№ 2-6019/08 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2008 р. Шевченківський районний суд м. Києва в складі
судді Білошкап О. В.,

при секретарі Савковій Ю. С. ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-і особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про знесення самочинно збудованої прибудови

та за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-і особи: ОСОБА_7, Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація про знесення самочинно збудованої прибудови, повернення зайнятої земельної ділянки та стягнення моральної шкоди, -

- та за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Шевченківської
районної у м. Києві державної адміністрації, 3-і особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація звернулась до суду з позовом, в
якому просить суд зобов'язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за свій
рахунок знеси самовільно збудовану прибудову площею 24, 7 кв. м. в АДРЕСА_1, в м. Києві, позначену на плані земельної ділянки садибного (індивідуального )

житлового будівництва літерою "а", посилаючись на те що відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 належить на праві власності по 1/8 частині житлового АДРЕСА_1 і вони займають квартиру № 2. В цій же квартирі зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Відповідачі самочинно здійснили прибудову до житлового будинку площею 24, 7 кв. м. , яка в Плані земельної ділянки визначена під літерою "а". Співвідповідачка будинку ОСОБА_5 заперечує проти узаконення самовільної прибудови і зверталась до КМДА з чисельними скаргами щодо порушення ї прав як співвласника будинку. Будівництво було проведене без наявності всіх дозвільних документів та належно затвердженого проекту, що може призвести до виникнення аварійної ситуації, в тому числі заподіянню шкоди здоров'ю та життю людей.

3-і особи ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 звернулись до суду з самостійним позовом, в якому просять визнати збудовану ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прибудову по АДРЕСА_1 у м. Києві площею 24, 7 кв. м, самочинним будівництвом, зобов'язати ОСОБА_1, ОСОБА_2 . ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за свій рахунок знести самочинно збудовану ними прибудову та повернути у загальне користування всіх співкористувачів самовільно зайняту земельну ділянку площею 24, 7 кв. м. , за свій рахунок привести у придатний для використання стан самовільно зайняту земельну ділянку площею 24, 7 кв. м. , на якій збудовано самочинну прибудову. Також просять стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 моральну шкоду на користь ОСОБА_11 в розмірі 5000 грн., на користь ОСОБА_6 - 1000 грн., на користь ОСОБА_9 та ОСОБА_8 по 3000 грн.

Свої позовні вимоги обгрунтовують тим, що земельна ділянка, на якій збудована самочинна прибудова знаходиться у спільному користуванні усіх співвласників будинку. Прибудова збудована без отримання належного дозволу на будівництво від Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації. Також позивачі не отримали дозволу від інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, погодженого та затвердженого містобудівною радою при головному архітекторі м Києва проекту об'єкту будівництва. Не було отримано від інших

співвласників будинку письмового дозволу на будівництво прибудови. Тому дана прибудова є самочинним будівництвом. При будівництві на земельній ділянці були знищені багаторічні насадження, чим порушені права інших співвласників. Внаслідок будівництва їм завдано моральна шкоди, яка полягає в зміні способу життя, погіршився їх психологічний стан та стан здоров*я.

Відповідач ОСОБА_1, який представляє інтереси ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проти задоволення вказаних позовів заперечує, посилаючись на те, що квартира № 2, в якій проживає їх сім*я, не відповідала вимогам ДБН, кухня складала 4, 9 кв. м, та були відсутні санітарні приміщення та відповідне обладнання. Маючи необхідність поліпшити свої побутові умови, в 1996 p., отримавши усну згоду інших співвласників будинку, була зведена до їх частини будинку (квартири № 2) прибудова, при цьому права інших співвласників порушені не були. В 2005 р. самовільна прибудова була обстежена ГО "Київблагоустрій" ГУ контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном Києва та складено висновок про можливість прийняття прибудови до експлуатації при умові виконання завершення оздоблювальних робіт, добудови вентканалів, встановлення і підключення сантехприладів.

