Справа № 2- 1866/10р .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    23 квітня 2010 року Єнакіївський  міський суд Донецької області у складі:

    головуючого судді                 - Ариничевої С.А.

    при секретарі                     - Здебській Т.М.

    розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Єнакіївського  відділення  виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань    про  відшкодування моральної  шкоди

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я, яке вона отримала,   працюючи на підприємствах вугільної промисловості Державного підприємства  Орджонікідзевугілля".

В обґрунтування  своїх вимог позивач посилається на те, що  вона працювала  на підприємствах  вугільної промисловості у шкідливих умовах, де  отримала виробничу травму і МСЕК від  10 листопада 2004 року вперше, безстроково їй було встановлено 20% втрати професійної працездатності.

    У судове засідання позивач не з»явилася, надала суду заяву та просила розглядати справу у її відсутність та підтримала заяву, згідно якої виклала, що   у  зв’язку з отриманим на  шахті каліцтвом,  вона переносить моральні страждання, тому що змушена регулярно звертатись  за медичною допомогою до лікувальних установ,   почуває себе  немічною, не в змозі надати допомогу родині, виконувати  домашню роботу,  та займатися іншим видами трудової діяльності, тому що їй заборонена тяжка  фізична праця. Все це  порушило нормальні  життєві  стосунки,  він прикладає зусиль для  організації свого життя та життя своєї родини. Просить стягнути на її користь з відповідача моральну шкоду, яку оцінює у розмірі 10000грн.

    Представник відповідача позов  не визнав, пояснивши  суду, що  для призначення виплати за моральну шкоду потрібен спеціальний висновок МСЕК про заподіяння такої шкоди, якого позивач не має. Крім того, згідно ОСОБА_2 України від 23 лютого 2007 року № 717-У абзац четвертий ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим) викладено у новій редакції, підпункт «е» п. 1 ч. 1 виключено, ч. 3 ст. 34 виключено. Тобто ст. Закону України « Про загальнобов»язкове державне соціальне страхування на виробництві та професійних захворювань, які спричинила втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року, які передбачали право потерпілого на виробництві на відшкодування моральної шкоди, виключені. Представник відповідача також посилається, що позивач пропустив строки давності, встановлені ст. 257 ЦК України та ст. 233 КЗпП України.

Також, згідно підпункту 2 пункту 44 розділу 2 ОСОБА_2 України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про  внесення змін до деяких законодавчих  актів України " від 28.12. 2007р., відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві моральної  шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року.

    Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив слідуючи фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, відповідно   копії трудової книжки,  позивач працювала на підприємствах вугільної промисловості. (а.с. 4-8).

Висновком МСЕК від  10 листопада 2004 року вперше, безстроково їй було встановлено 20% втрати професійної працездатності. ( а.с.10)

Відповідно із ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає  у  фізичній болі та стражданнях, які фізична особа  отримала внаслідок  каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я.

Згідно із ст. 34 ОСОБА_2 України "  Про загальнобов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, які  спричинили втрату працездатності", передбачено, що у разі  настання страхового випадку  Фонд соціального страхування у встановленому законом порядку зобов’язаний  виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду при наявності факту заподіяння йому такої шкоди.  Факт наявності  ушкодження здоров’я  позивача підтверджений  актом розслідування хронічного професійного захворювання,  висновком МСЕК  про  втрату  працездатності у зв’язку  із професійним захворюванням. Ніяких додаткових умов щодо  відшкодування моральної шкоди   зазначена норма закону немає, тому доводи  відповідача про те, що  наявність  моральної шкоди  позивачу нічим не підтверджена, суд вважає безпідставними.

Таким чином,  судом безперечно  встановлено, що внаслідок професійного захворювання,  отриманого  у  результаті шкідливих  та небезпечних умов виробництва,  позивача заподіяна моральна шкода, яка  полягає у  моральних стражданнях у зв’язку з ушкодженням  здоров’я, що порушило його нормальні життєві стосунки,  які потребують від нього додаткових  зусиль для організації  свого життя -  необхідністю  звернення до лікарів, неможливість отримати  високооплачувану роботу та таке інше.

              Посилання відповідача на те, що позивачем пропущено строки позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України та ст. 233 КЗпП України, суд вважає необгрутованими, оскільки ст. 268 ЦК України встановлено, що позовна давність не застосовується до вимог про відшкодування шкоди, завданого каліцтвом або ушкодженням здоров»я або смертю.

              Необґрунтованим  є посилання представника відповідача на те, що згідно ОСОБА_2 України від 23 лютого 2007 року № 717-У абзац четвертий ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим) викладено у новій редакції, підпункт «е» п. 1 ч. 1 виключено, ч. 3 ст. 34 виключено, тобто статті ОСОБА_2 України « Про загальнобов»язкове державне соціальне страхування на виробництві та професійних захворювань, які спричинила втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року, які передбачали право потерпілого на виробництві на відшкодування моральної шкоди, виключені, оскільки право потерпілого на відшкодування моральної шкоди настало до набрання цим законом законної сили.

Суд не приймає до уваги посилання представника  відповідача на те, що   згідно підпункту 2 пункту 44 розділу 2 ОСОБА_2 України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про  внесення змін до деяких законодавчих  актів України " від 28.12. 2007р., відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві моральної  шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року із наступних підстав.

ОСОБА_2 № 1105-Х 1У є спеціальними  і стосуються  прав застрахованих осіб, якими є працівники, оскільки законом передбачено, що  укладаючи угоду про обов’язкове страхування від нещасного випадку страховик ( Фонд) тим самим бере на себе зобов’язання надати застрахованим  особам  всі передбачені ст. 21 ОСОБА_2 соціальні послуги та виплати.

За таких підстав позовні вимоги  ОСОБА_1  підлягають  частковому задоволенню.

             Вирішуючи питання про розмір відшкодування на користь позивача, суд  враховує  загальний ступінь втрати   позивачем  професійної працездатності, яка встановлена -  20% за виробничою травмою,   конкретні обставини справи,  стан здоров’я  позивача,  тривалість його роботи на підприємствах вугільної промисловості,   та з  урахування усіх обставин,   виходячи  із  принципу розумності та справедливості,  суд вважає, що заявлена позивачем сума  відшкодування у розмірі 10 000 грв. занадто велика,  тому  на  користь позивача повинно бути стягнуто моральна шкода у розмірі 6000 грв.  

Керуючись ст.ст. 10,11,209 ЦПК України, ст. 21,28,34 ОСОБА_2  України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”,  ОСОБА_2  України „ Про  Держбюджет  на 2006 рік”, -

ВИРІШИВ:

      Позов  ОСОБА_1 задовольнити частково.

            Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве  на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 6000 ( шість тисяч грн.).

    Рішення може бути оскаржено  в Апеляційний суд Донецької області через Єнакіївський міський суд Донецької області шляхом   подачі заяви про апеляційне оскарження  рішення протягом  десяти днів з  дня проголошення рішення.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Єнакіївський міський суд Донецької області протягом двадцяти днів  після подання заяви  про апеляційне оскарження.

    Суддя: