Справа № 22-ц-542 Головуючий 1-ї інст.Артакова Л.О.
Категорія - відшкодування шкоди Доповідач - Зазулинська Т.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2008 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - КАРІМОВОЇ Л.В.
суддів - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П., КІРСАНОВОЇ Л.І.
при секретарі - Коршун І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерної компанії „ Харківобленерго" на рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 11 грудня 2007 року по справі за
позовом АК „ Харківобленерго" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, -
встановила:
У травні 2006 року АК „Харківобленерго" звернулася до Червонозаводського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків, заподіяних ДТП.
Позивач зазначав, що 29 червня 2005 року на 79 км.157м. автошляху Харків-Сімферополь-Севастополь сталася ДТП за участю водіївОСОБА_3, який керував автомобілем НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 і ОСОБА_4, який керував автомобілем НОМЕР_2, що належить позивачу.
Внаслідок зіткнення вказаних транспортних засобів автомобіль ВАЗ-21099 був пошкоджений і матеріальна шкода в зв'язку з його пошкодженням за висновком спеціаліста - товарознавця ХНДІСЕ № 7394 від 25.11.2005 року складає 19969,98 грн.
Посилаючись на те, що ДТП сталася з вини ОСОБА_3, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 як власника джерела підвищеної небезпеки: 19969,98 грн. -у відшкодування ма теріальної шкоди, 249,14 грн. - витрат за проведення автотоварознавчого дослідження, 1999 грн,70 грн. - судового збору та 30 грн. витрат з матеріально-технічного забезпечення розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 подала на позов заперечення, в яких просила виключити її з кола відповідачів; залучити до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_3, а ОСОБА_4 як третю особу , посилаючись на те, що належний їй на праві власнгсті автомоібіль 29.05.2005 року знаходився у правомірному володінні ОСОБА_3
ОСОБА_3 також подав заперечення на позов, в яких просив суд зобов'язати позивача надати докази непричетності водія ОСОБА_4 до виникнення ДТП, а при відсутності таких доказів зменшити розмір стягнення на користь позивача до 10223,92 грн., виходячи з обопільної вини обох водіїв у настанні ДТП.
У попередньому судовому засіданні 01.06.2006 року правовий статус ОСОБА_3 змінено з третьої особи на відповідача і залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_4.
Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 11 грудня 2007 року у задоволенні позову АК „ Харківобленерго" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі АК „ Харківобленерго" просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким стягнути з відповідачів на користь АК „ Харківобленерго" 19969.98 грн. за пошкоджений автомобіль, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права.
Зазначає, що суд, розглядаючи справу про цивільно-правові наслідки, не звернув увагу на те, що постановою судді Жовтневого районного суду міста Харкова від 28.09.2005 року по адміністративній справі було встановлено факт порушення ОСОБА_3 п.11.3 Правил дорожнього руху України і відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України ця обставина не підлягала доказуванню.
Вказує також на те, що судом не надана оцінка і поясненням третьої особи ОСОБА_4 та іншим обставинам, що мають значення для справи.
Заслухавши доповідь судді; пояснення учасників процесу; перевіривши матеріали цивільної справи і матеріали витребуваної з УДАІ ГУМВС України в Харківській області справи № 138 про адміністративне правопорушення, обміркувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія доходить висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог АК „ Харківобленерго" до обох відповідачів суд першої інстанції виходив з того, що обов'язком позивача є доведення наявності шкоди; протиправності дій того, хто її заподіяв та причинно- наслідкового зв'язку між цими протиправними діями та спричиненою шкодою і дійшов висновку, що позивач відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України не довів тих обставин, на які посилався як на підставу своїх вимог або заперечень.