ОСОБА_1. та ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом, в якому просять визнати за ними право власності на споруди, позначені в технічному паспорті на цей будинок: 2-1 коридор (5. 8 кв. м. ), 2-2 сан вузол (7, 8 кв. м. ), 2-6 кухня (9, 1 кв. м. ), посилаючись на те, що збудована ними прибудова до будинку не порушує прав інших співвласників. Проти будівництва, яке було завершене в 1996 р. ніхто із співвласників не заперечував.

Представник 3-ї особи ОСОБА_7 позов Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації та ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_10. ОСОБА_8 підтримав, проти позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заперечує, посилаючись на те, що ОСОБА_7 дійсно надавала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 письмову згоду на будівництво прибудови, однак проти визнання за ними право власності на цю прибудову заперечує, оскільки після будівництва почалися спори щодо встановлення дверей та вікон, була переставлена калитка в паркані, яку влаштовувала ОСОБА_7 Крім того, ОСОБА_7 також проживає без належного сантехнічного обладнання.

Треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 проти позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заперечують, посилаючись на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при будівництві самовільної прибудови порушили їх права, оскільки зайняли земельну ділянку, що знаходиться в спільному користуванні, знесли доріжку, якою користувались всі співвласники, до їхніх вікон підведені труби димоходу, було відрізане газове опалення. Крім того, всі інші сім'ї, що проживають в будинку теж не мають санвузлів, ванних кімнат та гарячої води.

3-я особа Київське міське бюро технічної інвентаризації в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву, в якій просить розглянути справу у відсутність її представника.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 21. 09. 1971 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 належить на праві власності по 1/8 частині житлового АДРЕСА_1 і вони разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які зареєстровані в даному будинку, проживають в квартирі № 2.

Крім того, ОСОБА_5 є власником 1/4 частини будинку і разом з синами ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які зареєстровані в будинку, займає квартири № 3, 4.

ОСОБА_7, яка проживає в квартирі № 1, є власником 1/4 частини будинку.

Також 1/4 частина будинку належить на праві власності ОСОБА_6, який постійно проживає в Росії.

АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці площею 824 кв. м. , яка знаходиться у спільному користуванні співвласників будинку і не приватизована.

Як встановлено судом, порядок користування вказаною земельною ділянкою між співвласниками будинку не визначався.

26. 07. 1966 р. між співвласниками будинку ОСОБА_12 ОСОБА_13 та ОСОБА_2 була укладена нотаріально посвідчена угода про порядок користування АДРЕСА_1.

Як пояснив в судовому засідання відповідач ОСОБА_1, станом на 1996 р. в квартирі № 2, яку займала його сім'я були відсутні санітарні приміщення та відповідне обладнання, унітаз, ванна, душова, площа кухні складала 4, 9 кв. м.

В 1996 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до належної їм частини будинку звели прибудову, яка складається з коридору площею 5, 8 кв. м. , сан. вузлу площею 7, 8 кв. м. , кухні площею 9, 1 кв. м.

Як пояснив в судовому засіданні позивач ОСОБА_1., прибудова була побудована протягом 1996 - 1999 р. і ОСОБА_7 та ОСОБА_14 надали усний дозвіл на будівництво прибудови. ОСОБА_6 такого дозволу не надав, однак він постійно проживав і проживає у Росії.

03. 07. 2005 р. ОСОБА_7 надала письмову згоду на зведення прибудови.

Як встановлено в судовому засіданні, з 2004 р. між ОСОБА_5 та сім'єю ОСОБА_1 склались конфліктні відносини. З цього часу ОСОБА_5 зверталась в різні інстанції зі скаргами щодо самовільного будівництва ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прибудови.

