Справа № 22ц-1802

Категорія - 48

Головуючий у І інстанції - Горецький А.С.

Доповідач в апеляційній інстанції - Федоришин А.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2008 року м. Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справа х апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого- Каблака П.І,

суддів: Мусіної Т. Г., Федоришина А.В.,

при секретарі - Раб О.В., з участю: адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 22 травня 2008 року, -

встановила:

14 квітня 2008 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом про стягнення із ОСОБА_3 аліментів на утримання їх спільної дитини, до досягнення дитиною повноліття. Позов обгрунтовувала тим, що відповідач в сім'ї не проживає, коштів на утримання дитини, яку вона утримує одна, не надає.

Рішенням від 22 травня 200S року суд першої інстанції позов задовольнив і ухвалив про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 14.04.2008 року. Крім цього, стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення оскаржив відповідач, просить його скасувати в частині стягнення 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) і визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі в мінімальному розмірі. Вважає рішення незаконним і несправедливим, так як суд порушив норми матеріального права, зробив невірний висновок про визнання ним позову. Обгрунтовуючи скаргу, зазначив, що суд не врахував гірший, відносно позивачки, його матеріальний стан, оскільки самостійного заробітку він не має, як студент знаходиться на утриманні батьків, у 2007 році отримав ушкодження здоров'я і потребує періодичного лікування.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2, на підтримання скарги, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає їх безпідставними, а рішення суду першої інстанції законним і тому його слід залишити без змін.

Рішення суду про обов'язок батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття грунтується на вимогах ст. 180 СК України. При цьому висновок суду про ухилення ОСОБА_3 від виконання цього батьківського обов'язку відповідає матеріалам справи.

Визначаючи розмір аліментів в 1/4 доходів відповідача, суд обгрунтовано прийшов до висновку, що ОСОБА_3 за своїм матеріальним станом спроможний сплачувати аліменти на утримання доньки в такому розмірі не залежно від того, що він є студентом.

Зокрема, судом встановлено, що ОСОБА_3 навчається у Великобританії на платній основі, самостійно сплачує за навчання 4450 фунтів стерлінгів за курс тому суд мав підстави вважати про його матеріальну спроможність утримувати дитину, прожитковий мінімум на яку, відповідно до ст.. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», з 1 липня 2008 року становить 680 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач несе витрати на відновлення здоров'я, як підстава для зменшення розміру аліментів, на думку колегії суддів не заслуговує на увагу, оскільки у поданій ним копії довідки про огляд нейрохірургом від 25.10.2007 року вбачається, що йому рекомендовано за наслідками перенесеної черепно-мозкової травми вживати 4 види таблеток лише протягом 15 днів (а.с. 22) та пройти консультацію спеціаліста. Доказів про те, що відповідач поніс матеріальні затрати на проведення консультації та придбання ліків у таких сумах, які б значно погіршили його матеріальне становище, суду не подані.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

На підставі наведеного, керуючись ч. 1 п. 1 ст. 307, 308 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 22 травня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання нею чинності.