ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
19.07.06 р. Справа № 44/200
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Іванковій Н.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою державного підприємства „Донецька вугільно-енергетична компанія” (представник Коваленко Г.С., довіреність 1-409 від 05.07.06 року) до державного відкритого акціонерного товариства „Шахта імені 60-річчя Радянської України” (представник до судового засідання не з’явився) про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи у розмірі 4’531 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство „Донецька вугільно-енергетична компанія” (далі – Компанія) звернулося до суду з позовом про стягнення суми боргу за виконані підрядні роботи 4’531 грн. до державного відкритого акціонерного товариства „Шахта імені 60-річчя Радянської України” (далі – Шахта). Позовні вимоги Компанії ґрунтуються на неналежному виконанні відповідачем умов угоди підряду, викладеної у завданні № 2 від 01.07.03 року (далі – Угода) та простроченні відповідачем грошового зобов’язання, яке виникло з виконання підрядних робіт у липні 2003 року вартістю 4’531 грн.
Представник Компанії в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та надав докази пред’явлення відповідачеві вимоги на оплату боргу.
Представник Шахти до судового засідання не з’явився, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 401143, наразі надав відзив, згідно якого відповідач позов визнає та просить розглянути справу без участі представника Шахти.
Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Компанії підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Дослідивши Угоду, з якої виникли цивільні права та обов’язки державного підприємства „Донецьквугілля” (далі – Підприємство) та Шахти, суд дійшов висновку, що укладена між сторонами угода за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей 332-3521 ЦК УРСР та статей 837-864 ЦК України, застосування норм якого можливе на підставі пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України – через продовження існування після 01.01.04 року взаємних прав та обов’язків сторін.
Виходячи зі змісту пунктів 11 та 24 наказу Міністерства палива та енергетики України від 18.08.04 року № 492 „Про створення державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія”, Підприємство приєднано до Компанії, причому Компанія стала правонаступником прав та обов’язків Підприємства. Статтею 59 ГК України визначено, що у разі приєднання одного або кількох суб’єктів господарювання до іншого суб’єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов’язки приєднаних суб’єктів господарювання, що і мало місце у даному випадку. За таких обставин безсумнівним є перехід до Компанії, як нововиниклої в зобов’язанні особи, яка стала боржником (відповідачем), прав та обов’язків, що були дійсними для реорганізованого Підприємства, у тому числі й тих, що є предметом цього спору.
Таким чином, в силу статей 332 та 335 ЦК УРСР, а також розділу 1 Угоди, Підприємство зобов’язалося виконати на свій ризик підрядні роботи з профілювання шахтних стовбурів та перевірку співвідношення геодезичних елементів піднімальних установок шахтних стовбурів, а Шахта зобов’язалася прийняти й оплатити виконану роботу. Кошторисами до Угоди сторони конкретизували характер виконуваних підрядних робіт та визначили їх вартість (9’739 грн.), а додатком № 2 до Угоди „Графік виконання маркшейдерсько-геодезичних робіт” Підприємство та Шахта зазначили строки виконання робіт – з липня по серпень 2003 року.
Згідно акту приймання виконаних робіт № 22 від 30.07.03, вартість виконаних робіт становила в зазначеному періоді 4’531 грн., які підлягають перерахуванню Підприємству.
Оскільки сторони письмово не визначили строку виконання грошового зобов’язання, то в порядку частини 2 статті 530 ЦК України, право вимоги виконання грошового зобов’язання у розмірі 4’531 грн. виникло у позивача 03.02.06 року – по закінченні семиденного строку після пред’явлення до банку відповідача платіжної вимоги-доручення № 1 від 26.01.06 року.
Документи, які б свідчили про незгоду Шахти з належністю виконання Підприємством та Компанією своїх зобов’язань за Угодою (строки виконання, якість робіт та матеріалів тощо), а також докази оплати боргу – суду не надавалися.
Наявність кредиторської заборгованості відповідача перед позивачем у спірних правовідносинах на суму 4’531 грн. додатково підтверджується актами звірення взаєморозрахунків від 01.04.06 року, 01.01.06 року та 01.12.05 року, підписаними повноважними особами та завіреними печатками.
Таким чином, грошове зобов’язання Шахти перед Компанією за Угодою на момент винесення рішення суду становило 4’531 грн. Наявність невиконаного грошового зобов’язання є порушенням статей 161, 162 ЦК УРСР, які передбачають, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок Закону, акта планування, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається. Аналогічні положення щодо загальних умов виконання зобов’язання та недопущення односторонньої відмови від виконання зобов’язання містять і статті 525 та 526 ЦК України, застосування яких здійснюється на підставі пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України – через продовження існування після 01.01.04 року обов’язку відповідача.
Таким чином, причиною виникнення спору є протиправне порушення Шахтою умов Угоди, а також порушення норм ЦК УРСР та ЦК України, які регулюють загальні умови виконання зобов’язань та правила виконання договорів підряду.
Суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки ці дії не суперечать чинному законодавству та не порушують прав інших осіб.
Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача.
На підставі ст.ст.161, 162, 180, 214, 322-3521 ЦК УРСР, ст.ст.525, 526, 530, 547, 625, 837-864 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 43, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Задовольнити позов державного підприємства „Донецька вугільно-енергетична компанія” до державного відкритого акціонерного товариства „Шахта імені 60-річчя Радянської України” про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи у розмірі 4’531 грн.
Стягнути з державного відкритого акціонерного товариства „Шахта імені 60-річчя Радянської України” на користь державного підприємства „Донецька вугільно-енергетична компанія” суму боргу у розмірі 4’531 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 102 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Мєзєнцев Є.І.
Надруковано у 3 примірниках:
1 – Шахті
2 – Компанії
3– господарському суду Донецької області