Справа 22ц-20361 /09
Категорія - 26 (Ш)
Головуючий у першій інстанції Грищенко Н.М.
Доповідач Барильська А.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Ляховської І.Є., суддів - Барильської А.П.Дарнаух В.В. при секретарі - Лебедін О.Ю.
за участю представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - Лутоніної Надії Володимирівни, позивача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 19 листопада 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом та просив стягнути з відповідача на його користь 75 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 19 листопада 2008 року позов задоволено частково: стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі - Фонд) на користь ОСОБА_3 34 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з відповідача 1, 50 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі Фонд ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким просить відмовити позивачу у позові, оскільки оскільки суд не врахував, що на підставі ч.27 ст. 77 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік" з 01.01.2006 року призупинена дія абзацу четвертого, статті 1 (в частині відшкодування моральної шкоди), підпункту "е" пункту 1 частини 1 ст. 21, частини 3 ст. 28, частини 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності", _ надалі -Закону), а, також, на підставі п.22 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", зупинено дію абзацу 4 ст. 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку, підпункту "е" п.1 ч. 1 ст. 21, ч.3 ст. 28, абзацу 10 п.7 ч.7 ст. 17 та п.7 ч. 1 ст. 22, ч.3 ст. 34 Закону, а з 01 січня 2008 рік зазначені виплати; не взято до уваги, що позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди; не застосовано тримісячний термін позовної давності та порушено норми процесуального права.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 1985 року на протязі 18 років 11 місяців позивач працював у шкідливих умовах праці.
Висновком МСЕК від 03.08.2004 року позивачу первинно було встановлено 30 % втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням та інвалідність третьої групи. Висновком МСЕК віді 1.10.2005 року позивачу повторно встановлено 30 % втрати професійної працездатності, безстроково.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано керувався ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, що призвели втрату працездатності», яка передбачає відшкодування Фондом моральної шкоди за наявності факту його спричинення.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним
захворюванням, встановлений в судовому засіданні. Позивач обмежений в роботі по
дому, переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.
У зв"язку з чим доводи апеляційної скарги стосовно не надання позивачем доказів спричинення йому моральної шкоди; не можуть бути взяті колегією суддів до уваги.
Висновок суду про відшкодування позивачу з боку відповідача моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 27.01.2004 року № 1-рп2004р. відповідно до якого, громадяни, котрим встановлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.
Доводи відповідача про те, що суд не врахував, що на підставі ч.27 ст. 77 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік" з 01.01.2006 року призупинена дія абзацу четвертого, статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди), підпункту "є" пункту 1 частини 1 ст. 21, частини 3 ст. 28, частини 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності", _ надалі -Закону), а, також, на підставі п.22 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", зупинено дію абзацу 4 ст. 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку, підпункту "є" п.1 ч. 1 ст. 21, ч.3 ст. 28, абзацу 10 п.7 ч.7 ст. 17 та п.7 ч. 1 ст. 22, ч.3 ст. 34 Закону, а з 01 січня 2008 рік зазначені виплати припинено; є безпідставними, оскільки позивачу втрата професійної працездатності вперше встановлена висновком МСЕК від 03.08.2004року, тобто правовідносини сторін виникли за чинності зазначених норм цього Закону.
Однак, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справа х про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили. Суд не врахував ступінь фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, а також конкретних обставин по справі, і наслідків, що наступили.
Суд не взяв до уваги, що відсоток втрати професійної працездатності залишається незмінним з 2004 року, наявність медичних протипоказань на певні види робіт не позбавляють позивача можливості працевлаштування. Влаштовуючись на роботу, позивач був обізнаний щодо шкідливих умов праці.
За таких обставин, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер отриманого позивачем професійного захворювання, і пов"язані з ним фізичні і моральні страждання позивача, інтенсивність і довготривалість фізичних і психічних страждань позивача, істотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, і наслідків, що наступили, та, вважає необхідним змінити рішення суду, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача з 34000грн. до 6 000 грн..
Керуючись ст. ст. 303, 307, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити частково.
Змінити рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 19 листопада 2008 року, зменшивши суму відшкодування моральної шкоди, стягнуту з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_3 з 34 000 грн. до 6 000 грн..
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.