ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
09.07.07 Справа № 7/412ад.
Суддя господарського суду Луганської області Калашник Т. Л., при секретарі судового засідання Михайлевич М.Ю., розглянув матеріали справи за позовом
Заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості, м. Луганськ
до Міського комунального підприємства "Благоустрій" Жовтневого району, м. Луганськ
про стягнення 26484 грн. 06 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача –Прокопенко О.В., довіреність № 1/01-2700 від 30.05.07;
від відповідача –Рубан О.Г., довіреність № 12 від 02.01.07;
прокурор - Шидлаускас П.В., посвідчення № 129 від 09.10.06.
Суть спору: про стягнення 23023 грн. 46 коп. недоїмки по страховим внескам на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та пені у сумі 2710 грн. 60 коп. (з урахуванням заяви про зменшення суми позову, зданою до суду 09.07.07).
Відзивом на позовну заяву № 1539 від 09.07.07 відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -
в с т а н о в и в:
Відповідно до Закону України від 02.03.00 № 1533-ІІІ “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ( далі –Закон) роботодавець набуває статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття ( далі - Фонд) з дня реєстрації згідно з пунктом 1 частини другої статті 35 цього Закону та зобов`язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески (пункт 2 частини другої статті 35 Закону ).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач є платником страхових внесків до Фонду та зобов’язаний сплачувати страхові внески.
Відповідно до Закону України від 11.01.01 № 2213-ІІІ “Про розмір внесків на деякі види загальнообов`язкового державного соціального страхування” розмір внесків на загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття для роботодавців складає 1,9%, з 31.03.05 – 1,6% (відповідно д о Закону України від 25.03.05 № 2505-IV „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України”), з 01.01.06 –1,3% (відповідно до Закону України від 20.12.05 № 3235-IV „Про Державний бюджет України на 2006 рік”) суми фактичних витрат на оплату праці, 0,5% для найманих працівників.
Частиною другою статті 38 Закону встановлено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати, страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач, зареєстрований як платник страхових внесків до Фонду та своєчасно не перераховує названий збір, у зв‘язку з чим за ним утворилась заборгованість (недоїмка) у сумі 23023 грн. 46 коп.
Згідно з актом перевірки правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття № 300 від 06.06.07 відповідачу нарахована пеня у сумі 2710 грн. 60 коп.
Суми заборгованості по сплаті страхових внесків та пені підтверджені документально, у тому числі Актом звірки від 06.07.07.
Відповідачем позов визнаний у повному обсязі, доказів перерахування заборгованості не надано.
За таких обставин, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Згідно ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що повний текст постанови буде виготовлений та підписаний у п’ятиденний строк.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 112, 121, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Міського комунального підприємства "Благоустрій" Жовтневого району, м. Луганськ, кв. Норинського, 4А, код ЄДРПОУ 30597150 на користь Луганського міського центру зайнятості, м. Луганськ, вул. 50-річчя утворення СРСР, 22-б, код ЄДРПОУ 24046582 –недоїмку у сумі 23023 грн. 46 коп. та пеню у сумі 2710 грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 12.07.07.
Суддя Т. Л. Калашник