У обгрунтування таких висновків суд послався на те, що з постанови судді Жовтневого райнного суду міста Харкова від 28.09.2005 року по адміністративній справі № 3-4909/2005 вбачається, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення 29.06.2005 року на автошляху Харків-Сімферополь-Севастополь відбулося зіткнення автомобілів „ Хонда-Аккорд" під керуванням ОСОБА_3 і „ВАЗ-21099" під керуванням ОСОБА_4
Провадження в адміністративній справі щодо ОСОБА_3 закрито у зв'язку із закінченням строку для накладення адміністративного стягнення і ця постанова не скасована і не змінена.;
Представник позивача від огляду в судовому засіданні адміністративної справи відмовився і суд не мав можливості оглянути схему ДТП;
Представник відповідача не визнав висновок фахівця щодо розміру шкоди, спричиненої автомобілю ВАЗ 21099, вважаючи його завищенним, а з клопотанням про призначення товарознавчої експертизи сторони до суду не зверталися.
Судова колегія не може в повній мірі погодитись з такими висновками суду, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено і не оспорюється сторонами, що 29 червня 2005 року на 79 км. 157 м. автошляху Харків-Сімферополь-Севастополь сталася ДТП за участю водіїв ОСОБА_3, який керував автомобілем НОМЕР_3, що належить ОСОБА_2, і ОСОБА_4, який керував автомобілем НОМЕР_4, що належить АК „ Харківобленерго".
Внаслідок зіткнення зазначених транспортних засобів вони були пошкоджені, а пасажири автомобіля ВАЗ-21099 отримали тілесні ушкодження у вигляді ушибів та подряпин.
12 серпня 2005 року інспектором з дізнання ОБДПС ДАІ при УМВС України в Харківській області винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи по факту зазначеної ДТП .
В постановаі зазначено, що ДТП 29.06.2005 року сталася з вини водія ОСОБА_3, який порушив вимоги п. 11.3 Правил дорожнього руху України, згідно яких" на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди. При цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу".
Для встановлення чи є порушення ПДР в діях водія ОСОБА_4, які призвели до цієї ДТП необхідно проведення автотехнічного дослідження.
Необхідні матеріали на ОСОБА_3 надіслати до суду для притягнення останього до адмін.відповідальності.
Постановою судді Жовтневого районного суду міста Харкова від 28 жовтня 2005 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрите.
При цьому суддею зазначені в протоколі обставини скоєння правопорушення не перевірялися і особа щодо якої надійшла адміністративна справа не визнавалася винною чи невинуватою у скоєнні адміністративного правопорушення.
Оскільки провадження у адміністративній справі було закрито з підстав, передбачених ст.38, 247 КУпАП і обставини скоєння ДТП не зясовувалися, розглядаючи справу за позовом АК „ Харківобленерго" суд мав перевіряти ці обставини і зробити висновки про відповідальність осіб, причетних до ДТП.
Витребувавши з органів ДАІ матеріал по факту ДТП за участю відповідача та третьої особи, суд не забезпечив належного виконання свого запиту і не з'ясувавши думку учасників процесу з цього приводу, закінчив справу без дослідження матеріалу.
Зазначений матеріал за клопотанням представника позивача було витребувано апеляційним судом і при його дослідженні встановлено, що протокол огляду місця події від 29.06.2005 року і схема до нього складалися у пристутністі обох водіїв, ними підписані і не оспорені.
В своїх поясненнях від 29.06.2005 року ОСОБА_3 частково визнавал свою вину у настанні ДТП, посилаючись на те, що діяв у дорожній сітуації з метою його запобігання.
Під час опиту його інспектором з дізнання ОБДПС ДАІ 10 серпня 2005 року заявив клопотання про проведення автотехнічного дослідження в ХНДІСЕ, оплату якого гарантував.
12 серпня 2005 року матеріали справи були надіслані дізнавачем до ХНДІСЕ для проведення експертного дослідження з питань чи маються порушення в діях кожного з водіїв Правил дорожноього руху України; чи знаходяться ці порушення у причинному зв'язку з ДТП, яка сталася 29.06.2005 року за участю водіїв ОСОБА_3 і ОСОБА_4
Згідно супровідного листу ХНДІСЕ ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса від 26.09.2005 року висновок спеціалиста знято з проведення без виконная в зв'язку з несплатою надісланого рахунку за його проведення.
