Справа 22-ц-3652/2008 р.
Головуючий l-ї інстанції: Журавель В.А.
Категорія:визнання недійсними
Доповідач: Трішкова І.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2008 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Бездітко В.М.,
суддів: - Трішкової І.Ю.,Тичкової О.Ю.,
при секретарі - Бондаренко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 29 травня 2008 р. по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4. З особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Попрас Юлія Вікторівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Смородська (Торопова) Наталія Анатоліївна про визнання недійсними заповіту та договору довічного утримання та визнання права власності на 1/2 частину квартири у порядку спадкування за заповітом,
ВСТАНОВИЛА:
Позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_8. 06.06.2001 р. вона залишила заповіт, згідно якого усе своє майно, в тому числі і належну їй квартиру АДРЕСА_1, вона заповідала в рівних частках своїм онукам ОСОБА_5 та відповідачці ОСОБА_9 22.03.2005 р. позивачка звернулась з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, де дізналась, що 10.03.2004 р. ОСОБА_8 змінила заповіт і склала новий, згідно якого заповідала все своє майно тільки ОСОБА_4 25.08.2004 р. ОСОБА_8 уклала договір довічного утримання з відповідачкою.
Позивачка просила визнати заповіт і договір довічного утримання недійсними, оскільки останні роки свого життя бабуся дуже хворіла, при посвідченні зазначених документів знаходилась в хворобливому стані, не розуміла значення своїх дій. У грудні 2003 р. у неї різко погіршав-ся стан здоров'я, вона перестала ходити, вела себе неадекватно, потребувала постійного стороннього догляду. Позивачка та її матір здійснювали нагляд за бабусею. Весною 2004 р. у спірну квартиру вселилася відповідачка, після чого вона змінила замки на дверях і не давала можливості доглядати за бабусею.
Відповідачка ОСОБА_4 проти позову заперечувала. Пояснила, що в грудні 2003 р. у бабусі був мікроінсульт. тому відповідачка переїхала до неї, щоби надавати допомогу. До жовтня 2004 року ОСОБА_8 відчувала себе задовільно, а наприкінці жовтня стан її здоров'я погіршився.
Приватний нотаріус ОСОБА_6 проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що 10.03.2004 р. вона посвідчила заповіт від імені ОСОБА_8, яка сама звернулась до неї, при цьому вела себе адекватно.
Приватний нотаріус ОСОБА_7 також заперечувала проти позову, посилаючись на те, що при посвідченні договору довічного утримання у неї не виникало сумнівів щодо психічного стану здоров'я ОСОБА_8
Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 29 травня 2008 року позов задоволений. Заповіт, складений ОСОБА_8 10.03.2004 p., визнаний недійсним. Договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_8 і ОСОБА_9 25.08.2004 p., визнаний недійсним. За ОСОБА_5 визнано право власності на Уг частину квартири АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_8
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана їм належна оцінка і згідно встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 10,11,60,212,215 ЦПК України.
В судовому засіданні встановлено, що власником квартири АДРЕСА_3 була ОСОБА_8
06.06.2001 р. вона залишила заповіт, згідно якого усе своє майно, в тому числі і належну їй квартиру АДРЕСА_1, вона заповідала в рівних частках своїм онукам ОСОБА_5 та відповідачці ОСОБА_9
10.03.2004 р. ОСОБА_8 склала новий заповіт, згідно якого заповідала все своє майно тільки ОСОБА_4 25.08.2004 р. ОСОБА_8 уклала договір довічного утримання з відповідачкою.
Судом призначена посмертна судова-психіатрична експертиза, відповідно до висновків якої на момент складання договору довічного утримання 25.08.2004 р. ОСОБА_8 в зв'язку з наявними хворобами не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Дійсно проведена експертиза не змогла однозначно сказати, що ОСОБА_8 знаходилась в такому же стані і при укладанні заповіту 10.03.2004 р.
Суду надана медична документація відповідно до якої, у ОСОБА_8 були тяжкі захворювання, вона була нетранспортабельна та оглядалася спеціалістами на дому. Відповідно до довідки психоневрологічного диспансеру №16 ОСОБА_8 знаходилась на обліку в консультативній групі нагляду з діагнозом: атеросклероз судин головного мозку, слаборозумовість, пара-ноїдний синдром.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11. ОСОБА_12, ОСОБА_13 та інших, експерт ОСОБА_14 підтвердили, що станом на березень 2004 року ОСОБА_8 також знаходилась в хворобливому стані, вела себе неадекватно, не впізнавала рідних, не виходила з дому, практично не пересувалась по квартирі.
При таких обставинах суд обгрунтованно прийшов до висновку, що з кінця 2003 р. стан здоров'я ОСОБА_8 погіршився внаслідок наявних у неї захворювань, вона не виходила з дому, не спілкувалась з сусідами, в неї знизились пам'ять та інтелект, вона не завжди орієнтувалась де і з ким знаходиться, контакт з нею був не продуктивний, не могла самостійно їсти, не стримувала природних потреб. Тому суд відповідно до ст.225 ЦК України правильно визнав заповіт, складений ОСОБА_8 10.03.2004 року, недійсним.
Суд критично оцінив пояснення свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, оскільки ці пояснення спростовуються матеріалами справи.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду.
Підстав для скасування чи зміни рішення не має.
Керуючись ст.хт. 303,307,308, 314,319 ЦПК України, судова колегія
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 29 травня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.