Справа № 2-1179/2010

     № 2-9218/2009

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

Іменем України

12 березня 2010 року Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого – Скотаря А.Ю., за участю секретаря – Котула Н.С., представника позивачки – ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою в обґрунтування якої зазначила, що 20.09.2005 вона позичила ОСОБА_3 і ОСОБА_4 3700 доларів США про що складений відповідний договір позики, які останні зобов’язались повернути у строк до 20.08.2006. Крім того, 09.04.2008 вона уклала з відповідачами договір позики, за яким останні отримали як солідарні відповідачі 12070 грн. та зобов’язались повернути кошти у строк до 09.10.2008.

До теперішнього часу відповідачі борг за жодним з договорів не повернули, від виконання свого зобов’язання ухиляються. Позивачка просить задовольнити її позов та стягнути з відповідачів солідарно 3700 доларів США та 37277,95 грн. (з урахуванням відсотків та штрафних санкцій) за договорами позики, а також судові витрати.  

В наступному представник позивачки ОСОБА_1 збільшив позовні вимоги, які пред’явив до ОСОБА_3, як солідарної відповідачки за обома договорами, так як ОСОБА_4 померла. В суді позов підтримав та дав пояснення відповідно до викладених в ньому обставин. Просив позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_3 3700 доларів США та 53339,77 грн., відшкодувати судові витрати. В зв’язку з неодноразовою неявкою відповідачки в судове засідання просить винести по справі заочне рішення.

Відповідачка про день та час слухання справи належним чином сповіщалась, однак у судове засідання не з’явилась, про причини неявки не повідомила, тому суд на підставі ст.ст. 224, 225 ЦПК України, згідно заяви представника позивачки, вважає доцільним проводити слухання справи за відсутністю відповідача та прийняти заочне рішення на підставі доказів, які є у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухав представника позивачки, встанови наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

 Згідно договору позики від 20.09.2005 ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_4 і ОСОБА_3, а останні прийняли валютні цінності в розмірі 3700 доларів США на строк до 20.08.2006 (а.с. 5).

 Крім того, 09.04.2008 позивачка уклала з відповідачами договір позики, за яким передала останнім 12070 грн. строком до 09.10.2008 (а.с. 6).

До теперішнього часу відповідачі борг не повернули.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог ЦК України…

У відповідності із ст. 629 ЦК України, договір являється обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленими договором.

За статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики відповідно до облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до зазначених норм закону позивачем зроблений розрахунок сум, які підлягають стягненню з відповідачів окрім основної суми боргу. Суд погоджується з розрахунком суми процентів, яка підлягає стягненню з відповідачки за договором позики від 20.09.2005, в розмірі 9969,47 грн. – згідно  ст. 1048 ЦК України та 2945,79 грн. – згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Проте з розрахунком відповідних сум за договором від 09.04.2008 суд погодитись не може, так як в п. 1 зазначеного договору вказано, що у власність передаються грошові кошти у сумі 12070 грн. без нарахування відсотків.

При цьому позивачка не просить суд, який розглядає позов в межах заявлених вимог, стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Тобто, позивачка за договором позики від 09.04.2008 може вимагати від відповідачки повернення суми боргу у розмірі 12070 грн. та сплати 3% річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, що складає 458,66 грн. (0,0081% за один день прострочення, 3,8%  – за 480 днів прострочення, що від 12070 грн. складає 458,66 грн.), як зазначено в п. 5 договору.

Згідно з п. 3 договору позики від 20.09.2005 за прострочення виконання зобов’язання по поверненню позики позичальник повинен сплатити на користь позикодавця штраф в розмірі 50 грн. за кожний день прострочення. Враховуючи положення п. 2 ст. 258 ЦК України (на яких наголошує позивачка) щодо скороченого строку позовної давності який застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), розмір штрафу, який повинна сплатити відповідачка, складає 18250 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 має сплатити на користь ОСОБА_2 3700 доларів США – борг за договором позики від 20.09.2005, 18250 грн. – штраф згідно з п. 3 договору, 9969,47 грн. – проценти за користування грошовими коштами відповідно до ст. 1048 ЦК України і 2945,79 грн. – 3% від простроченої суми.

За договором позики від 09.04.2008 стягненню підлягає сума боргу в розмірі 12070 грн. та 3% від простроченої суми, а саме 458,66 грн.

Згідно вимог ст. 541, 543 ЦК України та положень обох договорів суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 і ОСОБА_3 є солідарними боржниками за кожним з договорів.  

Держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду підлягають стягненню з відповідачки на підставі ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 526, 625, 629, 1048-1049 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 79, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2 – 3700 (три тисячі сімсот) доларів США, 31165 (тридцять одна тисяча сто шістдесят п’ять) гривень 26 копійок в якості стягнення боргу за договором позики від 20.09.2005 та 12528 (дванадцять тисяч п’ятсот двадцять вісім) гривень 66 копійок в якості стягнення боргу за договором позики від 09.04.2008.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 725 (сімсот двадцять п’ять) гривень 74 копійки та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з моменту отримання його копії.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 10 днів з моменту проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього в термін 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                                                                             А.Ю. Скотар