Виходячи з наведеного судова колегія доходить висновку, що ДТП 29.2005 року сталася з вини відповідача ОСОБА_3, який порушив п.11.3 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого був пошкоджений належний позивачу автомобіль.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 і ч.2 ст 1166 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки з вини однієї особи, відшкодовується винною особою. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Частково визнаючи свою вину в настанні ДТП, відповідач ОСОБА_3 не надав суду будь-яких доказів про невідповідність дій водія ОСОБА_4 вимогам ПДР, які б знаходилися у причинному зв'язку з настанням ДТП, тому судова колегія вважає, що цивільну відповідальність за спричинену позивачу шкоду має нести ОСОБА_3
Розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачу внаслідок пошкодження при ДТП належного йому автомобіля за висновком спеціаліста-автотоварознавця Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз за № 7394 від 25 листопада 2005 року складає 19969,98 грн.
Висновок містить дані технічного огляду спеціалістом автомобіля ВАЗ 21099 , які не суперечать даним акту технічного огляду цього транспортного засобу після ДТП ; вартість деталів автомобіля, що підлягають заміні, вартість ремонтних робіт, а також посилання на методику та літературу, якими користувався експерт при проведенні дослідження та визначенні розміру шкоди
Посилаючись на завищення цього розміру, представник відповідачів не спростував висновок спеціаліста в будь-якій позиції.
Наведене свідчить про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи і невідповідність висновків суду про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_3 спричиненної позивачу шкоди, що відповідно до ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення в цій частині і постановления нового рішення про задоволення позовних вимог АК „ Харківобленерго" до цього відповідача.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь позивача і судові витрати, які складаються зі сплати державного мита, витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи і витрат за проведення автотоварознавчих досліджень, які підтвердженні документально.
З рішенням суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог АК „ Харківобленернго" до ОСОБА_2 судова колегія погоджується.
Заявивши вимоги про відшкодування матеріальної шкоди до ОСОБА_2, позивач посилався на те, що вона є власником джерела підвищеної небезпеки - автомобіля „ Хонда-Аккорд" яким під час ДТП керував ОСОБА_5
Підтримуючи заявлені вимоги і доводи апеляційної скарги представник позивача на навів і не довів суду скоєння ОСОБА_2 будь-яких винних дій, які знаходяться у причинному зв'язку з настанням ДТП, а вважав, що вона повинна нести шкоду, заподіяну ОСОБА_3 під час керування транспортним засобом, як власник цього засобу.
Зазначені твердження і доводи апеляційної скарги судова колегія вважає безпідставними.
В свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля „ Хонда-Аккорд", державнний знак НОМЕР_5 вказано, що власником його є ОСОБА_2, а ОСОБА_3 зазначений в цьому свідоцтві як особа, що має право на керування цим автомобілем.
В абз.2 п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня1992 року „ Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" ( з подальшими змінами та доповненнями) дано роз'яснення, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадяни, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав ( договору оренди, дровіреності тощо).
За таких обставин колегія доходить висновку, що підстави для покладення на ОСОБА_2 цивільної відповідальності за шкоду, спричинену позивачу в зв'язку з пошкодженням при ДТП належного йому автомобіля відсутні, тому рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заявленого до неї АК „ Харківобленерго"позову залишає без змін.
Керуючись ст.ст.303,304, п.3ч.1 ст.307, ст.ст.309, 313, 314,316,319 ЦПК України судова колегія, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 11 грудня 2007 року змінити, скасувати його в частині відмови в задоволенні позовних вимог АК „ Харківобленерго" до ОСОБА_3 і стягнути з ОСОБА_3 на користь АК „ Харківобленерго" 19969,98 грн. - у відшкодування матеріальної шкоди; 199,70 грн. витрат зі сплати державного мита; 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і 249,14 грн. витрат за проведення автотоварознавчого дослідження.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.