Справа № 1-115/09 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2009 року     Ужгородський     міськрайонний     суд

Закарпатської області в складі:

головуючого     Ференц A.M.

при секретарі     Пазяк С. М.

з участю прокурора     Цар І.І.

розглянувши у відкритому  судовому  засіданні  в залі  суду  в  м.   Ужгороді

кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  українця,  громадянина України,  мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  одруженого,  має на утриманні чотирьох дітей,  раніше не судимого,  тимчасово не працюючого,

за  ст.  166 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ,  будучи батьком малолітнього ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_4,  з 01 вересня 2003 року по теперішній час,  діючи умисно,  в порушення вимог статей 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року,  якими встановлено,  що кожна дитина має право на рівень життя,  достатній для її фізичного,  інтелектуального,  морального,  культурного,  духовного і соціального розвитку,  а також,  що батьки або особи,  які їх замінюють,  мають право і зобов'язані виховувати дитину,  піклуватися про її здоров'я,  фізичний,  духовний і моральний розвиток,  створювати належні умови для розвитку її природних здібностей,  поважати гідність дитини,  готувати її до самостійного життя та праці,  всупереч статті 150 Сімейного кодексу України,  згідно якої батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей,  любові до своєї сім'ї та родини,  піклуватися про здоров'я дитини,  злісно не виконував обов'язки батька щодо виховання та розвитку дитини - сина ОСОБА_2,  не вживав заходи щодо його навчання,  не слідкував за відвідуванням ним шкоди,  не контролював за проведенням ним дозвілля,  що в свою чергу згідно висновку експерта -психолога від 26.08.2008 року призвело до тяжких наслідків у вигляді відставання від нормального для його віку,  психологічного розвитку,  що проявилося у низькій самооцінці ,  високому рівні тривожності та невпевненості,  відсутності навиків тренування пізнавальних процесів,  невідповідності психологічності та інтелектуального розвитку йог біологічного віку.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1  свою вину визнав,  розкаявся.

Дії підсудного суд кваліфікує за 166 КК України як злісне невиконання батьками встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною або за особою,  щодо якої встановлена опіка чи піклування,  що спричинило тяжкі наслідки.

Дослідження доказів по справі судом було обмежено допитом підсудного,  висновком експерта -психолога від 26.08.2008 року,  оскільки фактичні обставини справи учасники судового процесу не оспорювали.

Обставинами,  що пом'якшують покарання підсудного суд визнає щиросердне розкаяння,  активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною,  що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

Обираючи підсудному вид та міру покарання,  суд враховує ступінь та характер суспільної небезпеки вчиненого ним злочину,  особу підсудного,  який щиросердно розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину,  на підставі чого суд приходить висновку,  що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства.

На підставі наведеного та керуючись  ст.   ст.  323,  324,  КПК України,  суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за  ст. 166 КК України та призначити покарання строком на   2 ( два ) роки обмеження волі.

На підставі  ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання,  якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) не вчинить нового злочину.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1  до набрання вироком законної сили залишити попередню - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в Закарпатський апеляційний суд через цей суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.