АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________________________________________
Справа № 11-650/2010 р.
Категорія ст. 187 ч. 3
КК України
Головуючий в 1-й інстанції
Суддя Скрипченко Д.М.
Доповідач Кузьменко В.М.
У Х В А Л А
ИМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2010 року колегія суддів палати апеляційного суду Дніпропетровської області з кримінальних справ в складі:
головуючого – судді Живоглядової І.К.
суддів: Кузьменко В.М., Капелюхи В.М.
за участю прокурора Чорнобук Г.П.
засудженого ОСОБА_1
розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи, засудженого ОСОБА_1 і в його інтересах адвоката ОСОБА_2 на вирок Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2009 року,
Цим вироком засуджені:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Самананка Оргєєвського району Молдови, громадянин України, освіта середньо-спеціальна, не працюючий, раніше не судимий,
за ст.ст. 187 ч. 3, 69 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вироком судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 грудня 2009 року скасовано вирок Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2009 року в частині призначеного покарання ОСОБА_3, постановлений новий вирок і призначено покарання за ст. 187 ч. 3 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець с. Петрівське Запорізького району Запорізької області, громадянин України, освіта середньо-спеціальна, не працюючий, раніше не судимий,
за ст. 187 ч. 3, 69 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець с. Петрівське Запорізького району Запорізької області, громадянин України, освіта середня, не працюючий, раніше судимий:
05.05.2006 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ст.. 185 ч. 1 КК України до штрафу в сумі 680 грн.;
11.06.2008 року Орджонікідзевським районним судом Запорізької області за ст.ст. 186 ч. 2, 75 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
20.05.2009 року Запорізьким районним судом Запорізької області за ст.. 356 КК України до штрафу в сумі 510 грн. На підставі ст.ст. 71, 75 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 4 роки 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, покарання у вигляді штрафу постановлено виконувати самостійно,
за ст. 187 ч. 3 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України приєднане невідбуте покарання за вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 20.05.2009 року у вигляді 1 року позбавлення волі і остаточно до відбуття призначено 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, покарання у вигляді штрафу в сумі 510 грн. постановлено виконувати самостійно.
Згідно з вироком, ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 визнано винними в тому, 6 травня 2009 року, близько 21 год., знаходячись в с. Петрівське Запорізького району Запорізької області, діючи за попередньою змовою між собою, вони із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров’я, вчинили розбійний напад спочатку на потерпілу ОСОБА_5, заподіявши їй легкі тілесні ушкодження, а потім на потерпілого ОСОБА_6, під час якого заволоділи їх грошима в сумі 2500 грн. та мобільним телефоном «Самсунг-SGY-X510» вартістю 500 грн. і «Нокіа-1680» вартістю 420 грн., спричинивши потерпілим матеріальну шкоду на загальну суму 3420 грн.
В апеляціях:
прокурор в додатковій апеляції просить скасувати вирок суду і справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що суд неправильно призначив покарання засудженому ОСОБА_1 за сукупністю злочинів;
адвокат ОСОБА_2 просить змінити вирок щодо засудженого ОСОБА_1, застосувавши до нього ст.ст. 69, 75 КК України, посилаючись на те, що засуджений визнав себе винним, покаявся, відшкодував заподіяну шкоду і потерпілі просили не позбавляти його волі;
засуджений ОСОБА_1 просить також змінити вирок щодо нього з цих же підстав.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора, який вважав, що вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 20.05.2009 року повинен повністю виконуватися самостійно і просив в цій частині вирок суду змінити, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію і апеляцію адвоката, а також не заперечував і проти позиції прокурора в судовому засіданні апеляційного суду, перевіривши матеріали справи в межах апеляцій, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора, засудженого ОСОБА_1 і адвоката ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_1 у вчинені злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказах, проти яких не заперечують сам засуджений і його адвокат.
Суд дав правильну оцінку доказам і дії засудженого ОСОБА_1 за ст.187 ч. 3 КК України кваліфікував вірно.
Але призначаючи ОСОБА_1 покарання за правилами ст.. 70 ч. 4 КК України суд допустився помилки.
Як вбачається із матеріалів справи, вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 20.05.2009 року ОСОБА_1 було засуджено за ст.. 356 КК України до штрафу в сумі 510 грн., а на підставі ст.. 71 КК України за сукупністю цього вироку і вироку Орджонікідзевського районного суду Запорізької області від 11.06.2008 року, йому, ОСОБА_1, остаточно призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі, від відбування якого його звільнено на підставі ст.. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки, а покарання у вигляді штрафу в сумі 510 грн. постановлено виконувати самостійно.
Оскільки розбійний напад ОСОБА_7 був вчинений 6 травня 2009 року, тому Томаківський районний суд Дніпропетровської області обґрунтовано призначив ОСОБА_1 покарання за правилами, встановленими ст.. 70 ч. 4 КК України, бо цей злочин було вчинено засудженим до постановлення вироку щодо нього ж від 20 травня 2009 року Запорізьким районним судом Запорізької області.
Разом з тим, суд помилково приєднав до призначеного покарання Томаківським районним судом Дніпропетровської області від 24 вересня 2009 року не відбуте покарання за вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 20.05.2009 року у вигляді 1 року позбавлення волі, оскільки відповідно до п. 23 постанови ПВСУ від 24 жовтня 2003 року № 7 коли особа, щодо якої було застосовано ст.. 75 КК України, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожен вирок виконується самостійно.
Що стосується призначеного покарання ОСОБА_1 за ст.. 187 ч. 3 КК України, то у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним, дані про особу, всі обставини по справі і правильно прийшов до висновку про те, що він повинен відбувати міру покарання у вигляді позбавлення волі, відповідно до вчиненого призначивши йому строк покарання. Підстав для застосування до нього ст.ст. 69,75 КК України судова колегія не вбачає.
Доводи адвоката ОСОБА_2 і засудженого ОСОБА_1 про можливість застосування ст..ст. 69, 75 КК України щодо останнього безпідставні.
Окрім того, при призначені засудженим ОСОБА_1 і ОСОБА_4 додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, суд не вказав, все чи частина майна підлягає конфіскації. Цей недолік в порядку ст.. 409, 411 КПК України суду необхідно виправити.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи, засудженого ОСОБА_1 і в його інтересах адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 24 вересня 2009 року щодо ОСОБА_1 змінити: вважати його засудженим за ст. 187 ч. 3 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України покарання за вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 20.05.2009 року, яким його засуджено за ст.ст. 356, 71, 75 КК України до штрафу в сумі 510 грн. і до 4 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, виконувати самостійно.
В порядку ст.ст. 409, 411 КПК України запропонувати суду постановою уточнити вирок щодо призначеного ОСОБА_1 і ОСОБА_4 додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.
Судді: