АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-319/08 Головуючий по 1 інстанції
Категорія ст. 106 КПК ЧЕЧОТ А.А.
України Доповідач в апеляційній інстанції
НЕДІЛЬКО М.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" жовтня 2008 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого НЕДІЛЬКА М.І.
суддів СУХОДОЛЬСЬКОГО М.І., ЛІТВІНЦЕВА В.М.
за участю прокурора АХМЕДОВА С.М.
адвоката ОСОБА_1
розглянула справу за апеляцією заступника прокурора Черкаської області на постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.09.2008 року, якою задоволена скарга адвоката ОСОБА_1, затримання ОСОБА_2 визнане незаконним і він звільнений з-під варти.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_2 був затриманий працівниками Черкаського УБОЗу 22.09.2006 року в порядку ст. 106 КПК України в зв'язку з перебуванням того в міжнародному розшуку.
Вказана постанова була оскаржена до Соснівського районного суду м. Черкаси адвокатом ОСОБА_1, який вказав на порушення при затриманні як конституції України, так і цілого ряду інших нормативних документів.
Задовольняючи скаргу та скасовуючи постанову органу міліції, суддя в постанові підтвердила наявність грубих порушень закону при затримання ОСОБА_2
Не погоджуючись із таким судовим висновком прокурор в апеляції ставить питання про його скасування. При цьому вказує, що постанова про оголошення в міжнародний розшук ОСОБА_2, винесена відповідно до діючої норми, яка ці питання регулює. Також ця постанова була узгоджена з начальником УУРУВД в Орловській області Російської Федерації на відсутність чого посилається суддя.
Заслухавши доповідача, прокурора, підтримавшого апеляцію, адвоката, - про законність постанови суду та дослідивши матеріали справи колегія суддів не вбачає підстав для скасування вказаної постанови.
Як встановлено із матеріалів справи, і, зокрема, із протоколу затримання підозрюваного в скоєнні злочину від 22.09.2008 p., складеного працівниками Черкаського УБОЗу, ОСОБА_2 був затриманий того ж дня по причині перебування його в міжнародному розшуку, як слід розуміти для подальшої екстрадиції в Російську Федерацію.
Проте таке затримання було проведене в порушення вимог ст. 106 КПК України оскільки затримання з цих підстав діючою нормою закону не передбачене.
Як далі випливає із справи, постанова про оголошення його в міжнародний розшук була винесена 8.07.2008 р. працівниками ВКР м. Орла в зв'язку з порушенням кримінальної справи відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно за ст. 286 ч. 1 КК РФ і ст. 159 ч. 4 КК РФ.
Із змісту даної постанови також слідує, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. ст. 33 ч. 5, 159 ч. 4 КК РФ, тобто в пособництві у вчиненні шахрайства.
Таким чином із даної постанови не встановлено, що відносно нього порушена кримінальна справа. В матеріалах справи на час її розгляду в суді такі дані були також відсутні. Таким чином об'єктом дослідження в суді вона не була.
Постанова про притягнення ОСОБА_2 в якості обвинуваченого від 7.07.2008 року була надана прокуратурою Черкаської області лише при подачі апеляції на постанову судді, тобто 26.09.2008 р.
Відповідно ж до змісту ст. 138 КПК України, слідчий оголошує розшук особи лише у випадку винесення постанови про притягнення її в справі як обвинуваченої. Як зазначено вище таких даних суд в своєму розпорядженні не мав.
Крім того, сама постанова про оголошення ОСОБА_2 в міжнародний розшук винесена з порушенням Доповнення № 23 до Інструкції по організації інформаційного забезпечення співробітництва по лінії Інтерпола, оскільки не була погоджена з начальником УКР в Орловській області.
На час розгляду справи у вказаній постанові підпис зазначеної особи був відсутній, таким чином дана постанова не підлягала до виконання, про що вірно вказав в постанові суд першої інстанції.
В зв'язку з наявністю в справі вказаної постанови, посилання в апеляції прокурора на її належне оформлення, на увагу не заслуговує.
Перевіркою матеріалів справи також встановлено, що правоохоронними органами Російської Федерації при вирішенні питання стосовно ОСОБА_2 порушені вимоги п. 1 ст. 12 Європейської Конвенції «Про видачу правопорушників» від 1957 р. згідно яких запит про це складається в письмовій формі Міністерством юстиції такому ж міністерству, де перебуває правопорушник. Також може мати місце і використання дипломатичних каналів. Інші шляхи передачі запитів мають бути обумовлені прямою угодою між двома або декількома сторонами.
По даній справі запити стосовно ОСОБА_2 відсутні.
Відсутні також і дані про незаконне перебування ОСОБА_2 на території України.
Перевіркою також встановлено, що ОСОБА_2 при вирішенні питання про його затримання в порушення ст. 106 КПК України знаходився в якості затриманого значно більше сімдесяти двох годин, тому враховуючи викладене суддя дійшла до вірного висновку про звільнення його з-під варти негайно.
Оглянуті матеріали, які подав адвокат до своїх заперечень на апеляцію прокурора, свідчать про те, що питання про незаконне затримання і арешт ОСОБА_2 вирішувались судами раніше.
Ухвалою апеляційного суду від 22.09.2008 р. визнано, що Камєнський незаконно був затриманий та арештований. Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає, тому повторне затримання з цих же підстав є неприпустимим і суперечить Європейській хартії з прав людини.
Вказане рішення апеляційного суду є приюдицією для постановления інших рішень з цих же підстав.
Ряд недоліків, на які посилається в апеляції прокурор, мають місце по справі, але є несуттєвими і не можуть бути підставою для скасування законної в цілому постанови судді.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.09.2008 року про визнання незаконним затримання ОСОБА_2 згідно постанови про його затримання від 22.09.2008 р. і звільнення його з-під варти, - залишити без зміни, а апеляцію заступника прокурора Черкаської області, - без задоволення.