Справа № 22ц-20083
Категорія 26 (1)
Головуючий в 1 інстанції
Демиденко Ю. Ю.
Доповідач - Соколан Н.О.
УХВАЛА
Іменем України
17 лютого 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Митрофанової Л. В.
Суддів: - Соколан Н.О., Михайлів Л. В. при секретарі: - Бондарь Ю. А. за участю: позивача - ОСОБА_5.
представника позивача - ОСОБА_6 представника відповідача - Бершадської Людмили Станіславівни розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої* дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 18 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності, одноразової допомоги на утриманця в разі смерті потерпілого та щомісячної страхової виплати, -
ВСТАНОВИЛА:
31.08.2007 року ОСОБА_5 звернулася до суду із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області ( надалі - відділення Фонду) і в обгрунтування своїх позовних вимог зазначла, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8, якому 27.12.2006р. було встановлено 85% втрати професійної працездатності через професійне захворювання та призначено першу групу інвалідності, а з 27.12.2006 року - безстроково. 06.01.2007р. ОСОБА_8 помер, згідно висновку ОблМСЕК, смерть настала наслідок професійного захворювання. Постановою віділення Фонду від 22.06.2007р. позивачу призначена одноразова допомога як члену сім'ї в разі смерті потерпілого, однак відмовлено в виплаті одноразової допомоги в разі смерті потерпілого особі, яка має на це право, одноразової допомоги в разі встановлення іншого, вищого ступеня втрати стійкої професійної працездатності та щомісячних страхових виплат в разі смерті потерпілого особам, які мають на це право. Уточнивши свої позовні вимоги, просила стягнути одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності в розмірі 20200, 00грн., одноразову допомогу на утриманця в раз смерті потерпілого в сумі 14027, 76грн. заборгованість по щомісячним страховим виплатам в сумі 5619, 41грн. за період з 27.12.2006р. по 31.08.2007р. та стягувати щомісячно по 691, 46грн. страхові виплати в разі смерті потерпілого, починаючи з 01.09.2007р.
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 18 червня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволені частково: на її користь з Відділення Фонду стягнуто одноразову допомогу у розмірі 20200, 00грн в разі стійкої втрати професійної працездатності ОСОБА_8, одноразову допомогу на утриманця в раз смерті потерпілого ОСОБА_8 в сумі 14027, 76грн., заборгованість по щомісячним страховим виплатам ОСОБА_8 в сумі 377, 10грн. за період з 27.12.2006р. по 05.01.2007р., заборгованість по щомісячним страховим виплатам у разі смерті потерпілого ОСОБА_8 у розмірі 2493, 82грн. - за період з 23.04.2007р. по 31.08.2007р. та стягувати по 584, 49грн. щомісячних страхових виплат у разі смерті потерпілого ОСОБА_8 починаючи з 01.09.2007р. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок. В інші частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки вважає рішення ухваленим з порушеннями норм матеріального та процесуального права; суд першої інстанції встановив вину відповідача, не прийнявши до уваги факт відсутності заяви потерпілого ОСОБА_8 про перерахунок страхових виплат; невірно визначений строк, за який позивачка має право на відшкодування невиплачених страхових виплат; судом не дана належна оцінка доводам та позиції відповідача.
Перевіривши матеріали справи, законність та обгрунтованість рішення суду в межах
доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до висновку МСЕК від 27.12.2006 року ОСОБА_8 встановлено втрату професійної працездатності 85%; первинно 70% по сідеросілікозу; повторно 15% по деформованому артрозу; призначено першу групу інвалідності з 27.12. 2006 року безстроково.
ОСОБА_8 29.12.2006 року вернувся з заявою до Відділення Фонду про призначення виплат та з пакетом документів, які дають право на призначення страхових виплат.Однак відповідач не прийняв заяви ОСОБА_8 у зв'язку з відсутністю довідки про середній заробіток.
06.01.2007 року ОСОБА_8 помер. Постановою Фонду від 21.06. 2007 року позивачці ОСОБА_5 відмовлено в призначенні страхових виплат на підставі того, що потерпілим ОСОБА_8 при житті не була подана заява про призначення страхових виплат.
Позивач ОСОБА_5 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8, проживала з ним однією сім'єю, на час його смерті була непрацезданою. Постановою Фонду від 22.08.2007 року ОСОБА_5 призначено одноразову допомогу в разі смерті потерпілого як члену його сім'ї.
Вирішуючи спір по суті, суд вірно встановив обставини по справі, дав їм належну оцінку та обгрунтовано дійшов висновку, що працівники Фонду неправомірно відмовили потерпілому у прийнятті у нього заяви та документів, оскільки дії працівників Фонду не відповідають вимогам ст. 35 Закону України. «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» де зазначено, що якщо застрахований або член його сім'ї за станом здоров'я чи з інших причин не спроможні самі одержати зазначені в цій статті документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Тому доводи апеляційної скарги щодо відсутності вини Фонду у зв'язку з неприйняттям заяви потерпілого ОСОБА_8 про перерахунок страхових виплат є безпідставними.
На думку колегії суддів, судом вірно визнано право потерпілого ОСОБА_8 на одноразову допомогу на підставі п. 3.4.1. Постанови № 7 від 31.01.2002 року «Про затвердження Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності та на щомісячні страхові виплати відповідно до п. 4.1.1 вище зазначеної постанови.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції діяв відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Постанови № 7 від 31.01.2002 року «Про затвердження Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей).
Визнаючи право ОСОБА_5, як утриманки, на одноразову допомогу в разі смерті потерпілого за один рік, а також на щомісячні страхові виплати, суд діяв у відповідності до п. 8.1.2., п.8.2.1; п. 9.2.1. Постанови № 7 від 31.01.2002 року «Про затвердження Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), тому доводи апеляційної скарги щодо невірного визначення строку, за який позивачка має право на відшкодування невиплачених страхових виплат є безпідставними, оскільки судом вони нараховані з дати встановлення MGEK причинного зв'язку смерті з профзахворюванням -23.04.2007 року.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду необхідно залишити без
зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - відхилити.
Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 18 червня 2008 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.