Справа № 22-Ц-4043/2008 року Головуючий 1 інстанції:
Категорія - „із договорів" Ольховський Є.Б.
Доповідач : Піддубний P.M.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2008 року. м. Харків
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді: Малінської СМ.,
суддів: Кіся П.В., Піддубного P.M.,
при секретарі: Каплоух Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу
за апеляційною скаргою представника Закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" Янсон Євгена Валерійовича
на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Харкова від 09 липня 2008 року по справі за заявою Закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за договором кредиту, -
встановила:
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Харкова від 09 липня 2008 року відмовлено ЗАТ КБ "ПриватБанк" у прийнятті заяви про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за договором кредиту у розмірі 2336,88 грн. на підставі ч.1 ст. 100 ЦПК України.
В апеляційній скарзі представник заявника просив скасувати вищевказану ухвалу судді і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, оскільки подана ним заява про видачу судового наказу ґрунтується на письмовому правочині, який при його невиконанні є підставою для стягнення з боржника суми заборгованості і враховуючи відсутність заяв чи заперечень від позичальника з цього приводу, спір про право в даному випадку відсутній.
Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про відмову в прийнятті заяви про видачу судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що наявний спір про право і це є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
З таким висновком суду судова колегія погоджується з наступних підстав.
Згідно ст. 95 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу, чи із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу суд першої інстанції виходив з підстав, які зазначені у вказаній нормі процесуального права.
Згідно заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів, вимога ЗАТ КБ «ПриватБанк» обґрунтована невиконанням позичальником умов договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитом, за процентами за користування ним, а також пенею за несвоєчасність виконання забов'язань, які за відсутності їх погодження з позичальником не є безспірними, у зв'язку з чим потребують додаткової перевірки та з'ясування в судовому засіданні, що свідчить про наявність спору про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
За таких обставин судова колегія вважає, що вказана ухвала постановлена з додержанням вимог закону, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України є підставою для відхилення скарги і залишення ухвали без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313, 314 ч.1 п.4, 315, 317, 319 ' ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника Закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" Янсон Е.В. відхилити.
Ухвалу судді Ленінського районного суду м. Харкова від 09 липня 2008 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.