ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
04 березня 2010 року 11:19 № 2а-14297/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді
Каракашьяна С.К., суддів Васильченко І.П., Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Попові В.С., за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1,
від відповідача 1,2:Гаркуші К.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_1 що діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2
до Державної податкової адміністрації України
Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва
про зобов’язати вчинити певні дії.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 04.03.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової адміністрації України та державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про визнання права на проживання без ідентифікаційного номеру, а саме:
- зобов’язати Державну податкову адміністрацію України та державну податкову інспекцію у Дніпровському районі м.Києва здійснювати в подальшому облік позивачів, як платника податків та інших обов’язкових платежів, за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, іменем та по-батькові та за місцем проживання);
- зобов’язати державну податкову інспекцію у Дніпровському районі м.Києва анулювати раніше проведений згідно Наказу №602/1226 від 19 жовтня 2004 року запис в паспорті ОСОБА_1 про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера;
- зобов’язати державну податкову інспекцію у Дніпровському районі м.Києва скасувати інформацію про ОСОБА_1, що була надана до державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва, згідно Наказу №602/1226 від 19 жовтня 2004року;
- зобов’язати державну податкову інспекцію у Дніпровському районі міста Києва проставити у паспорті ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою;
- зобов’язати державну податкову інспекцію у Дніпровському районі м.Києва не вносити інформацію до Державного реєстру фізичних осіб –платників податків та інших обов’язкових платежів та не надавати ідентифікаційний номер ОСОБА_2.;
- зобов’язати державну податкову адміністрацію України не вносити в Державний реєстр дані щодо ОСОБА_2
Позовні вимоги обґрунтовано порушеннями відповідачами приписів Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів»та права позивача здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру за раніше встановленою формою обліку.
Представник відповідачів проти позову заперечив з посиланням на те, що позивачами не була дотримана процедура, визначена Порядком унесення та анулювання відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 №602/1226, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2004 за №1345/9944.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, що діє в своїх інтересах та інтересах свого сина ОСОБА_2, звернулась із заявою до ДПА України, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про зобов'язання виключити всю інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; здійснювати в подальшому облік ОСОБА_1, ОСОБА_2 за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номеру; анулювати раніше проведений запис в паспорті ОСОБА_1 про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера; зобов'язати ДПІ у Дніпровському районі м. Києва не вносити інформацію до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та не надавати ідентифікаційний номер Помозову Василю Олександровичу.
Державна податкова адміністрація України, надаючи відповіді на заяви ОСОБА_1 своїми листами від 15.10.2009 №4882/П/29-2115 та від 15.10.2009 № 4878/П/29-2115 відповідно, повідомила, що для вчинення відповідних дій позивачеві необхідно звернутися до органу державної податкової служби за місцем його реєстрації відповідно до Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 №602/1226, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2004 за №1345/9944, а що стосується відмови від ідентифікаційного номера неповнолітніми особами, повідомлено наступне: що особи віком до 16 років здебільшого не отримують доходів та не підпадають під означення податків. Відповідно, до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів включається відомості тільки про тих малолітніх або неповнолітніх осіб, які мають об’єкти оподаткування і зобов’язані сплачувати податки. І тому, якщо неповнолітня особа має ідентифікаційний номер, то відмовитись від нього зможе після досягнення нею 16-річного віку та отримання паспорта громадянина України.
Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва, надаючи відповідь на заяву Помозовій Н.І., своїм листом від 26.10.2009 №1631/п/29-211 повідомила, що для вирішення поставлених заявником питань ій необхідно, відповідно до Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, звернутися до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва (за місцем проживання) для заповнення заяви встановленої форми та подати копії додатків: свідоцтво про народження, паспорт громадянина України, свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності), копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності).
Після проходження визначеної даним Порядком процедури та після видачі довідки з формою №В3, заявнику органом внутрішніх справ буде проставлена відмітка у паспорті (про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера). Виключення ідентифікаційного номера заявника з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб буде здійснюватись програмними засобами відповідною державною податковою інспекцією.
Що стосується вимоги ОСОБА_1 щодо анулювання раніше проведеного згідно Наказу № 602/1226 від 19.10.2004 року запису в паспорті про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було повідомлено, що згідно п.7.1 ст.7 Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків, анулювання відмітки можливе лише з метою повторного отримання ідентифікаційного номера. В такому випадку особа, яка через свої релігійні або інші переконання офіційно відмовилася від ідентифікаційного номера, а через деякий час змінила свої переконання і бажає отримати ідентифікаційний номер, подає до органу державної податкової служби за своїм місцем реєстрації паспорт громадянина України, в якому наявна відмітка, та заяву в довільній формі з викладенням свого прохання анулювати попередньо внесену відмітку. Інших підстав анулювання відмітки про наявність права здійснювати будь - які платежі без ідентифікаційного номера не передбачено.
Також, відповідно до Примірної інструкції з діловодства, затвердженою Постановою Кабміну України від 17.10.1997 р. №1153, для карток за формою 1 ДР встановлено строк зберігання - 3 роки, після спливу якого вони знищуються.