Суд вважає, що зведена прибудова є самочинним будівництвом, оскільки відповідно до
 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються
самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будується на земельній ділянці, що не

була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого

проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. На вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до висновку про технічний стан самовільної прибудови до кв. № 2 житлового АДРЕСА_1, відповідність нормам для житла та можливий вплив на технічний стан та інсоляцію будинку вцілому, складеному бюро експертиз будівель та споруд ГО "Київ благоустрій" Головного контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном м. Києва при КМДА від 17. 01. 2005 p., технічний стан конструктивних елементів та інженерних мереж в межах квартири № 2 оцінюється як задовільний. Необхідна несуча здатність та стійкість конструктивних елементів прибудови прийнятими конструктивними рішеннями, якістю використованих матеріалів та виконаних робіт забезпечені.

Планування квартири № 2 до здійснення прибудови не відповідало вимогам ДБН 79-92 "Житлові будинки для індивідуальних забудовників України". Виконана прибудова дозволила вправити планування квартири № 2. Негативного впливу виконаної до квартири № 2 прибудови на загальний технічний стан будинку не виявлено. Вентиляційні канали з приміщення санвузла, передбачені п. 4. 4 ДБН 79-92 не зменшили нормативну інсоляцію квартири № 4.

Посилання представника ОСОБА_5 на те, що в висновку зазначено, що при добудові вентиляційних каналів їх необхідно підняти на позначку не менше ніж 7, 5... 8, 0 м, тобто влаштування вентиляційних каналів порушує права ОСОБА_5 не приймається до уваги, оскільки відповідно до п. 5. 5 цього висновку, приміщення, розташовані в прибудові, будуть придатні для експлуатації за призначенням і можуть бути прийняті в експлуатацію в установленому порядку після завершення оздоблювальних робіт, добудови вентканалів, встановлення та підключення санітарно-технічних приладів до каналізаційної мережі.

Також на підставі звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Шевченківської районної у м.
Києві державної адміністрації була призначена міжвідомча комісія, яка склала акт огляду кв.
№ АДРЕСА_1 (станом на 15. 09. 2005 р. ) від 17. 11. 2005 р. Даний акт небув затверджений в установленому порядку. Однак, як зазначено в акті, прибудовані приміщення
кухні пл. 9. 1 кв. м. , а колишнє приміщення кухні переобладнано під ванну кімнату

суміщену з вбиральнею. На час огляду оздоблювальні роботи припинені. Конструктивні елементи прибудови дефектів не мають, що свідчить про задовільний рівень виконання робіт. Технічний стан конструкцій та інженерних мереж в кв. № 2 оцінюється як задовільний. Несуча здатність та стійкість конструктивних елементів прибудови забезпечені. Планування кв. 2 до здійснення прибудови не відповідало вимогам ДБН 79 - 92 "Житлові будинки для індивідуальних забудовників України", площа приміщення кухні - 4, 9 кв. м. менше допустимої -8. 0 кв. м. відсутність санітарних приміщень та відповідного обладнання (душова, ванна, унітаз). Виконана прибудова збільшила площу кухні до 9. 1 кв. м. та сприяла влаштуванню суміщеного санвузлу з відповідним обладнанням. Після завершення оздоблювальних робіт, добудови вентканалів, встановлення і підключення сантехприладів, приміщення, розташовані в прибудові, можливо прийняття в експлуатацію в установленому порядку, відповідно до ст. 376 ЦК України.

Посилання представника позивача ШРДА на те, що самочинно збудований будинок
підлягає знесенню позивачем за власний рахунок суд вважає недоведеним, оскільки відповідно до
ч. 4 ст. 376 ЦК України, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво
або за її рахунок, якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності

на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці або якщо це порушує права інших осіб.

Судом встановлено, що ОСОБА_1. та ОСОБА_2 побудували прибудову на земельній ділянці, яка знаходиться у спільному користуванні всіх власників.

ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_15 просять суд зобов'язати ОСОБА_1. та ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 24, 7 кв. м.

Однак, як вбачається з акту міжвідомчої комісії від 17. 11. 2005 р., ОСОБА_16
прибудовані тільки приміщення кухні пл. 9, 1 кв. м. , а під ванну кімнату суміщену з

вбиральнею переобладнано колишнє приміщенні кухні. Тобто, ОСОБА_1. та ОСОБА_2 самовільно зайняли земельну ділянку площею не 24, 7 кв. м, як зазначають треті особи, а ділянку площею 9, 1 кв. м.

