Справа №22 Ц - 2007/ 2008 р.
Головуючий 1-ї інстанції: Ямкова О. О.
Категорія – 56
Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О. І
РІШЕННЯ
Іменем України
05 листопада 2008 р. Судова колегія судової палати в цивільних
справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Галущенка 0.1.
суддів: Шолох З.Л.
Колосовського СЮ.
при секретарі: Фірсовій Т.В. за участю
представників:
відповідачки- Ємельянової Н. В.
позивача- Бойко Н. І.
відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційними скаргами
ОСОБА_4 та Центрального ВДВС ММУЮ на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 08.05.2008 г., у справі за
позовом
ВАТ «Державний Ощадний банк України»» (далі Ощадбанк) до Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ( далі -Центральний ВДВС ММУЮ) та ОСОБА_5 і ОСОБА_4 про виключення майна з акту опису та звільнення його від арешту,
ВСТАНОВИЛА:
17.03.2008 р. Ощадбанк звернувся з позовом до Центрального ВДВС ММУЮ та ОСОБА_5 і ОСОБА_4 про виключення майна з акту опису та звільнення його від арешту.
Позивач зазначав, що 01.02.2007 р. Банк надав кредит ОСОБА_5 у розмірі 62010 грн. для придбання автомобіля «Шевроле Авео» з терміном остаточного повернення кредиту до 31.01.2014 р.
В забезпечення повернення кредиту ОСОБА_5 передав Банку в заставу за договором застави від 01.02.2007 р. автомобіль марки «Шевроле Авео» заставною вартістю 68900 грн.
На цій підставі до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ВЕС №003543 від 31.01.2007 р. внесена відмітка про заборону відчуження автомобіля.
Незважаючи на ці обставини, державний виконавець Центрального ВДВС 13.02.2008 р. описав та наклав арешт на автомобільв порядку виконання виконавчого листа № 2-1-5097, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва 20.11.2007 р. про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 7139 грн.39 коп.
Зазначений транспортний засіб неправомірно включений до акту опису, оскільки він переданий в заставу ВАТ «Державний Ощадний банк України» раніше, ніж виникли боргові зобов'язання ОСОБА_5 перед ОСОБА_4
Посилаючись на ці обставини, позивач просив про звільнення автомобіля від арешту і виключення з акту опису.
Рішенням Центрального районного суду Миколаєва від 08.05.2008 р. позов задоволено та виключено з постанови державного виконавця від 13.02.2008 р. про арешт майна боржника автомобіль марки «Шевроле Авео» № НОМЕР_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставить питання про скасування рішення як необгрунтованого посилаючись на порушення її права на отримання боргу за судовим рішенням, що набрало законної сили.
В апеляційній скарзі Центрального ВДВС також ставиться питання про скасування рішення, з посиланням на невідповідність висновків суду вимогам закону.
Перевіряючи законність та обгрунтованість рішення в межах оскарження, визначених ст. 3003 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню виходячи з таких підстав.
Згідно з вимогами ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» та положень п. п. 5.3.1, 5.3.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, може бути звернено у разі, якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
З матеріалів справи вбачається, що ВАТ «Державний Ощадний банк України» з 01.02.2007 р є обтяжувачем незареєстрованої застави автомобіля марки «Шевроле Авео» № НОМЕР_1., належного ОСОБА_5 та переданого в заставу для забезпечення виконання зобов'язання, яке виникло з наданого йому Банком кредиту.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.10.2007 р. постановлено по стягнення боргу на користь ОСОБА_6 у розмірі 7139 грн.39 коп.
Незважаючи на те, що право застави Банку виникло раніше зазначеного рішення, в той же час з договору застави та довідок про періодичне погашення кредитних зобов'язань видно, що заборгованність ОСОБА_5 перед обтяжувачем є меншою ніж заставна вартість автомобіля.
Посилаючись на те, що заборгованість ОСОБА_5 перед Банком не є меншою розміру предмета застави, суд взяв до уваги обставини, які не мають правового значення для вирішення питання про звернення стягнення на заставлене майно, оскільки в даному випадку, згідно з вищезазначеними положеннями законодавства про виконавче провадження, слід виходити з розміру поточної заборгованості та розміру заставної вартості, яка визначена договором застави.
Встановлене свідчить про невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та вимогам закону, що згідно з приписами п.п.3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, судова колегія
вирішила:
Апеляційні скарги ОСОБА_4 та Центрального ВДВС ММУЮ - задовольнити.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 08.05.2008 р. - скасувати.
Постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ВАТ «Державний Ощадний банк України»» до Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції та ОСОБА_5
і ОСОБА_4 про виключення майна з акту опису та звільнення його від арешту - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.