Справа №22ц-2243/08

Суддя першої інстанції Димитров В.І.

Категорія 46

Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого     Козаченка В.І.,

суддів:     Довжук Т.С., Мурлигіної О.Я.,

при секретарі судового засідання Штапенко Ю.Д.

за участю: позивачки ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_6

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 серпня 2008 р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИЛА:

16 вересня 2005 р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання спільним сумісним майном подружжя незавершене будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 визнати за нею та відповідачем право власності за кожним на 1/2 частину вказаної нерухомості, а також визнати за кожним з них право приватної власності на 1/2 частину земельної ділянки, на якій розташований зазначений будинок.

Крім того, в уточненому позові позивачка просила виключити зі складу майна, набутого подружжям під час шлюбу, трикімнатну квартиру АДРЕСА_1

В позові позивачка зазначала, що з 24 липня 1986 р. по 21 січня 2003 р. вона перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох дітей. За час спільного життя вони на земельній ділянці розміром 1000 кв. м, яка передана у власність відповідачу за рішенням Миколаївського міськвиконкому від 29 серпня 1997 p., побудували указаний жилий будинок, готовність якого складає 78%,

Оскільки відповідач не бажає добровільно розділити вказане майно, то позивачка просила суд провести його поділ, виділивши їй при цьому, як половину будинку, так і половину зазначеної земельної ділянки. В уточненому позові вона просила також зобов'язати відповідача не чинити їй перешкод у користуванні зазначеним майном.

Крім того, вона вважає, що вказана вище трикімнатна квартира та автомобіль ИЖ 2717230, випуску 2002 р., р.н. НОМЕР_1, були придбані нею вже після припинення шлюбних відносин з відповідачем, а тому належать лише їй і не підлягають поділу.

В свою чергу, 01 листопада 2007 р. відповідач подав зустрічний позов, вимагаючи включити до складу майна, яке підлягає поділу, названі вище квартиру та автомобіль, а також пральну машину „Самсунг" - 2500 грн., холодильник - 3100 грн., газову плиту -900 грн., мікрохвильову піч - 500 грн., кухонний меблевий гарнітур - 2500 грн., кухонний меблевий набір м'який куточок - 1000 грн., телевізор - 1000 грн., набір корпусних меблів - 3200 грн., меблевий набір м'який куточок - 2500 грн., персональний комп'ютер - 4500 грн., бойлер - 1400 грн., диван - 1000 грн., два килими, вартістю 2000 грн. і 1500 грн., телефон - 600 грн. відеокамеру - 1500 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 серпня 2008 p., як первісний так і зустрічний позов залишені без задоволення.

В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невірну оцінку доказів, неправильне застосування норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, просила оскаржене рішення скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити лише її позовні вимоги.

Вислухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, позивачкою, крім вимог про поділ земельної ділянки та незавершеного будівництвом житлового будинку, ставилось також питання про визнання такою, що не є спільним майном подружжя, зазначеної квартири. В уточненому позові вона просила суд також зобов'язати відповідача не чинити їй перешкод у користуванні зазначеним майном.

Крім того, в зустрічному позові, який місцевий суд розглядав одночасно з первісним позовом, відповідач просив суд включити до майна, яке підлягає поділу, крім названих квартири та автомобіля, ще 16 предметів майна домашнього вжитку, загальною вартістю 29700 грн.

Разом з тим, як видно з оскарженого рішення, суд першої інстанції не розглянув і не вирішив по суті позовні вимоги позивачки про визнання такою, що не є спільним майном подружжя спірної квартири та не визначився з вимогами про зобов'язання відповідача не чинити їй перешкод у користуванні зазначеним майном.

До того ж, суд не розглянув і не вирішив вимоги відповідача про включення до складу майна, яке підлягає поділу між подружжям, 16 предметів майна домашнього вжитку, загальною вартістю 29700 грн.

Виправити такі недоліки шляхом ухвалення додаткового рішення неможливо, оскільки суд першої інстанції не розглядав зазначені вимоги і не виклав у рішенні свої розсуди з цього приводу.

В той же час, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає безумовному скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений шляхом ухвалення додаткового рішення судом першої інстанції.

За таких обставин, оскаржене рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково. Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 серпня 2008 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.