Справа № 1-129/2008р.
ВИРОК
ім’ям України
19 листопада 2008р. Місцевий суд Корюківського району Чернігівської бласті
у складі:
головуючого - судді Чурупченка М. І.,
при секретарі - Макуха О.О.,
з участю прокурора - Жоголко Н.Б.,
неповнолітнього - ОСОБА_1,
представника неповнолітнього - ОСОБА_2,
підсудного - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корюківці Корюківського району Чернігівської області кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, робітника ВАТ «Корюківська фабрика технічних паперів», військовозобов’язаного, розлученого, українця, раніше не судимого, громадянина України,
за ст. 296 ч. 1 КК України, -
встановив:
21 вересня 2008 року близько 16 години на території центрального ринку м. Корюківки Корюківського району Чернігівської області, підсудний ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виразилась в безпричинному приставанні до гр. ОСОБА_1 та його побитті, в результаті чого потерпілому ОСОБА_1 були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.
Як у ході досудового слідства, так і в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_3 вину свою визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся і пояснив, що 21.09.2008 року близько 16 години, їхавши з бару «Тормоз» в м. Корюківці Корюківського району Чернігівської області, де вживав спиртні напої, заїхав на територію центрального ринку м. Корюківки Корюківського району Чернігівської області, і там побачивши невідомого йому хлопця, підійшовши до нього, спитав, чи не бачив він його мобільного телефону, на що той відповів, що не бачив, після чого він почав нецензурно лаятись та вдарив його декілька разів рукою в обличчя.
В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_1 пояснив, що 21.09.2008 року близько 16 години він знаходився на території центрального ринку м. Корюківки Чернігівської області та допомагав своїй матері прибирати територію ринку. В цей час до нього підійшов підсудний та спитав, чи не бачив він на території ринку мобільного телефону, на що він відповів йому, що не бачив, після чого підсудний почав безпричинно лаятись нецензурною лайкою в його адресу та вдарив його декілька разів рукою по обличчю і на прохання припинити свої хуліганські дії він не реагував(а.с. 9).
В судовому засіданні представник неповнолітнього ОСОБА_2 пояснила, що 21.09.2008 року з 13 години її син разом з нею знаходився на території центрального ринку та допомагав їй прибирати територію ринку. Близько 16 години вона відійшла з території ринку близько, як на 20 хвилин і коли повернулась, то побачила, що її неповнолітнього сина побито, після чого її сина було госпіталізовано до Корюківської ЦРЛ Чернігівської області(а.с. 8).
Вина підсудного, крім його свідчень, показань потерпілого, законного представника потерпілого також доводиться і матеріалами справи, а саме: протоколом про обставини скоєного злочину (а.с. 2-5); актом судово-медичного дослідження, що спричинено легкі тілесні ушкодження ОСОБА_1 (а.с. 12-13) та іншими матеріалами справи.
Враховуючи все вище викладене, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_3 правильно кваліфіковані органом досудового слідства за ст. 296 ч. 1 КК України, тобто він грубо порушив громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.
Призначаючи підсудному покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, конкретні обставини вчинення злочину; обставини, що пом»якшує покарання - щире каяття; обставини, які обтяжують покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння; особу підсудного, який раніше не судимий, злочин скоїв вперше, вчинений ним злочин є злочином невеликої тяжкості та інші обставини, а тому підсудному слід призначити покарання у виді обмеження волі на строк, в межах передбаченого санкцією ч. 1 ст. 296 КК України, однак з урахуванням вищенаведеного, до нього слід застосувати ст. 75 КК України і звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням на мінімальний іспитовий строк та покладенням на нього ряду обов’язків відповідно ст. 76 КК України на час іспитового строку, оскільки його виправлення та перевиховання можливе і без ізоляції від суспільства.
За таких обставин запобіжний захід підсудному ОСОБА_3 слід обрати як підписку про невиїзд.
По справі судових витрат та речових доказів немає, цивільний позов не заявлений.
Керуючись ст. ст. 323 -324 КПК України, суд -
засудив:
Визнати ОСОБА_3 винним за ст. 296 ч. 1 КК України і призначити йому покарання - 1 (один) рік обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного йому судом покарання з випробуванням на іспитовий строк - 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 на час іспитового строку такі обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінальної-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, навчання чи роботи.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 обрати -підписку про невиїзд. На вирок суду протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення може бути подана апеляція.