Справа №22 Ц- 2143/2008р.

Суддя 1-ї інстанції: Волкова O.I.

Категорія-39

Суддя-доповідач апеляційного суду Галущенко О. І.

УXВАЛА

05 листопада 2008 р.     Судова колегія судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої:     Галущенка О.І.

суддів:     Шолох З.Л.

Колосовського СЮ.

при секретарі:     Фірсовій Т.В.

за участю:

позивача -     ОСОБА_3

відповідача -     ОСОБА_4

представника-  Коробкової О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за

апеляційними скаргами

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 03.07.2007 р., у справі за

позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди та за

зустрічним позовом

ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

07.05.2007 р. ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_4 Б про відшкодування моральної шкоди, завданої поширенням відомостей, які принижують честь та гідність працівника міліції

Позивач зазначав, що він обіймає посаду дізнавача ВОД Южноукраїнського MB УМВС України в Миколаївській області.

19.04.2007 р. відповідач звернувся зі скаргою до прокурора м. Южноукраїнська, в якій зазначив про його побиття саме ОСОБА_3 у його службовому кабінеті у відділку міліції.

За даною скаргою проводилася прокурорська перевірка, за результатами якої винесена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом побиття за відсутністю складу злочину.

Відомості поширені в скарзі є недостовірними і такими, що принижують честь та гідність його як працівника міліції.

Поширенням недостовірних відомостей йому задано моральної шкоди, розмір якої він оцінює в сумі 3000 грн.

04.06.2007 р. ОСОБА_4 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_3 посилаючись на те, що останній побив його при виконанні службових обов'язків, завдавши тілесних ушкоджень.

Зазначеними діями йому нанесено моральної шкоди, яку він оцінює у розмірі 5000 грн.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 03.07.2007 р. постановлено про відмову у задоволенні позовних вимог сторін.

В апеляційних скаргах позивач та відповідач ставлять питання про скасування рішення, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та вимогам закону.

Перевіряючи законність та обгрунтованність рішення в межах оскарження, визначених ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.04.2007 р. ОСОБА_4 звернувся до прокуратури м. Южноукраїнська зі скаргою на неправомірні дії дізнавача Южноукраїнського MB УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_3, посилаючись на те, що останній побив його при виконанні службових обов'язків, завдавши тілесних ушкоджень.

За даною скаргою в порядку кримінального судочинства проводилася прокурорська перевірка, за результатами якої винесена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом побиття за відсутністю події злочину, тобто перевищення влади або службових повноважень чи примушування давати показання.

Звертаючись з позовом про відшкодування моральної шкоди та посилаючись на доведеність показами свідків та висновком медичного дослідження факту його побиття працівником міліції підчас виконання службових обов'язків, відповідач фактично вимагає доведення в порядку цивільного судочинства факту скоєння представником влади дій, які створюють склад злочину, передбаченого ст.365 КК України, в той час, як зазначений факт підлягає доведенню лише в порядку, визначеному КПК України та виключно вироком суду.

В матеріалах справи відсутні докази того, що факт, на який ОСОБА_4 посилається, як на підставу відшкодування моральної шкоди, встановлено вироком суду.

Встановивши зазначені обставини на підставі достовірних доказів, суд прийшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для відшкодування відповідачу моральної шкоди.

Обґрунтовано відмовлено і позивачу у відшкодуванні моральної шкоди, оскільки звернення особи до правоохоронних органів зі скаргою щодо перевірки правомірності дій працівника міліції щодо неї не може вважатися розповсюдженням недостовірних відомостей, які принижують честь та гідність представника влади.

Такі висновки суду відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного матеріального права і гарантіям свободи слова, передбаченим нормами ст. 10 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, оскільки поширена інформація не стосується випадків обмеження права людини вільно поширювати інформацію про іншу особу, визначених статтею абз. 2 ч.1 ст. 302 ЦК України та п.2 ст. 10 Конвенції.

Доводи ОСОБА_3 про те, що він не виконував функціональних обов'язків щодо ОСОБА_4, а тому його скарга до прокуратури не може бути розцінена як звернення громадянина на захист свого права, є безпідставними та такими, що суперечать дійсним обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам.

Безпідставними являються і доводи апеляційної скарги ОСОБА_4, так як в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази скоєння позивачем дій, які можуть слугувати правовою підставою для відшкодування відповідачу моральної шкоди

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, судова колегія

ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - відхилити, а рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 03.07.2008 р. -залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.