Справа № 2-2137-1/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2009 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Миколаєць І.Ю.

при секретарі Співакову I.I.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вимогою щодо стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 3420000,00 грн. У своїх вимогах посилається на невиконання відповідачем умов договору безпроцентної позики, що була укладена між ними 22.07.2008 року за умовами якої він надав відповідачу безпроцентну позику у розмірі 3000000,00 грн. у термін до 22.09.2008 року, а відповідач у встановлений строк повинен був її йому повернути. На час подання позовної заяви до суду ОСОБА_3 позику не повернув. Просить стягнути суму позики з урахуванням трьох процентів річних за період з вересня 2008 року по червень 2009 року у розмірі 60000,00 грн. та з урахуванням індексу інфляції за період з жовтня 2008 року по квітень 2009 року (включно) у розмірі 360000,00 грн.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримують вимоги позовної заяви та просять їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги визнає.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника, відповідача, дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 22.07.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений договір безпроцентної позики строком до 22.09.2008 року у розмірі 3000000,00 грн. Пунктом 4.3. договору передбачене підтвердження передачі коштів за вказаним договором та розпискою в одержанні коштів, що є додатком до договору.

У зазначений термін відповідач не повернув позивачу кошти, про що відповідач не заперечує.

До стягнення з відповідача підлягає сама сума боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних.

Суд виходить з розрахунку розміру інфляції, беручи до уваги рекомендації Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (Лист ВСУ № 62-97 р.). Оскільки індекс розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому на місяць, то розрахунок суми з 16 по 31 число місяця індексується починаючи із наступного місяця. Таким чином періодом, за який необхідно провести розрахунок є жовтень 2008 року - травень 2009 року. Індекси інфляції за цей період були: 101,7 х 101,5 х 102,1 х 102,9 х 101,5 х 101,4 х 100,9 х 100,5 = 113,2 % (індекс інфляції за вказаний період). Загальна сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає: 3000000,00 грн. х 113,2 %: 100 % = 3396000,00 грн.

Позивач просить враховувати три відсотки річних за період прострочення боргу. Суд виходить із таких розрахунків: сума вираховується за період з 23 вересня 2008 року по 22 червня 2009 року (день подачі позовної заяви) та складає 67315,09 грн. (3000000,00 грн. х 3%: 365 дні в році х 273 дні заборгованості = 67315,09 грн.).

Таким чином, сума, яка б мала підлягати до сплати складає: 3396000,00 грн. (сума боргу з урахуванням індексу інфляції) + 67315,09 грн. (3% річних) = 3463315,09 грн.

Оскільки позивач просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 3360000,00 грн. та три відсотки річних у розмірі 60000,00 грн., суд не виходить за межі позовних вимог та задовольняє позов щодо стягнення саме заявленої позивачем суми.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526,530,625,629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 8,10,11,57,60,209,224-228,292 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстрованого: АДРЕСА_1 паспорт серії НОМЕР_2 виданий Святошинським РУ ГУ МВС України в м. Києві, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 борг з урахуванням індексу інфляції у розмірі 3360000,00 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 60000,00 грн., загалом 3420000,00 грн. за договором безпроцентної позики від 22.07.2008 року.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційному суді м. Києва через районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.