справа № 2-4168/09

категорія 19

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

25 грудня 2009 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді – Кравченко В.Є.

при секретарі  - Пронкіної К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, третя особа Федеральне державне унітарне підприємство «13 судноремонтний завод Чорноморського флоту» Міністерства оборони Російської Федерації про визнання приватизації та свідоцтва про право власності на житло недійсними,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулись до суду з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, третя особа Федеральне державне унітарне підприємство «13 судноремонтний завод Чорноморського флоту» Міністерства оборони Російської Федерації про визнання приватизації квартири АДРЕСА_1 та свідоцтва про право власності на квартиру № 790, виданого 29.10.1998 органом приватизації в/ч 87069 на позивачів, недійсними . Позовні вимоги мотивовані тим, що на 29.10.1998 у в/ч 87069, як органу приватизації, не було повноважень на прийняття розпорядження та оформлення свідоцтва про право власності на житло.

Позивачі у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, вважали можливим здійснити розгляд справи за відсутності належним чином повідомленого відповідача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату та час повідомлений належним чином, причин нез’явлення не представив.

Представник третій особи у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечує. Пояснив, що дійсно в період з 1993 по 2005 роки в/ч 87069 (правонаступником якого є ФДУП «13 судноремонтний завод Чорноморського флоту» Міністерства оборони Російської Федерації) на підставі ліцензії № 552 від 02.03.1993 здійснювало приватизацію квартир в відомчому житловому фонді. Строк дії ліцензії закінчився 02.03.1996, договору на виконання приватизації між в/ч та місцевими органами влади не укладалось. Позовні вимоги підтримує, претензій до позивачів не має.

Визнаючи матеріали про права та взаємовідносини сторін достатніми, відповідно до положень ст. ст. 169, 224 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає можливим провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про наявність підстав для частково задоволення позову.

Судом встановлено, що 02.03.1993 Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству в м. Києві в/ч 87690 була видана ліцензія № 552, якою право на приватизацію державних квартир відомчого житлового фонду, які знаходяться на балансі в/ч 87690, делеговано в/ч. Строк дії ліцензії – три роки. На підставі розпорядження органу приватизації в/ч 87069 м. Севастополя 29.10.1998 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 видано свідоцтво № 790 про право власності на квартиру АДРЕСА_2.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Нею передбачено, що правочин не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Статтею 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» встановлено, що приватизація державного житлового фонду – це відчуження квартир (домов), кімнат у квартирах і одноквартирних домах, де проживають два або більш наймачів, та господарських споруд та приміщень, які відносяться до них, з державного житлового фонду на користь громадян України.

Тобто, приватизація державного житлового фонду є правочином у розумінні норм цивільного права, а наявність необхідного обсягу цивільної дієздатності особою, яка його вчиняє, є складовою частиною правочину.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», п.п.13-16 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15 вересня 1992 № 56, приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною виконавчою владою, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або в оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків) може бути покладено на спеціально створювані агентства, бюро та інші організації, які виконують покладені на них обов'язки на договірних умовах з органом приватизації. Передача квартир (будинків) у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення. Органи приватизації, що здійснюють приватизацію державного житлового фонду, мають право на діяльність по оформленню та реєстрації документів про право власності на квартиру (будинок). Це право засвідчується ліцензією, що видається в порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтями 10,60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом з наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що строк дії ліцензії № 552 від 02.03.1993, виданої Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству в м. Києві в/ч 87690, для приватизації державних квартир відомчого житлового фонду, які знаходяться на балансі в/ч, закінчився, відповідачем доказів продовження строку дії ліцензії (отримання нової ліцензії) або укладення договору між в/ч та місцевими органами влади на виконання в/ч приватизації суду не надано, а тому суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити.

На підставі ст.ст.202,203,215,216 Цивільного кодексу України, ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», керуючись ст.ст.6,60,179,224-228,233 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити.

Визнати приватизацію квартири АДРЕСА_2 та свідоцтво № 790 від 29.10.1998, видане органом приватизації в/ч 87690, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про право власності на квартиру АДРЕСА_2 недійсною.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

суддя  - підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Нахімовського

районного суду м. Севастополя                 ОСОБА_4