УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц - 2338/10 Головуючий в I інстанції Васіна Л.А.
Категорія 55 Доповідач Кузнєцов В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Приходченко А.П.
суддів - Кузнєцов В.О., Лаченкової О.В.,
при секретарі - Сичевській А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Кредитної спілки „Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка” на ухвалу Кіровського районного суду від 01 грудня 2009 року про забезпечення ОСОБА_1 до Кредитної спілки „Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка” про визнання правочинів недійсними, захист прав споживача та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2009 року забезпечено позов ОСОБА_1 шляхом призупинення виконавчого провадження № 13102526 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, яке було відкрито Ленінським відділом виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, та заборонено вчиняти будь–яким іншим фізичним та юридичним особам будь–які дії, направлені на виконання вимог вищевказаного виконавчого провадження до розгляду справи у судовому порядку по суті.
З даною ухвалою не погодився відповідач та 11 лютого 2010 року звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, проси ухвалу суду скасувати.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду скасування, а в задоволенні заяви позивачці про забезпечення позову необхідно відмовити з наступних підстав.
Згідно ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь–якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 152 ЦПК України допускається забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, в ирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Задовольняючи заяву представника позивачки ОСОБА_2 про забезпечення позову суд першої інстанції не врахував вище наведених положень, не з’ясував чи існують підстави для забезпечення позову шляхом призупинення виконавчого провадження № 13102526 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, яке було відкрито Ленінським відділом виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на виконання заочного рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13.06.2007 року, оскільки не оскаржується виконавчий документ позивачкою у судовому порядку, не було скасовано і рішення Кіровського районного суду від 13 червня 2007 року, відповідно до якого було видано виконавчий лист.
Прийнявши ухвалу, суд фактично порушив вимоги, передбачені ч.3 ст.151 ЦПК України.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги є суттєвими і дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права.
За вказаних обставин ухвала суду підлягає скасуванню в повному обсязі.
Приймаючи до уваги заявлені позовні вимоги, надані докази, колегія суддів вважає необхідним у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 п.2 , 313 ЦПК України, колегія суддів, –
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Кредитної спілки „Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка” на ухвалу Кіровського районного суду від 01 грудня 2009 року про забезпечення позову задовольнити.
Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2009 року скасувати.
Відмовити представнику позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 у задоволені заяви про забезпечення позову.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає бо не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Судді: