Справа № 22-1014/08

Категорія:- 5

Головуючий у 1-й інстанції

Зеліско Р.Й.

Доповідач в апел. інстанції

Кіт І.Н.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Кота І.Н.

суддів: Штефаніци Ю. Г., Павлишина О.Ф.

при секретарі: Безп»ятко О.І. розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 08 листопада 2007 року.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін на підтримання
доводів апеляційної скарги і заперечень на неї,

перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 08 листопада 2007р. частково задоволено позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про реальний поділ будинку АДРЕСА_1 й встановлення порядку користування закріпленою за ним ділянкою.

Позивачам ОСОБА_4 та та ОСОБА_5 виділено житлову кімнату 1-3 площею 15, 0 м. кв., а відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_6 виділено житлову кімнату 1-1 площею 16, 1 м. кв. Стягнуто з відповідачів у користь позивачів 151 грн. компенсації за невідповідність розмірів часток. В спільному користуванні сторін залишено кухню площею 9, 9 кв. м, і веранду площею 5, 3 кв. м, житлового будинку, сараї « Г» і « Б», вбиральню « Д «, колодязь « К «, загорожу. Встановлено між сторонами порядок користування земельною ділянкою, закріпленою за будинковолодінням для його обслуговування. Позивачам виділено частину земельної ділянки починаючи із позначеної на плані точки С за ходом годинникової стрілки розмірами( 10, 25м. ; 31, 0м. ; 10, 8м. ; 33, 0м. ) площею 328, 8 кв. м. Відповідачам виділено частину земельної ділянки починаючи від позначеної на плані точки К ( 6, 35м; 25, 4м. ; 5, 6м. ; 3, 4м. ; 31м. ; та 9, 0м. ; 10, 6м. ; 14, 4м. ; 22, 4м. ) площею 328, 8 кв. м. У спільному користуванні сторін залишено частину земельної ділянки площею 342, 4 кв. м. Стягнуто з відповідачів в користь держави судові витрати у справі.

Рішення суду оскаржили відповідачка ОСОБА_3 та позивачі ОСОБА_4 і ОСОБА_5. В апеляційних скаргах покликаються на його незаконність та невідповідність викладених у ньому висновків дійсним обставинам справи.

Зокрема, відповідачка ОСОБА_3 зазначає, що поза увагою та належною оцінкою з боку суду залишились її доводи про те, що вона постійно проживає у спірному будинку разом з донькою та двома її неповнолітніми дітьми. Саме завдяки її зусиллям і коштам будинок підтримується у задовільному технічному стані і є придатним для проживання. Тому просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог й залишити будинковолодіння і закріплену за ним земельну ділянку в користуванні та володінні ОСОБА_3 з покладенням на неї обов»язку по виплаті грошової компенсації іншим співвласникам.

Позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у своїй апеляційній скарзі покликаються на те, що встановлений судом порядок землекористування не відповідає виділеним їм частинам будинку, оскільки надані сторонам у користування частини земельних ділянок безпосередньо не прилягають до виділених їм частин будинку. Тому просять змінити рішення районного суду й поміняти сторони виділеними їм жилими приміщеннями в будинку. У подальшому доповнили апеляційну скаргу вимогою про реальний поділ місць загального користування, шляхом облаштування відповідних перегородок та проведення перепланувань й добудови веранди.

Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред»явлених позовних вимог законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги й скасування оскаржуваного рішення з направленням справи на новий розгляд, оскільки ухвалене судом рішення стосується безпосередніх прав та обов»язків інших осіб, яких не було залучено до участі у справі.

Так, предметом позову, крім проведення реального поділу будинковолодіння АДРЕСА_1 є також вимога про встановлення між сторонами порядку користування земельною ділянкою. Право власності сторін на зазначене будинковолодіння підтверджено копією рішення Жовківського районного суду Львівської області від 03.06.02р. про визнання за кожним із спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 їх батька- ОСОБА_4 по 1/4 частині будинковолодіння, та виданим співвласникам реєстраційним посвідченням про це( а.с. 4-7).

Разом з тим, жодна із сторін в процесі тривалого вирішення спору так і не подала до суду визначених законом правовстановлюючих документів про їх право власності чи користування земельною ділянкою, яка відноситься до земель громадської забудови населеного пункту, а відтак вирішення усіх питань пов»язаних із використанням і розпорядженням нею належить до повноважень Рава-Руської міської ради, згідно із ст. ст. 12, 38-40 ЗК України, яку суд до участі у справі в якості відповідача, як орган місцевого самоврядування не залучив. Участь у справі землевпорядника міської ради Галас Н.І.(а.с. 145) не може вважатись належним виконанням цього обов»язку, оскільки йдеться про права та обов»язки повноважного органу місцевого самоврядування, а не його працівника.

Крім того, в порушення правил ст. 115 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, та роз»яснень, що містяться у п.6 та п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991р. № 7, з наступними змінами і доповненнями « Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок », суд провів реальний поділ будинку не звернувши уваги, що такий можливий лише за умови виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом. Такий виділ може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та препланування будинку, він проводиться лише за наявності дозволу на це виконкому місцевої ради ( ст. 152 ЖК). Як вбачається із наявного у справі висновку № 2957 судової будівельно-технічної експертизи від 12.12.05р.( а.с. 93-105), реальний поділ спірного будинковолодіння можливий лише за умови проведення певних переобладнань, а саме: закладки існуючих дверних прорізів, влаштування нових прорізів, перегородок, та добудови веранди, на що потрібен дозвіл виконкому місцевої ради. Такий конче необхідний з урахуванням останніх експертних досліджень будинку станом на 01.11.07р., згідно яких спірна будівля ремонту і реконструкції не підлягає. ( а.с. 186). Своїм листом від 07.11.07р. № 02-15/681 Рава-Руська міська рада повідомляла про створення депутатської комісії для обстеження спірного будинку, визначення його аварійності й тому просила перенести розгляд справи на інший день (а.с. 192).

У цьому зв»язку, вирішення судом питань про права та обов»язки міської ради щодо предмета спору, без залучення її до участі у справі, робить неможливим залишення в силі оскаржуваного сторонами рішення районного суду, оскільки таке згідно із положеннями п.4 ч. 1 ст. 311 ЦПК підлягає обов»язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи за участю Рава-Руської міської ради, та з дотриманням положень визначених ст. 115 ЦК УРСР, якою регулюються спірні правовідносини, і роз»яснень викладених у п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991р. за № 7, з послідуючими змінами і доповненнями « Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», районному суду належить вирішити спір про можливість проведення реального поділу будинковолодіння й встановлення порядку користування земельною ділянкою з ухваленням законного і обгрунтованого рішення у справі.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УXВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 задоволити частково. Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 08 листопада 2007р. скасувати з направленням справи на новий розгляд до цього ж суду іншим суддею.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили, шляхом подання на неї касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.