Справа № 22-ц-2175/2008p.                                         Головуючий 1 -ї інст. ДАНЬКО В.В.

Категорія - житлові                                                    Доповідач - ЗАЗУЛИНСЬКА Т.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

24 червня 2008 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - КАРІМОВОЇ Л.В.

суддів - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П., ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.

при секретарі - Коршун І.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 19 березня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_4, Комінтернівська районна в місті Харкові рада, відділ у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області про визнання такою, що втратила право користування житловим приміщенням і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - опікунська рада при виконкомі Комінтернівскої районної в місті Харкові ради в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 про поновлення порушеного права і вселення, -

встановила   :

У вересні 2007 року ОСОБА_3 звернулася до Комінтернівського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2, 3-ї особи - ОСОБА_4, Комінтернівська районна в місті Харкові рада, відділ у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області про визнання втратившою право користування житловим приміщенням.

Позивач зазначала, що вона проживає в однокімнатній ізольованій квартирі АДРЕСА_1. Разом з нею в цій квартирі зареєстровані її син ОСОБА_5, 2006 року народження , брат ОСОБА_4 та їх мати -відповідачка ОСОБА_2.

Приблизно з середини 2004 року ОСОБА_2 добровільно виїхала з цієї квартири і з цього часу квартирою не користується, в оплаті житлової площі і комунальних послуг участі не приймає, будь-які її речі в квартирі відсутні.

Відповідачка фактично проживає в АДРЕСА_1, але не бажає добровільно знятися з реєстрації за адресою спірної квартири.

На підставі наведеного позивач просила визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право реєстрації в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2.

Зобов'язати Комінтернівську районну раду і Відділ громадянства, імміграції і реєстрації Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області зняти відповідачку з реєстрації за вказаною адресою і переоформити особистий рахунок на її ім'я.

Відповідачка позов не визнала, звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_3, третя особа - опікунська рада Комінтернівського району міста Харкова, про поновлення порушеного права і вселення.

В зустрічному позові ОСОБА_2 зазначала, що спірна квартира була надана їй як службове житло під час її роботи дворовим робочим в ЖЕУ-121 Комінтернівського району міста Харкова.

В зазначеній квартирі вона періодично не має можливості проживати, оскільки відповідачка не пускає її в квартиру, без її згоди поселила в квартирі свого співмешканця, викинула її ліжко.

Частину свого заробітку вона передавала відповідачці і з цих коштів вона оплачувала житлову площу і комунальні послуги.

її проживання в селі Шелудьківка має періодичний характер, так як працює вона в місті Харкові, за місцем реєстрації наглядається в полікліниці.

Вважаючи своє право на користування спірною квартирою порушеним, просила суд:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3;

Поновити її порушене право і вселити в квартиру АДРЕСА_3.

Взаємних вимог сторони не визнали.

Третя особа ОСОБА_4 підтримав позов ОСОБА_3, справу просив розглянути за його відсутності.

Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 19 березня 2008 року задоволено позов ОСОБА_3

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду від 19 березня 2008 року як незаконне і необгрунтоване і постановити нове рішення, яким задовольнити її вимоги.

Підставами скасування рішення вказує невідповідність висновків суду фактичним обставинам; неповну та необ'єктивну оцінку судом наданих нею доказів у тому числі поясненням свідків. Вважає також, що рішенням суду вона позбавлена права на виховання неповнолітнього сина ОСОБА_4, який проживає в спірній квартирі щодо якого вона є одинокою матір'ю і батьківських прав не позбавлена

Позивач за первісним позовом ОСОБА_3, її представник і третя особа - ОСОБА_4 проти апеляційної скарги заперечують, рішення суду першої інстанції порсять залишить без змін.

Представник виконкому Комінтернівської районної в місті Харкові ради у вирішенні спору покладається на розсуд суду. Опікунська рада при виконкомі Комінтернівської районной в місті Харкові ради проти апеляційної скарги заперечує, справу просить розглянути за відсутністю свого представника і в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді; пояснення учасників процесу; перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст.71 ЖК України за тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шісти місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк, за заявою відсутнього, може бути подовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Якщо тимчасова відсутність особи перевищила шість місяців, члени сім'ї, а також наймодавець, мають право звернутися з позовом про визнання її такою, що втратила право на користування жилими приміщенням.

При розгляді такого позову суд повинен ретельно дослідити обставини справи, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, суд першої інстанції виходив з доведеності таких фактів: що перешкод у користуванні спірною квартирою позивачка відповідачці не чинила; ОСОБА_2 у 2004 році добровільно залишила спірну квартиру, з вказаного часу не користується житловою площею, не оплачує квартирної плати та комунальних послуг, проживала в селі Шелудьківка, Зміївського району Харківської області.

Такі висновки суду грунтуються на матеріалах справи і не спростовуються доводами апеляційної скарги..

