Справа 22ц - 30 2009 р.
Головуючий по 1 інстанції
Категорія: № 6 Пироженко В.Д.
Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2009 р. колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В.Г.
суддів Василенко Л.І. Демченка В.А.
при секретарі Петренко СП.
з участю прокурора
адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи: виконавчий комітет Черкаської міської ради та ОСОБА_5 про усунення порушень права користування земельною ділянкою та знесення самочинного будівництва,
встановила:
15.09.2008 р. ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3, треті особи: виконавчий комітет Черкаської міської ради та ОСОБА_5 про усунення порушень права користування земельною ділянкою та знесення самочинного будівництва.
В обґрунтування заявлених вимог вказала, що їй на праві приватної власності, згідно до свідоцтва про право власності від 23.06.2000 p., виданого Шевченківським підприємством з перевезення вантажу та пасажирів Одеської залізниці належить квартира № 3 АДРЕСА_1.
Відповідачу належить квартира № 2 розташована в даному будинку, а ОСОБА_5 квартира № 1. Частки всіх співвласників є рівними.
Будинок, в якому вони мешкають, знаходиться в смузі відводу Одеської залізниці, тобто на землях залізничного транспорту.
На підставі рішення Черкаської міської ради № 3-271 від 10.04.2003 р. державному підприємству «Одеська залізниця» було припинено право користування земельною ділянкою площею 2343, 23 кв. м. АДРЕСА_1.
При будинкова територія вказаного будинку знаходиться в загальному користуванні мешканців будинку.
Незважаючи на це, відповідач самовільно без її згоди та згоди інших мешканців будинку, без розробки проекту та з порушенням архітектурно-будівельних норм побудував житлову добудову до будинку, сарай-гараж літ. «Б» та сарай літ. «Г».
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.08.2006 р. її позовну заяву було задоволено, зобов'язано ОСОБА_3 знести самовільно збудовану прибудову до будинку , сарай-гараж літ. «Б» та сарай літ. «Г».
Ухвалою судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 05.12.2008 р. з рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.08.2006 р. було виключено зобов'язання знести самочинно збудований сарай-гараж літ. «Б», у зв'язку з мирним врегулюванням спору відносно даного майна.
Відповідач у виконання рішення суду зніс самовільно збудований сарай літ. «Г».
Рішенням судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 10.04.2008 р. рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.02.2008 р. було скасоване, ОСОБА_3 в задоволенні позову до ОСОБА_6 про усунення перешкод у здійсненні права приватизації та встановлення меж розподілу земельної ділянки між співвласниками будинковолодіння відмовлено.
Проте, відповідач продовжує свої незаконні дії, порушуючи чинне законодавство, самовільно без згоди інших власників квартир, без проектної документації та з порушенням архітектурно-будівельних норм перебудував сарай -гараж літ. «Б» зробивши до нього прибудову.
Згідно до акту від 23.08.2005 р. сарай-гараж літ. «Б» побудований без дозволу на будівництво і знаходиться на магістральному водопроводі, у зв'язку з чим вони не мають змоги здійснювати обслуговування даного водопроводу.
Припис інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області від 07.08.2008 р. відповідач залишив без реагування.
Позивачка просила суд усунути порушення права користування земельною ділянкою шляхом знесення самовільно збудованого сараю-гаражу літ. «Б» з прибудовою, розташованих АДРЕСА_1.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2008 року позов задоволено, зобов'язано ОСОБА_3 знести самовільно збудований сарай-гараж літ. «Б» з прибудовою розташовані АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
При цьому вказується, що суд прийняв рішення про знесення самочинної забудови за позовом одного із співвласників будинку. Між тим, відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України позов про знесення самочинного будівництва може бути пред'явлено лише органом місцевої влади або місцевого самоврядування. Вважає, що закон не дає права пред'являти таких позовів співвласникам будинку.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явились, адвокатів ОСОБА_1 і ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав, що позов є обґрунтованим.
Однак погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд не правильно застосував норми матеріального права.
Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п. п.3, 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення із наступних підстав.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 376 ЦК України, яка регламентує самочинне будівництво, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була
відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду піддягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану ч. 7 наведеної статті.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що будинок АДРЕСА_1 являється приватизованим триквартирним будинком.
Позивачці на праві приватної власності, згідно до свідоцтва про право власності від 23.06.2000 p., виданого Шевченківським підприємством з перевезення вантажу та пасажирів Одеської залізниці належить квартира № 3 АДРЕСА_1.
ОСОБА_3 належить квартира № 2 розташована в даному будинку, а ОСОБА_5 квартира № 1. Частки всіх співвласників є рівними.
Будинок АДРЕСА_1, в якому мешкають сторони та ОСОБА_5, знаходиться в смузі відводу Одеської залізниці, тобто на землях залізничного транспорту.
Рішенням Черкаської міської ради № 3-271 від 10.04.2003 р. державному підприємству «Одеська залізниця» було припинено право користування земельною ділянкою площею 2343, 23 кв. м. АДРЕСА_1, Черкаським міським управлінням земельних ресурсів внесено відповідні зміни до земельно-облікових документів.
Стаття З ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів.
Позивачка звертаючись до суду з даним позовом зазначила, що при будинкова територія будинку АДРЕСА_1 знаходиться в загальному користуванні мешканців будинку. Відповідач, здійснивши самочинне будівництво на при будинковій території, порушив її законні права. В якості вимоги просила суд усунути порушення її права користування земельною ділянкою шляхом знесення самовільно збудованого сараю-гаражу літ. «Б» з прибудовою, розташованих АДРЕСА_1.
До такого ж висновку прийшов і суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі про задоволення позовних вимог позивачки.
Проте, дійшовши такого висновку судом першої інстанції не були враховані наступні норми матеріального права.
Так, стаття 12 ЗК України визначає, що розпорядження землями територіальної громади міста, у тому числі надання їх у користування та передача у власність громадян та юридичних осіб, належить до повноважень міської ради та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.
За статтею 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Права власника квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку визначені статтею 382 ЦК України.
Зі змісту статті 42 ЗК України вбачається, що у разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватись безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників.
Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та при будинкові території, визначається співвласниками.
Проте, в матеріалах справи відсутній будь-який документ, що посвідчує право власність чи право постійного користування спірною земельною ділянкою та його державну реєстрацію. Не надані позивачкою вказані документи і на вимогу суду апеляційної інстанції.
Таким чином ОСОБА_4, звертаючись до суду з даним позовом та вказуючи на порушення її прав, не надала суду документів, які б на сам перед підтверджували наявність у неї таких прав, а саме права користування (оренди) спірною земельною ділянкою.
Орган місцевого самоврядування, а саме Черкаська міська рада, який за викладених обставин та згідно до наведеної ст. 376 ЦК України наділений правом звернутись до суду з позовом про знесення самочинного будівництва, до суду з відповідним позовом до ОСОБА_3, незважаючи на виявлені порушення, не звернувся. Крім того, Черкаська міська рада взагалі не була залучена до участі в справі, участь у справі в якості третьої особи приймав виконавчий комітет Черкаської міської ради, який і висловлював свою позицію з приводу заявленого позову.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позивачці в задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, ст. ст. 376, 382, 385 ЦК України, ст. ст. 12, 42, 125 ЗК України колегія суддів,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2008 року скасувати.
Відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3, треті особи: виконавчий комітет Черкаської міської ради та ОСОБА_5 про усунення порушень права користування земельною ділянкою та знесення самочинного будівництва.
Рішення набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.