Справа №2-6124/08р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2008 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді     Ступак О.В.

при секретарі -     Сугак К.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Уг частину квартири, як частину спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою в якій просили визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, як на частину у спільному майні, нажитому подружжям за час шлюбу.

В попередньому судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в попередньому судовому засіданні позов визнав, про що подав суду відповідну заяву.

Враховуючи, що відповідачем позов визнано, суд дійшов висновку, про можливість постановления рішення в попередньому судовому засіданні відповідно до положень ст.ст. 130,174 ЦПК України.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 29 жовтня 1977 року, який було розірвано рішенням Ватутінського районного суду м. Києва від 19 лютого 1996 року та у повторному шлюбі з 14 січня 1997 року.

За час шлюбу подружжям набуто кооперативну квартиру АДРЕСА_1, пайові внески з яку виплачені в повному обсязі. Свідоцтво про право власності сторонами не оформлялось.

За змістом ст.. 60 СК України, аналогічну норму містив і Кодекс про шлюб та сім'ю України, яки був чинний на час набуття сторонами спірного майна, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. З огляду на викладене, спірна квартира є об'єктом спільної сумісної власності сторін.

Згідно ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Отже вимоги позову є законними, обгрунтованими та доведеними, окрім того, визнані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Отже підстав для відмови в задоволенні вимоги позивачки, про стягнення на її

користь з відповідача відшкодування судових витрат не має, оскільки такий розподіл прямо передбачений законом.

Керуючись ст.ст.60, 212-215 ЦПК України, ст. ст.60, 65, 69 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, відповідно за ОСОБА_2 залишається у власності інша 1/2 частина зазначеної квартири.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат 1030 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження та наступним поданням протягом 20 днів з дня подання заяви - апеляційної скарги.