Справа №22ц-20998     Головуючий в 1 інстанції

Категорія 26 (1)     Тарасенко О.В.

Доповідач - Соколан Н.О.

УХВАЛА

Іменем        України

09 вересня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді:- Михайлів Л.В.

суддів: - Соколан Н.О., Савіної Г.О.

при секретарі:-Євтодій К.С.

за участю: позивача - ОСОБА_6 та його представника ОСОБА_7

представника     відповідача     Бершадської Людмили Станіславівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу  за  апеляційною  скаргою  Відділення  виконавчої дирекції  Фонду соціального   страхування   від   нещасних   випадків   на   виробництві   та професійних захворювань    України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу   від 29 листопада 2004 року за позовом ОСОБА_6 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань    України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення одноразової допомоги і моральної шкоди у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2004 року позивач ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення одноразової допомоги і моральної шкоди у зв'язку з нещасним випадком на виробництв (надалі - відділення Фонду) стягнення одноразової допомоги і моральної шкоди у зв'язку з нещасним випадком на виробництві.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що з листопада 1997 року працює на ВАТ «ПівнГЗК». Під час виконання своїх трудових обов'язків 01 жовтня 2003 року з ним стався нещасний випадок, в результаті якого він отримав травму.

Висновком МСЕК від 16.02.2004р. йому встановлено 45% втрати професійної працездатності і 3 група інвалідності з 28.01.2004р. по 01.02.2005р..

Постановою Відділення Фонду №2090Н від 16.07.2004р. йому призначено щомісячні страхові виплати по 525,08грн. та одноразова допомога в сумі 10640грн..

Просив суд стягнути з відділення Фонду одноразову допомогу в сумі 34939грн., у відшкодування моральної шкоди 18450грн. та витрати по справі - за юридичні послуги в сумі 500грн.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 29 листопада 2004 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково, на його користь з Відділення Фонду у відшкодування моральної шкоди стягнуто 18450грн. і 300грн. витрат за надання юридичних послуг.

В апеляційній скарзі Відділення Фонду просить рішення суду змінити, зменшивши суму за моральну шкоду до 4788грн. посилаючись на те, що при вирішенні даного спору суд не взяв до уваги Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»; судом не з'ясовані всі обставини справи; судом не дана правова оцінка тим обставинам, що позивачу встановлено втрата працездатності не безстроково, а з наступним переоглядом.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Відділення фонду не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 01 жовтня 2003 року з позивачем стався нещасний випадок, в результаті якого він був травмований. Висновком МСЕК від 16.02.2004р. позивачу вперше встановлено 45% втрати професійної працездатності і 3 група інвалідності з 28.01.2004р. по 01.02.2005р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано керувався ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що призвели втрату працездатності», яка передбачає відшкодування Фондом моральної шкоди за наявності факту його спричинення.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з трудовим каліцтвом встановлений в судовому засіданні. Позивач переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.

Висновок суду про відшкодування моральної шкоди позивачу з боку відповідача відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 27.01.2004  року  №   1-рп2004р.   відповідно до  якого,   громадяни,   котрим встановлена  стійка  втрата  професійної працездатності,  мають  право  на стягнення на їх користь моральної шкоди.

Розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", конкретних обставин по справі, характеру моральних страждань і наслідків, що наступили.

Доводи відповідача про те, що суд не взяв до уваги роз'яснення Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року зі змінами та доповненнями від 25.05.2001 рогу судом, не з'ясовані всі обставини справи; судом не дана правова оцінка тим обставинам, що позивачу встановлено втрата працездатності не безстроково, а з наступним переоглядом є безпідставними і висновків суду не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд ухвалив рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального законодавства, і не знаходить підстав до задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області відхилити.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 29 листопада 2004 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.