Так, з довідки Шелудьківської сільської ради від 23.10.2007 року за № 2301 та з акту перевірки за місцем проживання ОСОБА_2 від 23.10.2007 року вбачається, що вона на підставі договору купівлі-продажу від 04.04.2003 року має у власності житловий будинок в селі Шелудьківка, Зміївського району по АДРЕСА_1, в якому проживає не постійно без реєстрації (а.с.36,37)

Відповідачка ОСОБА_2 не заперечувала, що з 6 по 9 клас (2003-2007р.р.) її неповнолітній син ОСОБА_4 проживав разом з нею і навчався в Шелудьківському ліцеї Зміївської районної ради і ця обставина підтверджується також наданою суду апеляційної інстанції довідкою зазначеного навчального закладу від 07.06.2008 року за № 59.

Стверджуючи, що відповідачка ОСОБА_2 не приймає участі в оплаті спірного житла та комунальних послуг, ОСОБА_3 надала суду квитанції за період 2002-2007 p.p., з яких вбачається, що така оплата поточних платежів та заборгованостей здіснювалася нею.

ОСОБА_2 не заперечує і цих обставин. її посилання, що вона передавала ОСОБА_3 кошти, з яких і здійснювалася ці оплати свого підтвердження не знайшли. Надані нею суду дві квитанції свідчать про те, що квартирна плата та комунальні послуги сплачені нею тільки за листопад і грудень 2007 року, тобто вже під час розгляду справи судом.

Доводи апелянта про те, що причиною її непроживання на спірній житловій площі є перешкоди з боку ОСОБА_3 були предметом дослідження суду першої інстанції, який дав їм належну оцінку і визнавши ці доводи необгрунтованими, зазначив в рішенні мотиви такого висновку.

Судова колегія погоджується з цим висновком суду, оскільки сама ОСОБА_2 не заперечує, що вона мала ключі від квартири ; вважаючи своє право порушеним, до суду з позовом про його поновлення не зверталася.

її посилання на акт судово-медичного дослідження від 16.07.2007 року та постанови органів міліції про відмову в порушенні кримінальної справи не є підтвердженням її доводів, оскільки постанови, які ОСОБА_2 не оскаржувала , і акт за № 4604 не містять висновків про підтвердження обставин, які ОСОБА_2 зазначала в своїх заявах та при її медичному обстеженні.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_1, які були допитанні за клопотанням ОСОБА_2, пояснили в суді, що присутніми при конфліктах між нею та ОСОБА_3 не були, про конфлікти знають зі слів ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_8 яка проживає в будинку де розташована спірна квартира, підтвердила суду, що відповідачка в цій квартирі не проживає декілька років.(а.с.98)

ОСОБА_9, який також є мешканцем цього будинку, при допиті його судом в якості свідка та при опитуванні дільничним інспектором міліції також дав пояснення, що ОСОБА_2 в спірній квартирі не проживає.(а.с.99,56)

ОСОБА_10, яка проживає в квартирі НОМЕР_2, при опитуванні дільничним інпектором міліці також пояснила, що в квартирі НОМЕР_1 проживають ОСОБА_3 з братом ОСОБА_4 і сином ОСОБА_11. ОСОБА_2 протягом чотирьох років в цій квартирі не проживає (а.с.55)

За роз'ясненнями, які містяться в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року „ Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" ( зі змінами та доповненнями) наймачеві або членові його сім'ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права ( вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо).

За таких обставин судова колегія вважає доведеним, що ОСОБА_2 була відсутня в квартирі АДРЕСА_2 з 2004 року, тобто протягом часу, який значно перевищує встановлений ст.71 ЖК України строк, протягом якого за відсутньою особою зберігається право на житлову площу. Оскільки судовим розглядом не були встановлені поважні причини її відсутності, суд обгрунтовано задовольнив заявлений до неї позов про визнання такою, що втратила право на користування житловою площею і відмовіив в задоволенні її зустрічного позову про поновлення порушеного права і вселення.

Доводи ОСОБА_2 що рішенням суду вона позбавлена можливості приймати участь у вихованні неповнолітнього сина, який проживає в спірній квартирі на цей висновок колегії не впливають.

Як вже зазначалося, в суді апеляційної інстанції третя особа ОСОБА_4 проти апеляційної скарги заперечував і пояснив, що декілька років проживав з матір'ю в Зміївському районі і навчався в Шелудьківській школі. Через те, що мати приділяла йому мало уваги не піклувалася про його харчування він повернувся в спірну квартиру, де проживає і має намір проживати разом з сестрою ОСОБА_3 і її малолітнім сином. Третя особа - опікунська рада при виконкомі Комінтернівської районної в місті Харкові ради в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 просила рішення суду залишити без змін.

Судова колегія визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення по справі з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308 ,313, 314,315, 319 ЦПК України судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 19 березня 2008 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.