Справа № 2-а-1889/10

П О С Т А Н О В А

Іменем   України

15 квітня 2010 року              Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

                  головуючого               Дзюбича В.Л.,

за участю секретаря   Франчук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – інспектора ДПС Мороза Євгена Дмитровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача УДАІ УМВС України в Тернопільській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – інспектора ДПС Мороза Є.Д. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО № 089857 від 20.02.2010 року, якою його визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, посилаючись на те, що 20.02.2010 року при під’їзді до с.Біла Тернопільського району, ОСОБА_1 відчув нестабільну роботу двигуна свого транспортному засобу та вібрацію при русі. Доїхавши до зупинки по вул.Сагайдачного, у автомобілі позивача відмовила інжекторна система подачі палива в камеру згоряння двигуна, через що автомобіль зупинився. Увімкнувши сигнал аварійної зупинки, ОСОБА_1 намагався відіпхати транспортний засіб в безпечне місце для усунення несправності, однак до нього підійшли працівники ДАІ та склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення і оскаржувану постанову. Із винесеною постановою ОСОБА_1 не згідний, так як його зупинка була вимушеною. Вважає, що його неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки в його діях відсутній склад адмінправопорушення та просить оскаржувану постанову скасувати, як незаконну.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на мотиви, викладені у позовній заяві та просить його задовольнити в повному обсязі, пояснивши суду, що він відмовився давати працівникам ДАІ пояснення, оскільки не знав що відносно нього складається протокол про адмінправопорушення.

    Представник відповідача УДАІ УМВС України в Тернопільській області в судовому засіданні відносно позову заперечив та пояснив суду, що пояснення позивача є надуманими, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень, а тому просить відмовити в позові за безпідставністю.

    Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – інспектор ДПС Мороз Є.Д. в судовому засіданні відносно позову заперечив та пояснив суду, що 20.02.2010 року о 13 год. 20 хв. ОСОБА_1 по вул.Сагайдачного в с.Біла Тернопільського району здійснив зупинку свого транспортного засобу на автобусній зупинці та пішов в магазин. Аварійна сигналізація автомобіля увімкнена не була та не прослідковувалось пошкодження автомобіля.

    Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні суду пояснив, що 20.02.2010 року о 13 год. 20 хв. він знаходився на зупинці по вул.Сагайдачного в с.Біла Тернопільського району та бачив транспортний засіб, який стояв біля магазину на автобусній зупинці. Водія у вказаному автомобілі не було та ремонтом він не займався.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, заслухавши пояснення сторін, третьої особи та покази свідка, суд встановив наступні обставини.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВО № 100685 від 20.02.2010 року, ОСОБА_1 20.02.2010 року о 13 год. 20 хв. здійснив зупинку транспортного засобу, марки "ВАЗ 11188", державний номерний знак НОМЕР_1 на автобусній зупинці по вул.Сагайдачного в с.Біла Тернопільського району, чим порушив вимоги п.15.9 (е) Правил дорожнього руху України (далі ПДР України). У вказаному протоколі ОСОБА_1 від підпису, дачі пояснень та отримання копій протоколу і постанови відмовився.

Постановою в справі про адміністративне правопорушення інспектора ДПС УДАІ УМВС України в Тернопільській області Мороза Є.Д., серії ВО № 089857 від 20.02.2010 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 260 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Пунктом 15.9 (е) ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року передбачено, що зупинка забороняється ближче 30 метрів від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає – ближче 30 метрів від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Аналізуючи вищенаведені факти, приймаючи до уваги, те що дотримання правил зупинки і стоянки є невід'ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху та уникнення дорожньо-транспортних пригод, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, тобто порушення п.15.9 (е) ПДР України. Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення доведена протоколом про адміністративне правопорушення, серії ВО № 100658 від 20.02.2010 року, в якому позивач від підпису, дачі пояснень та отримання копій протоколу і постанови відмовився, а також показами свідка ОСОБА_3, котрий вказав, що позивач здійснив зупинку транспортного засобу на автобусній зупинці та не займався ремонтом свого автомобіля. Доказів, які б спростовували факт вчинення позивачем правопорушення, останній суду не надав, а ті обставини, з яких ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану постанову, на думку суду, є голослівними і надуманими та такими, що наведені з метою уникнення адміністративної відповідальності. Дії працівників ДАІ під час складання постанови в справі про адміністративне правопорушення відносно позивача, на думку суду були правомірними, вказана постанова винесена у відповідності до вимог чинного законодавства України і підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись п.5.9 (е) Правил дорожнього руху України, ст.ст.122, 251, 283, 284, 289, 293 КУпАП, ст.ст.1, 10, 11, 18, 71, 128, 158-163, 186 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

              У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – інспектора ДПС Мороза Євгена Дмитровича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, серії ВО № 089857 від 20.02.2010 року – відмовити.

              Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                     Дзюбич В.Л.