Враховуючи, що ОСОБА_1, що діє в інтересах свого сина, не звернулася до ДПІ у Дніпровському районі для вирішення вищезазначеного питання і не підтвердила надання органу державної податкової служби необхідного комплекту документів, у зв'язку з чим право вимагати не вносити інформацію та не надавати ідентифікаційний номер дитині у позивача не виникло.
Відповідно до норм Порядку, заявнику було направлено лист-запрошення, яким роз'яснено порядок вирішення даного питання, встановлений Порядком, а саме: запрошено особисто з'явитися до інспекції з необхідними документами у визначений для прийому час.
Однак, як свідчать пояснення відповідача та матеріали справи, на даний час позивач до інспекції не з'явився, відповідних документів не надав.
Аналізуючи викладені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Згідно статті 1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів»від 22.12.1994 №320/94-ВР, Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів (далі - Державний реєстр) - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України.
Для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Положеннями частини другої статті 5 названого Закону встановлено, що до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Відповідно до частини третьої цієї ж статті, реєстрація фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів проводиться державними податковими інспекціями по районах, районах у містах і містах без районного поділу за місцем постійного проживання платників, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.
З метою виконання положень Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів»та врегулювання питання щодо внесення відмітки до паспорта громадянина України, який через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера, розроблений Порядок унесення та анулювання відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, який затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 №602/1226 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.10.2004 за №1345/9944 (далі за текстом - Порядок).
Відповідно до пунктів 1.2 та 1.5 Порядку, відмітка вноситься до паспорта громадянина України. Особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, у разі наявності в неї ідентифікаційного номера, повідомляє у формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації. Форму заяви наведено в додатку 2 до Порядку.
При цьому, пунктом 2.2 Порядку встановлено, що особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, пред'являє до органу державної податкової служби: свідоцтво про народження, паспорт громадянина України, свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності), копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності).
Відповідно до розділу 3 Порядку, посадова особа органу державної податкової служби отримує заповнену заяву з додатком. У разі відсутності розбіжностей між даними заяви та пред'явленими документами посадова особа приймає заяву, про що робить відповідний запис на заяві та формує особову справу. Після прийняття заяви орган державної податкової служби за місцем реєстрації особи проводить перевірку наявності інформації про особу в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (далі - ДРФО) щодо достовірності поданих даних. У термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви орган державної податкової служби надає заявнику довідку, форму якої наведено в додатку 3 до Порядку, або відмовляє в наданні такої довідки із зазначенням причин відмови. Термін дії довідки - 30 календарних днів.
Положеннями розділів 4 та 5 Порядку визначено, що фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою №В3 та паспорт громадянина України. За результатом розгляду звернення, у разі відсутності невідповідностей посадова особа вносить на 7 - 9 сторінку паспорта відмітку, зміст та форму якої наведено в додатку 4 Порядку («Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера», із зазначенням прізвище, ім'я та по батькові і підпису посадової особи, дати, номеру довідки за формою №В3).
Відповідно до пункту 6.1 Порядку, після надходження відривного корінця до форми №В3 від органу внутрішніх справ щодо внесення відмітки до паспорта громадянина, посадова особа органу державної податкової служби протягом двох тижнів учиняє відповідні дії щодо внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
З матеріалів справи вбачається, та не заперечується позивачем, що ОСОБА_2 не звертався до органу державної податкової служби за своїм місцем реєстрації з відповідною заявою та необхідними документами.
За відсутності відповідної заяви ОСОБА_2 та недотриманням відповідного порядку вирішення питання щодо відмови від ідентифікаційного номера, органами державної податкової служби не розглядалось по суті зазначене питання.
А тому суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог до державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва.
В свою чергу, суд вважає необхідним зазначити, що вимога зобов’язати державну податкову інспекцію у Дніпровському районі міста Києва анулювати запис в паспорті та інформацію про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та проставити у паспорті позивачів відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою, не підлягає задоволенню. Оскільки порядком чітко встановлено, що відмітки про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера вносяться відповідним органом внутрішніх справ (завірення гербовою печаткою не передбачено). Тобто, зазначені вимоги до державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва необґрунтовано сформовані.
Щодо вимог позивача зобов’язати Державну податкову адміністрацію України здійснювати в подальшому облік ОСОБА_1 та ОСОБА_2 –як платників податків та інших обов’язкових платежів, за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера та не вносити в Державний реєстр дані щодо ОСОБА_2, суд дійшов висновку, що вони не підлягають задоволенню, адже попередньо встановлено судом недотримання позивачами положень Порядку. Джерелами формування інформаційного фонду Державного реєстру є, зокрема, дані районних державних податкових інспекцій. Враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у встановленому порядку офіційно не повідомляли відповідний орган державної податкової служби про відмову від ідентифікаційного номера через свої релігійні або інші переконання, у Державної податкової адміністрації України відсутні підстави вчиняти дії з виключення всієї інформації про позивачів з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів.
У відповідності до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 9, 35, 69-71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий Суддя С.К. Каракашьян
Судді І.П. Васильченко
А.Б. Федорчук