АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-2073 2008 p.
Головуючий по 1 інстанції Пироженко С. А.
Категорія: № 7
Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2008 р. колегія суддів Судової палати в цивільних справа х апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В. Г.
суддів Василенко Л.І. Демченка В.А.
при секретарі Петренко С. П.
з участю прокурора
адвокатів
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 жовтня 2008 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Держкомзему у м. Черкаси Черкаської області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання незаконною реєстрацію договору купівлі-продажу та анулювання документа, що посвідчує право власності на неї,
встановила:
10.07.2008 р. ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до управління Держкомзему у м. Черкаси Черкаської області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання незаконною реєстрацію договору купівлі-продажу та анулювання документа, що посвідчує право власності на неї.
В обгрунтування заявлених вимог вказала, що управлінням земельних ресурсів 21.06.2007 р. було видано ОСОБА_3 Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку по пров. Рибальському, 25 в м. Черкаси площею 569 кв. м.
Згідно листа управління земельних ресурсів у м. Черкаси від 01.07.2008 р. підставою для видачі Державного акту був договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12.2006 р. Але в п. 4.2 вказаного договору купівлі-продажу зазначено, що підставою для видачі новому власнику Державного акту на право приватної власності земельну ділянку є договір купівлі-продажу і документ про сплату вартості землі, що на її думку, управлінням земельних ресурсів було проігноровано. Як результат, вартість земельної ділянки так і не сплачена до часу звернення в суд, про що ОСОБА_3 неодноразово нагадувалось.
Зважаючи на вказані порушення умов договору купівлі-продажу від 25.12.2006 р. на підставі ст. 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України просила суд анулювати незаконно виданий Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_3. 21.06.2007 р. та реєстрацію договору купівлі-продажу земельної ділянки по пров. Рибальському, 25 в м. Черкаси площею 560 кв. м. від 25.12.2006 р. і відновити її право власності на земельну ділянку. Судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 жовтня 2008 р. в задоволенні позовних вимог позивачці відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені нею позовні вимоги.
При цьому вказується на ті підстави, що і в позовній заяві.
У своїх запереченнях на скаргу управління Держкомзему у м. Черкаси Черкаської області її доводи не визнає, вказавши на їх безпідставність і на законність та обгрунтованість рішення суду.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до відхилення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивачці, районний суд виходив з того, що учасниками договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки були дотримані всі істотні умови договору, тому жодних порушень відповідачем при видачі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку допущено не було.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Згідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що дійсно згідно до договору купівлі - продажу земельної ділянки від 25.12.2006 р. укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та посвідченого нотаріально, ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 купила земельну ділянку площею 560 кв. м., що становить 16/25 частини земельної ділянки площею 870 кв. м., розміщеної на землях, що знаходяться на території Черкаської міської ради по пров. Рибальський № 25, що у м. Черкаси.
У відповідності до п. 2.1 даного договору, продаж земельної ділянки проведено за 168 000 грн., які продавець отримав від покупця до підписання цього договору. Своїм підписом під цим договором продавець ОСОБА_2 підтвердила факт повного розрахунку за продану земельну ділянку і відсутність щодо покупця ОСОБА_3 претензій майнового характеру.
Крім того, п. 4.2 вказаного договору визначено, що право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності на неї (Державного акта про право власності на земельну ділянку) та його державної реєстрації. Цей договір і документ про сплату вартості землі є підставою для видачі новому власнику державного акта на право приватної власності на землю, а. с. 7.
Факт отримання повного розрахунку за продану земельну ділянку ОСОБА_2 від ОСОБА_3 підтверджений і листом приватного нотаріуса Плахи Т.І., яка посвідчувала наведений договір купівлі-продажу а. с. 22.
Даний договір у встановленому законом порядку недійсним не визнаний, а отже є чинним на час вирішення даного спору.
Згідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку виданого ОСОБА_3 від 21.06.2007 р. він їй виданий саме на підставі договору купівлі-продажу від 25.12.2006 р. № 12870 а. с. 5.
Позивачка, в заявленому позові, просила суд анулювати незаконно виданий державний акт на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_3 21.06.2007 р. та реєстрацію договору купівлі-продажу земельної ділянки по пров. Рибальському, 25 площею 560 кв. м. від 25.12.2006 р. і відновити її право власності на земельну ділянку. При цьому, будь яких вимог, з їх обгрунтуванням, стосовно самого договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки, який і породжував оскаржувані наслідки не заявляла.
Крім того, норми матеріального права на які при зверненні до суду посилається позивачка, а саме ст. 152 ЗК України, передбачає способи захисту порушених прав власників земельних ділянок або землекористувачів, проте позивачка продавши спірну земельну ділянку перестала бути її власником.
Таким чином, суд першої інстанції з'ясувавши, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при укладанні договору купівлі-продажу земельної ділянки був здійснений повний розрахунок за продану земельну ділянку, в наслідок чого ОСОБА_3, у виконання умов договору, було одержано документ, який посвідчує дане право, а саме Державний акт на право власності на земельну ділянку та при цьому будь-яких порушень з боку відповідача, при здійснені ним покладених на нього обов'язків, виявлено не було, обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог позивачки.
Доводи апелянта, викладені в скарзі, не спростовують висновків суду, а тому не є підставою для скасування рішення суду.
Рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 жовтня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.