Судове рішення 2-1596 від 20.11.2010

Судове рішення #8820762

Справа № 2-1596

2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 квітня 2010р. Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Чалої А.П.,

при секретарі - Мягковому О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про поділ спільного майна подружжя, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила поділити спільно нажите нею і відповідачем як подружжям майно, а саме: грошові кошти, які знаходились на депозитному рахунку Оболонського районного відділення «Райффайзен Банк «Аваль» за адресою: м.Київ, вул.М.Залки, 2/12, які були подаровані їм на весілля і покладені на депозитний рахунок в банку ім*я відповідача під 13% річних, тобто на час закінчення договору вони мали отримати кошти в загальній сумі 11 300 грн. Оскільки відповідач зняв без її згоди і витратив усі кошти, просила стягнути з нього Ѕ їх частину в сумі 5 650 грн.

Крім цього, позивачка просила стягнути з відповідача 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що під час розлучення і погіршення між ними відносин, вона після сварки 04.12.2008р. вимушена була залишити квартиру АДРЕСА_1, де вони проживали разом, в квартирі залишились її речі, інформація щодо дипломної роботи в комп*ютері, яка була знищена відповідачем, у зв*язку з чим вона тривалий час відновлювала втрачену інформацію, що призвело до моральних страждань і переживань.

Просила задовольнити позов на підставі ст. 23 ЦК України, ст.ст. 60, 69-71 СК України.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та на порушення її сімейних і майнових прав та спричинення їй моральної шкоди, а також пояснила про те, що інформацію з комп*ютора вона записала на диск, але в подальшому ця інформація на диску не збереглася, а відповідач на той час вже знищив усію інформацію з комп*ютера, який знаходився за їх спільним місцем проживання.

Відповідач позовні вимоги визнав щодо визнання за позивачкою права на Ѕ частину грошових коштів, які знаходились на депозитному рахунку, відкритому на його ім*я та заперечував проти стягнення з нього моральної шкоди, вважаючи позовні вимоги в цій частині необґрунтованими і недоведеними, а також пояснив про те, що дійсно на весілля їм були подаровані кошти в загальній сумі 10 000 грн., які вони поклали на депозитний рахунок, відкритий на його ім*я під 13% річних, які він зняв після закінчення строку депозиту в загальній сумі 11 300 грн. і витратив на лікування батька.

Заслухавши пояснення позивачки і її представника, відповідача і його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до частини 1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 перебували в шлюбі з 23.11.2007р. (а.с. 7 – копія свідоцтва про шлюб) по 21.05.2009р. (а.с. 8 – копія свідоцтва про розірвання шлюбу).

Оскільки відповідач визнав і не оспорював обставини справи про те, що на його з позивачкою весілля їм були подаровані грошові кошти в сумі 10 000 грн., які були покладені на депозитний рахунок на його ім*я під 13% річних, які він зняв з депозитного рахунку за закінченням строку договору в загальній сумі 11 300 грн., а тому суд ці обставини справи визнає встановленими у відповідності до частини 1 ст.61 ЦПК України.

Згідно частини 1 ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

У відповідності до частини 1 ст.61 СК України, об*єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

В частині 1 ст.70 СК України вказано про те, що у разі поділу майна, що є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними…

Приймаючи до уваги, що обсяг спільного майна сторін як подружжя складає 11 300 грн., суд вважає за необхідне поділити це майно між сторонами у рівних частках, а враховуючи ту обставину, що відповідач отримав усі кошти, які були спільною сумісною власністю сторін особисто, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача Ѕ частину спільних коштів в сумі 5 650 грн., задовольнивши позовні вимоги в цій частині.

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд приходить до наступного.

Згідно пункту 6) частини 2 ст.18 СК України, серед способів захисту сімейних справ вказані: відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором.

Враховуючи те, що у правовідносинах, що склалися між сторонами, щодо поділу спільного майна подружжя і розлучення, Сімейним Кодексом України відшкодування моральної шкоди не передбачено, правові підстави для стягнення з відповідача даного виду шкоди відсутні, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 18, 60, 61, 70 СК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Поділити спільно нажите майно між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, а саме: грошові кошти в сумі 11 300 грн.

Визнати за ОСОБА_2 і ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину спільних грошових коштів, а саме: на 5 650 грн. за кожним.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м.Києва, що мешкає в АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженки м.Києва, що мешкає в АДРЕСА_2 - 5 650 (п*ять тисяч шістьсот п*ятдесят) грн. як частку у спільній сумісній власності подружжя.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: