Справа № 11а-512/08 р.
Категорія - ч. 1 ст. 296 КК України
Головуючий у І інстанції Гирич С. В.
Доповідач Перетятько В.О.
УХВАЛА
Іменем України
25 липня 2008 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справа х апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого - Перетятька В. О.;
суддів - Марітчака Т.М., Ревера В.В.;
з участю прокурора - Дудинської Т.М. ;
потерпілого - ОСОБА_1 ;
засудженого - ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляцією ОСОБА_1 на вирок Личаківського районного суду від 13.05.2008 року,
встановила:
Цим вироком:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Львова, українець, громадянин України, з професійно- технічною освітою, одружений, працюючий у Науково-виробничій фірмі „Орус" експедитором, мешканець АДРЕСА_1 раніше не судимий,
засуджений за ч. 1 ст. 296 КК України на 1 (один) рік 6 місяців обмеження волі.
Згідно зі ст. ст. 75 КК України ОСОБА_2 3вільнений від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком на 1 рік та покладанням обов'язку не змінювати постійне місце проживання без відома органів кримінально-виконавчої установи, куди періодично зявлятись для реєстрації. Знаходиться на підписці про невиїзд.
Питання з речовими доказами вирішено згідно з вимогами закону.
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 4.12.2007 року біля 01 год. 15 хв., перебуваючи на подвір'ї перед житловим будинком по АДРЕСА_1, умисно, грубо порушив громадський порядок і виражаючи явну неповагу до суспільства, скоїв злісні хуліганські дії, які за своїм змістом відзначаються особливою зухвалістю і полягали у тому, що ОСОБА_2, після того, як потерпілий ОСОБА_1 зробив йому зауваження за те, що він справляв природні потреби на подвір'ї будинку, став виражатися на адресу потерпілого нецензурними словами, безпричинно наніс удар рукою в голову потерпілому, кинув на землю, порвав футболку. Коли потерпілий зайшов у коридор квартири та намагався закрити двері, ОСОБА_2 підібраною на місці події палицею, став наносити удари по дверях квартири, під час чого наніс декілька ударів по руці потерпілого. Хуліганські дії засудженого тривали біля 15 хв. в результаті чого порушено спокій потерпілого та його членів сім'ї, потерпілому заподіяно легкі тілесні ушкодження.
В апеляції потерпілий просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. Вказує на свою незгоду з вироком суду в частині кваліфікації дій засудженого та призначеного йому покарання. Посилається на те, що внаслідок винесення суддею в ході розгляду справи таких постанов судових засідань як: постанова про попередній розгляд справи та призначення справи до розгляду від 14.02.2008 року, постанова судового засідання від 06.03.2008 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_1 про повернення справи на додаткове розслідування за безпідставністю, постанову суду від 31.03.2008 року про відмову в задоволенні його клопотання про відвід головуючому по справі судді Гиричу С. В., постанова суду, якою відхилено клопотання потерпілого ОСОБА_1 про об'єднання у одне провадження з кримінальною справою про звинувачення ОСОБА_2 3а ст. 296 ч. 1 КК України поданого ним до суду цивільного позову про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок скоєного ОСОБА_2 3лочину від 13.05.2008 року - грубо порушено права потерпілого в зв'язку з чим просить вказані постанови судового засідання скасувати.
Заслухавши доповідача, потерпілого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, міркування прокурора Дудинської Т.М. про залишення вироку та постанов суду без зміни, засудженого ОСОБА_2. який просить апеляцію засудженого залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілого до задоволення не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.
Цивільний позов може пред'являтися як під час досудового слідства і дізнання, так і під час судового розгляду справи, але до початку судового слідства.
Особа, яка не пред'являла цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред'являти в порядку цивільного судочинства.
Потерпілий в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що його не було повідомлено про час попереднього розгляду справи і дати призначення справи до судового розгляду, що унеможливило вчасну подачу ним позовної заяви про відшкодування заподіяної злочином шкоди і як наслідок 06.03.2008 року в судовому засіданні йому було відмовлено в задоволенні клопотання про долучення до матеріалів кримінальної справи його позовної заяви. Дане рішення суду не виключає можливості звернення потерпілого до суду першої інстанції з даним позовом для його вирішення в порядку цивільного судочинства.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що неподання вчасно потерпілим позовної заяви не з його вини, внаслідок чого відмовлено в її долученні до кримінальної справи і неприйняття по ній судом рішення і тим самим „зменшення ваги вироку" судова колегія вважає безпідставним.
Разом з тим, в апеляційній скарзі потерпілий просить скасувати постанову судового засідання від 13.05.2008 року, якою відхилено клопотання ОСОБА_1 від 21.03.2008 року про об'єднання у одне провадження з кримінальною справою про обвинувачення ОСОБА_2 3а ч. 1 ст. 296 ч. 1 КК України поданого ним до суду цивільного позову про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок скоєного відносно нього ОСОБА_2 3лочину.
На думку колегії суддів, дане рішення суду повністю відповідає вимогам закону, оскільки як вбачається з матеріалів справи, цивільний позов ОСОБА_1 поданий з порушенням вимог ст. 28 ч.3 КПК України після початку судового слідства по справі, а тому судом відмовлено в його долучені до матеріалів даної кримінальної справи і прийнятті до провадження. Судом обгрунтовано прийняте рішення про безпідставність даного клопотання, оскільки КПК України не передбачає підстав для об'єднання даного цивільного позову із кримінальною справою.
