Справа № 22ц-1282

Категорія - 42

Головуючий у І інстанції - Шеремета ГЛ.

Доповідач в апеляційній інстанції- Федоришин А.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2008 року м. Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справа х апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - Богонюка М. Я.,
суддів: Шашкіної С А., Федоришина А.В.,

при секретарі - Жаровській І.К., з участю: ОСОБА_2, . ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 5 листопада 2007 року, -

встановила:

ОСОБА_3 звернулась із позовом до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 у м. Львові, яку вона купила у нього у 2004 році та виселення його з цього жилого приміщення.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова позов ОСОБА_3 було задоволено повністю.

Рішення оскаржив ОСОБА_2 Просить його скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 Покликається на те, що суд допустив невідповідність висновків обставинам справи. Обгрунтовуючи скаргу ОСОБА_2 зазначив, що суд ухвалив рішення на підставі помилкового висновку про укладення з позивачкою договору купівлі-продажу спірного житла, хоч за юридичною природою це був договір довічного утримання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 на підтримання скарги та ОСОБА_3 про її безпідставність, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції законним і тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Із договору купівлі-продажу квартири випливає, що 16.01.2004 року ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3. купила квартиру АДРЕСА_1 і право власності на квартиру у ОСОБА_3 виникає з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Зазначений договір був посвідчений нотаріусом у цей же день.

25 лютого 2004 року Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки було зареєстровано право власності ОСОБА_3 на зазначену квартиру.

Відповідно до рішення Личаківського районного суду Львівської області від 7 грудня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання зазначеного договору купівлі-продажу квартири недійсним відмовлено. Це рішення набрало законної сили і є чинним.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких даних колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно обгрунтовував своє рішення на підставі договору купівлі-продажу квартири між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 16 січня 2004 року. При цьому вірно зазначив, що ОСОБА_3 є власником майна і тому вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Висновок суду про обов'язок відповідача звільнити квартиру у момент пред'явлення вимоги позивачкою, грунтується на ст. 530 ЦПК України і оскільки ОСОБА_7 відмовився добровільно виконати зобов'язання, то правильно прийняв рішення про його виселення в примусовому порядку.

Так як суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи і зробив вірний висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то це рішення слід залишити без змін а апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

На підставі наведеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 5 листопада 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання чинності.