Справа № 2-617/2008р.

РІШЕННЯ

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

26 листопада 2008 року Корюківський районний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого - судді Крапивного В.І.,

при секретарі - Лашко Л.І.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Корюківці у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Прибиньської сільської ради Корюківського району про визнання власником спадкового майна, -

встановив:

ЗО жовтня 2008 року до Корюківського райсуду надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання його власником спадкового майна після смерті його діда ОСОБА_2, який помер 15.12.2007р., і після смерті якого відкрилася спадщина за заповітом на ім’я позивача на сертифікат на право на земельну частку (пай) площею 3, 4 умовних кадастрових гектарів у с. Прибинь Корюківського району, бо оригінал сертифіката не зберігся, а тепер вирішив отримати свідоцтво про спадщину, однак йому в цьому було відмовлено, тому він змушений звернутися до суду з цим позовом, оскільки інші спадкоємці на спадщину не претендують.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Заперечень проти визнання за позивачем права власності на земельну частку (пай) відповідач та третя особа не надали, справу просять розглянути у відсутність їх представників.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 був членом колишнього КСП «Червона зірка» в с Прибинь Корюківського району, працював у цьому колгоспі і з членів колгоспу не виключався. На підставі розпорядження Корюківської райдержадміністрації № 281 від 19.08.1996р. він отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0152830 (3, 4 умовних кадастрових гектарів вартістю 13060 грн.) після проведеного розпаювання земель колективної власності колишнього КСП «Червона зірка» на території Прибиньської сільради. 10 грудня 2002 року ОСОБА_2 склав заповіт на користь свого внука, позивача по справі, якому заповідав усе своє майно, що належало йому на день його смерті і на що за Законом він мав право. Заповіт не змінений і ніким не скасований. ОСОБА_2 помер 15 грудня 2007 року в м. Ніжин.

Позивач своєчасно звернувся до Ніжинської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого діда ОСОБА_2, була відкрита спадкова справа. Однак отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом він не зміг, оскільки в документах покійного діда не знайшли вищевказаного сертифіката на право на земельну частку (пай), тому нотаріус був позбавлений можливості видати свідоцтво про право на спадщину. Всі ці фактичні обставини підтверджені документально і ніким не оспорюються. Інших спадкоємців, які б мали право на обов’язкову частку у спадщині, немає.

Відповідно до Указів Президента України від 10.11.1994р. № 666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» та від 8.08.1995р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельний пай мають всі особи, які входили до складу КСП на момент паювання землі і яких внесено до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю. Членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники - члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишились його членами. Крім того, право на земельний пай мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право, а саме - земельного сертифіката.

Згідно чинного цивільного законодавства спадкоємець за заповітом чи за законом має хіразо прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Як вбачається з вищенаведеного, спадщина відкрилася у 2007 році після смерті ОСОБА_2, який є рідним дідом позивача і який заповідав позивачеві все своє майно. Позивач фактично прийняв спадщину після смерті діда шляхом подання заяви до нотаріальної контори, бо покійний залишив заповіт на його ім’я. Органом місцевого самоврядування не ставиться питання про визнання спадщини відумерлою, тому за таких обставин позов є законним, обгрунтованим, підтверджений відповідними доказами і підлягає повному задоволенню.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи позивачем сплачено відповідно чинному законодавству і поверненню йому не підлягають. Судовий збір позивачем сплачено лише в розмірі 51 грн., що підтверджується відповідною квитанцією, однак загальний розмір судового збору становить 130, 6 грн., тому з позивача підлягає стягненню на користь держави ще 79, 6 грн.

Керуючись ст. ст. 331, 1261, 1269 ЦК України, ст. ст. 22-23 ЗК України, Указами Президента У країни від 10.11.1994р. № 666/94 та від 8.08.1995р. № 720/95, ст. ст. 208, 213-215, 79-81, 88, 130, 174 ЦПК України, суд -

вирішив:

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на спадкове майно за заповітом - земельний пай члена колишнього КСП «Червона зірка» с. Прибинь Корюківського району Чернігівської області розміром 3, 4 умовних кадастрових гектарів вартістю 13060 (тринадцять тисяч шістдесят) грн., після смерті його діда ОСОБА_2, який помер 15 грудня 2007 року в м. Ніжин Чернігівської області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави - 79 (сімдесят дев’’ять) грн. 60 коп. судового збopy.

На рішення суду протягом 10 днів після його проголошення може бути подана заява про його апеляційне оскарження, а протягом 20 днів після цього - апеляційна скарга.