АПЕЛЯЦіЙНИЙ   СУД   ЛУГАНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа № 22ц - 914                                                                                Головуючий в 1інстанції – Космінін С.О.

Категорія                                                                                                 Доповідач – Темнікова В.І.                                                                              

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           21 квітня  2010 року  Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі :

            головуючого –  Темнікової В.І.,

            суддів – Мартинюка В.І., Ступіної Я.Ю.,

            при  секретарі –   Мороз О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_2 на рішення Артемівського районного суду м. Луганська Луганської області  від 18 листопада 2009 року за позовом   ОСОБА_2 до ТОВ “Кристал” про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

                Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська Луганської області  від 18 листопада 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково. Суд стягнув з ТОВ ”Кристал” на  користь позивачки 4919,62 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди. У задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 250000 грн. було відмовлено через їх необґрунтованість.

               Не погодившись з зазначеним рішенням, позивачка звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та постановити по справі нове рішення про задоволення її позовних вимог в повному об’ємі. При цьому  вона в скарзі посилається на те, що рішення суду  постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що при ухваленні рішення суд не врахував в повній мірі положення п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України та ч.1 ст. 1187 ЦК України.

              Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга підлягає   частковому задоволенню  з наступних підстав:

              Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для   всебічного і повного дослідження обставин справи. Під час дослідження і оцінки доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

             Як убачається з матеріалів справи, судом під час розгляду цієї справи були створені такі умови. Судом були досліджені і оцінені в їх сукупності всі докази, надані сторонами.

          Під час ухвалення рішення по справі суд виходив з того, що ним були встановлені факти про те,  що  09.06.2005р. в результаті ДТП, яка  сталася з вини ОСОБА_3 загинув батько позивачки ОСОБА_4 Вироком Міловського райсуду від 06.11.2006р. ОСОБА_3 був засуджений за ст. 286 ч.2 УК України до позбавлення волі строком на 3 роки. На момент скоїння злочину ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ТОВ “Кристал” і керував автомобілем ВАЗ 21213, яким на підставі договору оренди володіло ТОВ “Кристал”. Після загибелі батька позивачка проходила навчання в Політехнічному коледжі ЛНАУ з червня 2005р. по липень 2008р. за денною формою навчання і закінчення навчання у віці 21 року. До моменту смерті батька позивачка як непрацездатна особа знаходилася на його утриманні, тому суд дійшов висновку про те, що вона має право на отримання відшкодування шкоди від відповідача за період навчання, оскільки саме відповідач є особою, яка на відповідній правовій основі на час ДТП володіла транспортним засобом. Також суд виходив з того, що посилання відповідача на те, що ОСОБА_3 скоїв наїзд  на батька позивачки в неробочий час та не при виконанні  трудових обов’язків не є підставою для звільнення відповідача як роботодавця ОСОБА_3 від відповідальності за шкоду, заподіяну його працівником, оскільки шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки. Оскільки середньомісячний заробіток батька позивачки складав 531,85грн., сім’я позивачки на момент смерті батька складала 4 чоловіка, а термін навчання позивачки  складає 37 місяців, то суд дійшов висновку , що на користь позивачки слід стягнути у відшкодування завданої їй шкоди 4919,62 грн. ( 531,85 грн. : 4 х 37= 4919,62 грн.).

            В той же час, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди,  суд  виходив з  того, що позивачка обґрунтовує завдану їй моральну шкоду стражданнями, яких вона зазнала через загибель батька від злочину, тобто від злочинних дій саме ОСОБА_3 Однак, оскільки судом не було встановлено наявності  причинного зв’язку між моральною шкодою і протиправними діями відповідача та вини останнього в її заподіянні, то суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в цій частині саме до відповідача  - ТОВ “Кристал”.

             Однак,  як убачається із матеріалів справи, а саме первісної позовної заяви, позов згідно її тексту був  заявлений до 3 відповідачів – ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ТОВ “Кристал” і позивачка просила стягнути завдану їй матеріальну та моральну шкоду з цих 3 відповідачів. В подальшому  позивачка дійсно уточнила свої позовні вимоги і просила стягнути матеріальну та моральну шкоду тільки з відповідача ТОВ “Кристал”. Однак. При  цьому вона не відмовлялася  в установленому законом порядку від позову до ОСОБА_3 та  ОСОБА_5 Судом не  приймалася її відмова від цієї частини  позовних вимог і не  виносилася відповідна ухвала про це. В той же час, як убачається  із тексту рішення суду, судом були розглянуті  позовні вимоги  тільки до ТОВ “Кристал”. Позовні вимоги  до інших відповідачів і насамперед до ОСОБА_3 розглянуті не були і по ним не було прийнято  ніякого рішення по справі.

              Наведені вище обставини свідчать про те, що судом першої інстанції були розглянуті не всі заявлені позовні вимоги і цей недолік не може бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, бо  позовні вимоги до ТОВ “Кристал” та інших відповідачів  тісно пов’язані між собою, потребують їх системного аналізу і  через це їх роздільний розгляд є неможливим.

           Зазначені обставини є обов’язковою підставою для скасування рішення  з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, в ході якого необхідно врахувати зазначене, виправити вказані вище недоліки, крім того більш повно та детально визначити правову природу правовідносин, які  склалися між сторонами та їх  законодавче регулювання, а саме   чи є необхідність  для застосування вимог ч. 1 ст.11197 ЦК України для обчислення середньомісячного заробітку потерпілого, а також того, чи не має правових підстав для застосування  ч. 4 ст. 1187 ЦК України  та п. 1  ч. 2 ст. 1167 ЦК України. Після чого постановити  рішення  у відповідності до вимог ст.214-215 ЦПК України.

Керуючись ст. 303, 307, 311, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

           Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.              

              Рішення Артемівського районного суду м. Луганська Луганської області  від 18 листопада 2009 року – скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.          

               Ухвала  набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців  після її проголошення в касаційному порядку .

Головуючий

Судді