Суд не приймає до уваги посилання представника ОСОБА_7 на те, що внаслідок

самовільної прибудови порушуються її права, оскільки вона надала письмову згоду на

прибудову в 2005 р. через декілька років після закінчення її будівництва.

Також суд вважає надуманим твердження 3-х осіб про те, що зведена прибудова порушує права ОСОБА_6, оскільки, як встановлено судом, останній постійно проживає в Росії, будинком та земельною ділянкою не користується, а тому прибудова не може заважати йому чи порушувати його права. При цьому його право власності на належну йому частину будинку не порушується.

Суд розцінює вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про зобов'язання відповідачів знести самочинно збудованої прибудови як наслідок конфліктних стосунків, що склались між ними. Як встановлено судом, прибудова фактично буда завершена в 1996 - 1999 р. і в цей час ОСОБА_5 зі скаргами на будівництво ні в які інстанції не зверталась. Тільки в 2004 р. вона почала звертатись зі скаргами з вимогою знесення прибудови.

Таким чином суд вважає, що при зведенні ОСОБА_1. та ОСОБА_2 самочинної прибудови прав інших осіб порушено не було.

Крім того, як зазначено в ч. 7 ст. 376 ЦК України, за позовом органу державної влади
або місцевого самоврядування суд може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка
здійснила будівництво, провести відповідну перебудову у разі істотного відхилення від

проекту, що суперечить спільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного

порушення будівельних норм і правил.

Позивач ШРДА не надав суду даних про те, що позивач вчинив будівництво з істотним відхиленням від проекту, що суперечить спільним інтересам або порушує права інших осіб, або з істотним порушення будівельних норм і правил.

Тому суд вважає, що позовні вимоги Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про зобов'язання ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за свій рахунок знести самовільно збудовану прибудову не обгрунтовані та безпідставні, а тому задоволенню не підлягають.

Також не підлягають задоволенню і вимоги 3-х осіб ОСОБА_5, ОСОБА_2,

ОСОБА_8 та ОСОБА_10 про зобов'язання ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за свій рахунок знести самовільно збудовану прибудову, повернути у загальне користування самовільно зайняту земельну ділянку площею 24, 7 кв. м. і привести її у придатний для використання стан.

Вимоги 3-х осіб щодо визнання збудованої прибудови самочинним будівництвом задоволенню не підлягають, оскільки той факт що дана прибудова є самочинно збудованою ніким не оспорюється і додаткового встановлення рішенням суду не потребує.

Крім того, в судовому засіданні не встановлено, що з вини ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 третім особам ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 завдано моральної шкоди. Дані позовні вимоги не обгрунтовані і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 374 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Оскільки відповідно до ст. 376 ЦК України, на вимогу власника земельної ділянки суд
може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній,

якщо це не порушує права інших осіб, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання за ними права власності на споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, позначені в технічному паспорті на цей будинок: 2-1 коридор (5. 8 кв. м. ), 2-2 сан вузол (7, 8 кв. м. ), 2-6 кухня (9, 1 кв. м. ), обгрунтованими та такими що підлягають на задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 60, 212 - 215 ЦПК України, ст. 374, 376 ЦК
України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-і особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про знесення самочинно збудованої прибудови відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-і особи: ОСОБА_7, Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація про знесення самочинно збудованої прибудови, повернення зайнятої земельної ділянки та стягнення моральної шкоди відмовити.

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Шевченківської районної у
м. Києві державної адміністрації, 3-і особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
ОСОБА_7, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права

власності на об'єкти нерухомого майна про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності на споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, позначені в технічному паспорті на цей будинок: 2-1 коридор (5. 8 кв. м. ), 2-2 сан вузол (7, 8 кв. м. ), 2-6 кухня (9, 1 кв. м. ).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.

При цьому заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.