У Х В А Л А

                  22 квітня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого -  Ігнатюк Б.Ю.

суддів –   Дроботі В.В., Мацунича М.В.

при секретарі – Олійник А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород  справу за апеляційною скаргою районного відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 3 грудня 2009 року по справі за скаргою Бондарчук О.І. - голови Комітету спілки громадян-співвласників майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства «Спілка Бондарчука» - про визнання неправомірними дій головного державного виконавця Пивоварова Ю.Г. та визнання неправомірною і скасування постанови про зупинення виконавчого провадження ,-

                                  В С Т А Н О В И Л А:  

Зазначеною ухвалою скаргу Бондарчук О.І. задоволено частково: визнано неправомірними дії головного державного виконавця РВ ДВС Ужгородського МРУЮ Пивоварова Ю.Г. /надалі – виконавець/ по прийняттю 4.08.2009 року постанови про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 22-944/05 /надалі – виконавчий лист/, виданого Ужгородським міськрайонним судом 15.04.2009 року; зазначену постанову визнано неправомірною та скасовано; зобов’язано Пивоварова Ю.Г. провести негайне виконання вказаного виконавчого листа в порядку, визначеному ст.76 ЗУ «Про виконавче провадження».

РВ ДВС Ужгородського МРУЮ порушив питання про скасування ухвали суду та ухвалення рішення про відмову у задоволенні скарги.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду обставинам справи.

В судовому засіданні представник апелянта скаргу з наведених підстав підтримав.

Бондарчук О.І. вважала, що підстав для задоволення скарги немає.

Заслухавши доповідача, осіб, які приймали участь у судовому засіданні та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Виконавче провадження по виконанню виконавчого листа було відкрито 15 травня 2009 року. У процесі його виконання постановою  виконавця від 30 липня 2009 року боржника було оштрафовано. Цю постанову 3 серпня 2009 року боржником було оскаржено до Ужгородського міськрайонного суду і на підставі цього 4 серпня 2009 року прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження.

Скасовуючи постанову від 4 серпня 2009 року суд першої інстанції виходив з того, що станом на 4 серпня 2009 року провадження по скарзі боржника по виконавчому провадженню ще відкрите не було і тому виконавець не вправі був приймати постанову про зупинення виконавчого провадження. І такий висновок є правильним: подання скарги до суду не свідчить про  прийняття її до розгляду цим судом. Саме останнє дає право виконавцю – відповідно до ст.35 ЗУ «Про виконавче провадження» -  зупинити виконавче провадження. Дане твердження достатньо аргументовано в оскаржуваній ухвалі.

Крім цього, слід відмітити, що дії виконавця по прийняттю оскаржуваної постави, як і сама постанова, є неправомірними і тому, що вони не мають безпосереднього відношення до виконання виконавчого листа, а стосуються постанови про оштрафування боржника. Тобто на підставі ст.35 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець мав право зупиняти виконання   постанови про оштрафування боржника у разі скарги на цю постанову, а не виконання виконавчого провадження по виконавчому листу, виданого судом.

Щодо доводів про мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника по спірному виконавчому провадженню, встановленого ухвалою господарського суду, то вони до уваги не приймаються, оскільки не були підставою для прийняття оскаржуваної постанови виконавця та його дій по прийняттю цієї постанови.

 Керуючись ст.ст.307,312  ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу районного відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції відхилити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 3 грудня 2009 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:        

    Судді :