В апеляційній скарзі потерпілим оспорюється кваліфікація дій засудженого ОСОБА_2, за ст. 296 ч. 1 КК України, вбачаючи в його діях склад злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України і в зв'зку з тим, просить кримінальну справу повернути на додаткове розслідування.
Проаналізувавши докази по справі, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про кваліфікацію дій засудженого за ч. 1 ст. 296 КК України. Оскільки він перебуваючи на подвір'ї перед житловим будинком по АДРЕСА_1, умисно, грубо порушив громадський порядок і виражаючи явну неповагу до суспільства, скоїв злісні хуліганські дії, які за своїм змістом відзначаються особливою зухвалістю і полягали в тому, що він виражався на адресу потерпілого нецензурними словами, влаштував із ними сварку, безпричинно заподіяв легкі тілесні ушкодження, порвав одя г. Хуліганські дії засудженого тривали біля 15 хв., в результаті чого було порушено спокій потерпілого та членів сім'ї.
Колегія суддів, так як і суд першої інстанції, вважає необгрунтованим доводи потерпілого про те, що дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч.4 ст. 296 КК України, оскільки під час скоєння злочину він використав для нанесення ударів спеціально пристосований предмет - дерев'яну палку, якою наніс йому декілька ударів по руці, оскільки відповідно до п.П Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 22.12.2006 року „Про судову практику у справа х про хуліганство" роз'яснено, що спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень слід визнавати предмети, які пристосовані винною особою для цієї мети наперед або під час учинення хуліганських дій, а заздалегідь заготовленими - предмети, які хоч і не зазнали якоїсь попередньої обробки, але ще до початку хуліганства були виготовлені винним для зазначеної мети.
Аналізом матеріалів справи встановлено, що дерев'яний брусок засуджений підібрав на місці злочину, де знаходилось будівельне сміття і він не відноситься до предметів, які спеціально пристосовані для нанесення тілесних пошкоджень потерпілому. В зв'язку з тим доводи викладені в апеляційній скарзі потерпілим ОСОБА_1, якими він обгрунтовує, на його думку, правильність кваліфікації дій останнього за ч.4 ст. 296 КК України, колегія суддів вважає необгрунтованими і надуманими потерпілим, які абсолютно не базуються на вимогах чинного законодавства. Таким чином, колегія суддів при перевірці справи не виявила підстав для направлення справи на додаткове розслідування в зв'язку з виявленням в діях ОСОБА_2 ознак більш тяжкого злочину, ніж того за вчинення якого його було визнано винним.
Колегія суддів при перевірці справи не виявила допущених істотних порушень кримінально-процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які тягнули б за собою скасування чи зміну вироку щодо ОСОБА_2
Покарання засудженому ОСОБА_2 призначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України, яке відповідає характеру тяжкості вчиненого злочину і даним про особу засудженого. Обране судом покарання у межах санкції статті, за якою ОСОБА_2 3асуджений, є необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження нових злочинів, що з достатньою повнотою мотивовано судом у вироку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вимагаючи скасування постанови суду від 31.03.2008 року покликається на безпідставність відхилення головою Личаківського районного суду його клопотання про відвід головуючому судді по даній кримінальній справі ОСОБА_3 В заяві про відвід останній вказує на грубе порушення суддею права потерпілого, зокрема в зв'язку з відмовою в прийнятті до провадження його позовної заяви. Аналізуючи матеріали кримінальної справи, колегія суддів приходить до висновку, що головою Личаківського районного суду прийнято обгрунтоване рішення про відмову в задоволенні вказаного клопотання за його безпідставністю, в зв'язку з відсутністю обставин, передбачених ст. 54 КПК України, що виключають участь цього судді у розгляді справи, зокрема не знайшло свого підтвердження те, що суддя зловживає своїми права, перешкоджає встановленню істини по справі. Наведені ОСОБА_1 в заяві про відвід обставини, голова суду обгрунтовано, на думку колегії суддів, визнав надуманими.
З врахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задовольняння апеляції потерпілого ОСОБА_1 та скасування вироку з направленням справи на додаткове розслідування.
Ураховуючи наведене і керуючись ст. ст. 362, 365, 366 КПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Личаківського районного суду м. Львова від 13 травня 2008 року щодо ОСОБА_2 та постанови суду, а саме: про попередній розгляд справи від 14.02.2008 року, постанову, якою відхилення клопотання потерпілого ОСОБА_1 про повернення справи на додаткове розслідування від 06.03.2008 року, постанову про відмову в задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_1 про відвід головуючому по справі судді Гиричу С. В. від 31.03.2008 року, постанову суду, якою відхилено клопотання потерпілого ОСОБА_1 про об'єднання у одне провадження з кримінальною справою про звинувачення ОСОБА_2 3а ст. 296 ч. 1 КК України поданого ним до суду цивільного позову про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок скоєного ОСОБА_2 3лочину від 13.05.2008 року - залишити без зміни, а апеляцію потерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення.