АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц -2099/2008 р.     Головуючий по першій інстанції

Категорія: 44     Чепурний В.П.

Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н.І

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 грудня 2008 року     Колегія суддів судової палати в цивільних

справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого     Бурлака В.О.

суддів     Гончар Н.І.,  Корнієнко Н.В

при секретарі     Макарчук Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 липня 2004 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання особи такою,  що втратила право користування житловим приміщенням,  -

встановила:

В квітні 2004 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення,  мотивуючи тим,  що відповідно до свідоцтва виданого Першою Черкаською державною нотаріальною конторою від 29.08.2001 року він є власником АДРЕСА_1  яка раніше належала ОСОБА_5,  який в даній квартирі був зареєстрований разом із сином,  відповідачем по даній справі. Після набуття права власності він тривалий час був позбавлений можливості реалізувати свої права та інтереси як власник,  оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 чинили перешкоди. Рішенням Соснівського районного суду м.  Черкаси від 03.12.2991 року було усунуто перешкоди в користуванні квартирою з боку бувшого власника ОСОБА_5 Через деякий час йому стало відомо,  що в даній квартирі залишився зареєстрованим ОСОБА_3 Просив усунути перешкоди в користуванні майном,  шляхом виселення ОСОБА_3 із вищевказаної квартири.

Заявою від 06.07.2004 року ОСОБА_4 змінив свої позовні вимоги та просив визнати ОСОБА_3 таким,  що втратив право користування АДРЕСА_1

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 липня 2004 року позов ОСОБА_4 задоволено,  ОСОБА_3 визнаний таким,  що втратив право користування вищевказаною квартирою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду як постановлене із порушенням норм матеріального та процесуального права,  оскільки суд розглянув справу у його відсутність,  належним чином не повідомивши його про дату розгляду справи та не з»ясувавши обставини його відсутності в спірній квартирі і прийняте судом рішення суперечить положенням Конституції України та Житловому Кодексу України.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги,  судова колегія приходить до висновку про задоволення скарги з наступних підстав. Відповідно до  ст. . 213 ЦПК України,  рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.  Законним є рішення,  яким суд,  виконавши всі вимоги цивільного судочинства,  вирішив справу згідно з законом.  Обгрунтованим є рішення,  ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин,  на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,  підтверджених тими доказами,  які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення колегія суддів не може вважати законним і обгрунтованим.

В  ст. . 47 Конституції України закріплено право кожного громадянина на житло. Відповідно до ч.3  ст.  9 ЖК України,  виключно з підстав,  передбачених законом може здійснюватись обмеження права користування жилим приміщенням.

Суд першої інстанції поверхнево розглянув дану справу,  оскільки визнаючи ОСОБА_3 таким що втратив право користування жилим приміщенням на підставі  ст. . ст.  71,  72 ЖК України не встановив причину його відсутності в спірній квартирі,  ніяких мір для встановлення місця фактичного перебування відповідача судом не приймались,  свідки по справі не допитувались.

Висновок суду про задоволення позову,  що зазначено лише в резолютивній частині рішення,  не може бути визнаний колегією таким,  що позовні вимоги розглянуті належним чином

Відповідно до п.3  ст.  311 ЦПК України,  яка не суперечить положенням ч.3  ст. . 307 ЦПК України /1964 року/ рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд,  якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб,  які беруть участь у справі,  належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Із матеріалів справи вбачається,  що ОСОБА_3 участі в розгляді Соснівським районним судом м.  Черкаси цивільної справи про визнання його таким,  що втратив право користування АДРЕСА_1 не приймав. Про час і місце судових засідань повідомлений не був,  його розписки про отримання повісток в матеріалах справи відсутні. Направлене на вищевказану адресу повідомлення на ім. »я апелянта поштовим відділенням,  по причині збігу терміну зберігання,  було повернуто на адресу суду з відміткою про його відсутність дома 11.06.2004 року о 10.00 годині.

Із наданої суду довідки від 12 листопада 2008 року апелянт з 24 березня 2002 року по даний час перебуває на стаціонарному лікуванні в Черкаській обласній психіатричній лікарні.

Враховуючи,  що цивільна справа була розглянута судом за відсутності апелянта,  який є відповідачем по справі і не був повідомлений про день та час судового засідання,  колегія суддів вважає,  що дана цивільна справа була розглянута судом з порушенням норм процесуального права,  які ведуть до обов»язкового скасування рішення.

Наявність в матеріалах справи повісток на ім. »я ОСОБА_3 з відмітками майстра РЕУ № 5 про неможливість вручення їх останньому в зв'язку з його не проживанням за даною адресою,  колегія суддів не може розцінювати як повідомлення ОСОБА_3 про день та час судового засідання,  оскільки встановлено,  що в даний час він перебував на лікуванні і фізично не міг отримати таке повідомлення.

Керуючись  ст.   ст.  303,  307,  311,  314,  315     ЦПК України,  колегія суддів,  -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Соснівського районного суду м.  Черкаси від 12 липня 2004 року скасувати,  а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення,  але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.