день поновлення на роботі, забов'язати відповідача надати йому відпустку у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю з 15 по 28 листопада 2005 року.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 23 жовтня 2006 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду у зв'язку з його неодноразовою неявкою в судові засідання без поважних причин.

22 липня 2008 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати, ухвалити рішення у справі, яким його позов задовольнити, посилаючись на порушення норм процесуального права, оскільки 10 жовтня 2006 року він подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, при цьому суд не наполягав на обов'язковій участі його у судових засіданнях.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, позивач, явка якого визнана судом обов'язковою, в судові засідання, призначені на 26 липня. 19 вересня та 23 жовтня 2006 року не з'явився, причини неявки не повідомив.

Проте, з такими висновками погодитись не можна, оскільки суд першої інстанції дійшов них з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ч.3 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, без поважної причини або неповідомлення ним про причину повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

Як убачається із матеріалів справи, 10 жовтня 2006 року ОСОБА_2 подав до канцелярії суду клопотання, в якому просив у зв'язку з відсутністю у нього коштів розглядати справу за його відсутності (а.с.92).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які   її   вручали, повертається до суду.

Доказів про те, що позивач ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи в судових засіданнях 26 липня, 19 вересня та 23 жовтня 2006 року матеріали справи не містять.

Згідно п.1 ч.1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.

За таких обставин у суду першої інстанції не було підстав залишати позовну заяву ОСОБА_2 без розгляду, з зв'язку з чим ухвала суду від 23 жовтня 2006 року підлягає скасуванню з направленням справи для розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.4 ч.2 ст. 307. 312, 313, п.6 ч.1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 23 жовтня 2006 року скасувати, справу направити для розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.